- •Які етапи розвитку мали місце в історії сіам
- •Яку роль відіграли конгреси сіам у становленні сучасних архітектурних теорій
- •3. Охарактеризувати концепцію тотального дизайну.
- •4. Розкрити зміст функціоналізму…
- •5. Охарактеризувати творчість Фуллера та його послідовників.
- •7. Зміст концепції «адвокативного проектування»?
- •6. Дати хар-ку сучасного і контрсучасного руху в арх-рі.
- •8 Утопії.
- •10 Утопії.
- •9. За якими ознаками розрізняються утопії?
- •11. Які теоретичні особливості притаманні роботам арх-рів – представників європейського авангарду 60-70 рр. Хх ст.?
- •Дати характеристику містобудівним утопіям к. 19 поч. 20 століття
- •13. За якими напрямками розвив. Середовищні утопії у хх ст.
- •14. Дати загальну характеристику пошуковим проектам групи «Архігрем».
- •15. Які ідеї декларували в своїх роботах представники віденського авангарду 60-70 рр. Хх ст.?
- •1 6. Розкрити зміст пошукових проектів «Хіммельбляу» та «Хаузруккер».
- •18. Дати загальну характеристику архітектури постіндустріального суспільства
- •17. Які концепції були реалізовано у міжнародних виставках «Візіона»
- •1 9. Визначити основні засади розвитку архітектурного популізму
- •20. Які особливості характеризують творчість Вентурі і Мура?
- •21. 7 Які архітектори брали участь у формуванні доктрини «партисипації» та «руху до споживача»
- •22. Які теоретичні положення розробляли представники сучасного раціоналізму?
- •23. Хто входив в архітектурну групу «Тенденца» і які теоретичні засади використовували представники цієї групи?
- •24. У чому полягала сутність теорії а. Россі?
- •25. Окреслити впив «Нью-Йоркської п’ятірки» на сучасні тенденції розвитку архітектурної теорії та практики.
- •26. Розкрити творче кредо групи «Тальєр де архітектура»
- •27. До чого була спрямована творчість і громадська діяльність р. Боффіла
- •28. Які послідовники концепції раціоналізму «Тенденца» працювали в Європі?
- •29. Дати характеристико «нової типології» а.Россі
- •30. Які житлові комплекси побудувала Тальєр
- •32. Перелічити основні засади і принципи архітектурного продуктивізму
- •33. На чому базується концепція архітектурного технократизму?
- •34. Охарактеризувати два спрямування розвитку архітектурного продуктивізму
- •35. Творчість яких майстрів сучасної архітектури стала основою теоретичних узагальнень продуктивізму?
- •36. Особливості архітектурної творчості р. Піано
- •37. Дати характеристику роботам н. Фостера
- •39. Який вплив мало Венеціанське бієнале на постмодернізм?
- •38. Дати загальну характеристику поставангардизму
- •40. Які основні принципи і методи постмодернізму?
- •41. У чому полягають особливості американської версії постмодернізму?
- •42. У чому полягають особливості розвитку європейської гілки постмодернізму?
- •43. Розкрити зміст і принципи архітектурного метаболізму.
- •4 4. Дати характеристику теоретичним і практичним розробкам к.Танге.
- •45. Які особливості притаманні творчості Кішо Курокави?
- •46. Які досягнення і перспективи стилю високих технологій «хай-тек»?
- •47. Охарактеризувати основні напрямки стилю високих технологій.
- •4 8. Дати характеристику найзначнішим будівлям і комплексам, що сформували «хай-тек».
- •49. Дати загальну характеристику регіоналізму.
- •50. У чому полягають особливості розвитку країн Північного і Центрального регіонів?
- •5 1. Визначити особливості архітектури країн Південного регіону.
- •52. У чому полягає сутність концепції критичного регіоналізму?
- •53. Які специфічні особливості конкрусного архітектурного проектування?
- •54. Які основні етапи розвитку міжнародних архітектурних конкурсів?
- •55. Які міжнародні архітектурні конкурси відбулися у 70-80 рр. Хх ст.?
- •56. Які міжнародні конкурси у 80-90 роках вплинули на розвиток сучасної архітектури?
40. Які основні принципи і методи постмодернізму?
У своїх трьох книжках «Складність і протиріччя в архітектурі» (1966 р.), «Потворна та буденна архітектура або декорований сарай» (1971 р.), «Уроки Лас-Вегаса» (1972 р.) Р. Вентурі із своїми співробітниками виклав основні постулати поставангардистської ідеології та постмодернізму. Серед них: складна і суперечлива архітектура замість простої і зрозумілої; поетизація потворного і буденного, відкритість архітектури для подальшого обживання; архітектура без архітектора - концепція природного «хаосу як архітектури».
Основні засади постмодерністського підходу, що подібні до вітрувіанської тріади, сформулював у 1977 р. Р. Стерн. Серед них принципи: констектуалізму (окрема споруда як фрагмент більшого цілого, як предмет «адхокістської» методології); аллюзіонізму (архітектура, як історичне і культурне відлуння); орнаменталізму (стіна як середовище архітектурного значення).
Ч. Дженкс у книзі «Мова архітектури постмодернізму» (1978 р.) на основі засад «подвійного кодування» і «радикального еклектизму» сформулював основні положення постмодернізму. Провідними серед них є принципи: історизму (повернення втраченого зв'язку з культурою і традицією); ретроспективізму (відтворення архітектурних форм минулого); нового звернення до місцевих традицій; «адхокізму» (врахування конкретного місця); «контекстуалізму»; відродження метафоричного мислення; ігрового і театралізованого характеру архітектурного простору.
Ч. Мур у своїй роботі «П'ять проектних принципів» (1979 р.) сформулював наступні положення: будівлі можуть і мусять говорити; будівлі потребують свободи слова; будівлі мають бути пристосовані до життя тіла і думок; будівлі повинні задовольняти наші співчуття: будівлі мають зв'язок з минулим і пробуджують спогади.
Узагальнення теоретичних положень і методів майстрів контрсучасного руху в архітектурі дозволяє сформулювати визначальні ознаки, принципи і методи постмодернізму. Серед них: універсальність семантики традиційних архітектурних форм, іх архетипів; метод «картотеки» і «бібліографічного пошуку»; метод «цитування» архітектурних взірців; принцип контекстуаіьності і плюралізму; програмований еклектизм; принципи ігрової відкритості у часі і просторі, у формі і змісті архітектурного середовища; діалог з природним хаосом, зіткнення масштабів і фрагментарність цього середовища.
41. У чому полягають особливості американської версії постмодернізму?
У другій половині двадцятого століття новаторський дух модернізму та інтернаціонального стилю себе вичерпав. Міське середовище стало дискомфортним у зв'язку з дешевою забудовою будинками, витриманими в дусі чистого раціонального функціоналізму, що створюють відчуття зневіри, монотонності і одноманітності. У 70-і роки в США, як реакція на це, з'явилися величезні будівлі, за своїми масштабами перевершують скляні хмарочоси в стилі Міс ван дер Рое. Подібна будівля Тихоокеанського центру дизайну в Лос-Анжелесі, побудована Цезарем Пеллі у 1971-76 роках, стоїть абсолютно поза міського контексту і встановлює свої власні стандарти масштабу. Це величезний будинок з блакитного скла. Коли набридають холодні споруди "білого модернізму", форми "мінімальної архітектури" функціоналізму, деякі архітектори роблять спробу змінити архітектуру, повернувши в неї форми з минулих століть, виключені з практики орнаменти, колір і інші "зайві" елементи. Головне, що спробували архітектори постмодернізму повернути в архітектуру - це образність, що робить її не просто процесом створення просторових структур, а видом мистецтва. Постмодернізм розвивався у двох напрямках, що пов’язані з ремінісценціями(елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва) на теми класичної традиційної арх. і класичної модерністської арх. Такі американські архітектори як Р.Вентурі, Р.Стерн, Ч.Мур повязували свою творчість з радикальним еклектизмом та історизмом, а «Нью-Йоркська п’ятірка» у своїх перших пошуках орієнтувалась на пуристичну архітектуру Ле Корбюзьє і представників групи «Де Стиль». Р.Стерн продовжує у своїх роботах експерименти з концепцією «декорованого сараю». Ч.Мур та його архітектурні фірми працюють під девізом «служіння клієнту» (площа італії в н.орлеані). Архітектори постмодернізму спробували внести в архітектуру ще й інші закони, крім функціональної відповідності і максимального спрощення основних форм - вигадку, фантазію, театральне ігрове начало, складні образні асоціації. (Ф.Джонсон, проект будівлі телеграфно-телефонної компанії в Нью-Йорку).
