- •Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.
- •Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.
- •Моделі ринкової поведінки підприємства.
- •Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.
- •Класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність.
- •Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Склад та структура конкурентного середовища підприємства. Модель “п’яти сил конкуренції” м.Портера та її елементи.
- •Державне регулювання конкуренції як “шостий” чинник конкурентного середовища. Основні елементи державної політики регулювання конкуренції в Україні.
- •Закони та підзаконні акти, що регулюють конкурентні відносини в Україні.
- •Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
- •Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.
- •Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.
- •Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.
- •Сутність поняття “конкурент”; визначення та типологія конкурентів. Інформаційне забезпечення та структура аналізу діяльності конкурентів.
- •1) Тип споживачів і товарів, що їм пропонуют.
- •2) Характер впливу діяльності конкурента на підприємство (за м. Портером):
- •3) Цілі аналізу конкурентів
- •4) Характер реакції (за ф. Котлером):
- •Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.
- •Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.
- •Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.
- •Сутність та співвідношення понять “ринкові чинники успіху”, “ключові компетенції”, “конкурентні переваги”.
- •Ступінь задоволення споживача як головна детермінанта успіху в конкурентній боротьбі.
- •Конкурентна перевага. Властивості конкурентних переваг. Життєвий цикл конкурентної переваги.
- •Концепція „Ланцюгу створення вартості” та її застосування при формуванні конкурентних переваг.
- •Концепція „Стратегічних зон господарювання” та її застосування при реалізації конкурентних переваг.
- •Види та джерела формування конкурентних переваг.
- •Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції джерел формування конкурентних переваг протягом хх ст.
- •Сутність поняття “конкурентоспроможність підприємства”.
- •Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках.
- •Аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
- •Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.
- •Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю підприємства”. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова.
- •Конкурентоспроможність продукції та послуг як основа формування конкурентоспроможності підприємства.
- •Критерії конкурентоспроможності товарів. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.
- •Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності товарів.
- •Оптимізація співвідношення ціни, якості та обслуговування як основна мета управління конкурентоспроможністю товару.
- •Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару.
- •Складові конкурентної стратегії підприємства.
- •Стратегія надбання конкурентної переваги (загальна стратегія конкуренції).
- •Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
- •Стратегія конкурентної поведінки підприємства.
- •Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розробки програм підвищення конкурентоспроможності. Індикатори
- •Етапи розробки програми підвищення конкурентоспроможності. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.
Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємства – це комплексна стратегія підприємства, яка включає довгострокові програми дій по всіх функціональних напрямах його діяльності, спрямовані на формування належного рівня конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності.
Складовими стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства є:
- товарно–ринкова стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як номенклатура й асортимент продукції та ступінь їхнього оновлення, масштаби виробництва, якість продукції, реклама, обслуговування споживача, ціноутворення;
- ресурсно–ринкова стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як обсяг ресурсних запасів і частота їх поповнення, якість ресурсів, поведінка на ринку ресурсів;
- технологічна стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як характер технології, ступінь стабільності технології, НДДКР та оновлення технології, технологічні розриви;
- інтеграційна стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як вертикальна інтеграція, горизонтальна інтеграція, діагональна інтеграція;
- інвестиційно-фінансова стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як залучення зовнішніх фінансових ресурсів, повернення залучених коштів, інвестування власних коштів;
- соціальна стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як чисельність робітників, взаємозамінність робітників, диференціація робітників, ступінь патерналізму, соціальний тип колективу;
- управлінська стратегія, яка включає в себе рішення по таких аспектах, як тип управління, організаційна структура, управлінські комунікації тощо.
Стратегія конкурентної поведінки підприємства.
З цих позицій стратегія конкуренції описується як наступальні чи оборонні (а досить часто – і коопераційні) дії підприємств, спрямовані на досягнення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання п'яти чинників конкуренції і, отже, гарантування максимальної віддачі від капіталовкладень
Існує три основні різновиди стратегії конкурентної поведінки підприємства:
наступальна;
оборонна;
коопераційна
Конкурентна перевага майже завжди досягається за рахунок наступальних стратегічних дій підприємства. Наступальні стратегії – це стратегії для компаній, які займають друге або третє місце після лідера.
Виділяють шість основних типів наступальної стратегії:
дії, спрямовані на те, щоб протистояти сильним сторонам конкурента або перевершити їх;
дії, спрямовані на використання слабостей конкурента;
одночасний наступ на декількох фронтах;
захоплення незайнятих просторів;
партизанська війна;
упереджуючі удари
Мета оборонної стратегії полягає у зниженні ризику бути атакованим, можливості перенести атаку з найменшими втратами, а якщо це й відбудеться, то у здійсненні тиску на тих, хто кидає виклик, щоб переорієнтувати їх на боротьбу з іншими конкурентами. Відомо декілька шляхів, які дозволяють захистити конкурентну перевагу. Серед них:
намагання завадити конкурентам розпочати наступальні дії;
доведення до відома конкурентів, що їхні дії не залишаться без відповіді і підприємство готове до атаки;
спроба знизити прибуток, який приваблює та підштовхує їх до наступальних дій.
Достатньо розповсюдженим, хоча і дивним на перший погляд, є такий варіант конкурентної поведінки підприємств, як кооперація. Поширеною формою кооперації конкурентів виступають стратегічні альянси - довгострокові угоди між фірмами, які виходять за межі звичайних ділових відносин, але не призводять до злиття компаній.
Основними цілями вступу підприємств до альянсів виступають: