Зміст бізнес-плану

Складові	Зміст
1. Титульний лист	А. Повна назва та адреса фірми Б. Імена та адреса засновників
2. Зміст бізнес-плану	А. Перелік основних розділів Б. Перелік таблиць, рисунків
3. Резюме	2-3 стор. Тексту, де узагальнено ключові положення бізнес-плану
4. Галузь, підприємство та його продукція	А. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі Б. Підприємство і концепція його поведінки в галузі В. Опис продукції (послуг) Г. Стратегія зростання підприємства
5. Дослідження ринку та маркетинг-план	А. Покупці, місткість і динаміка росту Б. Конкуренція. Оцінка обсягу продажу В. Маркетингова стратегія Г. Політика ціноутворення і торгова політика, реклама
6. План виробництва	А. Виробничий процес Б. Приміщення, обладнання В. Постачальники сировини і матеріалів
7. Організаційний план	А. Форми організації бізнесу (організаційно-правова форма бізнесу) Б. Власники фірми і керівники В. Організаційна схема і розподіл обов’язків Г. Планування чисельності персоналу
8. Оцінка ризику і програма управління ним	А. Перелік можливих ризиків і проблем Б. Шляхи мінімізації ризиків
9. Фінансовий план	А. План доходів і витрат Б. Розрахунок беззбитковості В. Рух грошової готівки Г. Баланс підприємства
10. Інвестиційний план	А. Потреба у фінансуванні Б. Використання фондів В. Повернення коштів інвесторам
11. Додатки	А. Технічні дані про продукцію Б. Схеми виробничих потоків В. Організаційна схема

Бізнес-план дає можливість:

-економічно обґрунтувати напрями розвитку фірми;

- обчислити очікувані фінансові результати діяльності, насамперед обсяги продажу і прибутку;

- визначити джерела фінансування;

- визначити ресурси, щоб реалізувати цей проект;

- визначити ризики та шляхи запобігання їм.

Кожне завдання плану може бути реалізованим тільки у взаємозв’язку з іншими. Матеріал у бізнес-плані викладається чітко й зрозуміло, він має бути доступним навіть для тих, хто має обмежені знання в цій галузі.

11. Суть, принципи та особливості господарського (комерційного) розрахунку в умовах ринку.

Господарський розрахунок – це метод організації ведення господарства при якому кожне підприємство порівнює в грошовій формі витрати і результати виробництва (надання послуг), намагається відшкодувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність і оптимальну рентабельність виробництва. Він виступає важливим фактором підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції і забезпечення прибутковості виробництва. А це означає, що за рахунок виручки від реалізації продукції і послуг підприємство покриває всі витрати на виробництво продукції і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

Основними принципами госпрозрахунку є :

- самостійність господарської діяльності товаровиробників;

- повна господарська і юридична відокремленість;

- самофінансування;

- самоокупність;

- матеріальна зацікавленість і відповідальність;

- фінансова відповідальність.

Самостійність господарської діяльності товаровиробників. Дотримання даного принципу дає змогу керівникам підприємств самим вирішувати питання організації виробництва, розвинути ініціативу працівників, краще використовувати засоби виробництва.

Повна господарська і юридична відокремленість підприємств виявляється в тому, що вони повністю розпоряджаються власними і наданими засобами виробництва, мають право юридичної особи, ведуть фінансове господарство.

Самофінансування – суть цього принципу полягає в тому, що за рахунок виручки від реалізації продукції підприємство покриває всі витрати і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

Самоокупність – суть цього принципу полягає в тому, що кожне підприємство намагається відшкодувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність.

Принцип матеріальної заінтересованості – об’єктивна його необхідність диктується основною метою підприємницької діяльності – отримання прибутку.

Принцип матеріальної відповідальності – означає наявність певної системи відповідальності за результати фінансово-господарської діяльності та виконання договірних зобов’язань.

Фінансова відповідальність – є підсумковим принципом комерційного розрахунку і забезпечує його дійовість. Сутність цього принципу полягає в тому, що підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Отримані збитки покриваються за рахунок власних коштів.

В умовах ринкової економіки господарський розрахунок стає комерційним, який передбачає:

- дійсне самофінансування підприємств, тобто відшкодування власних поточних і капітальних витрат за рахунок власних коштів та банківських кредитів;

- повну економічну самостійність у прийнятті рішень;

- ефективну матеріальну заінтересованість;

- реальну матеріальну відповідальність за результати поточної, господарської та інвестиційної діяльності;

- отримання прибутку як кінцевої мети.