50. Рекламна діяльність в туризмі.

Як свідчить світова практика, сфера туризму є одним з найбільших рекламодавців. 5-6% доходів тур. фірм вони витрачають на рекламу. Рекламна д-сть в туризмі відрізняється від аналогічної д-сті ін. галузей, що пов’язано зі специфікою турпродукту та маркетингової д-сті в туризмі. Їй властиві наст. риси: 1. Неособистий х-р. 2. Одностороння спрямованість. 3. Невизначеність з погляду вимірювання ефекту. 4. Достовірність. 5. Інформаційна насиченість. 6. Помітність і здібність до переконання.

Залежно від об’єкта рекламування можна виділити 2 осн. види реклами: товарна – рекламує турпродукт, і престижна – рекламує тур фірму, її переваги перед конкурентами. За спрямованістю розрізняють рекламу можливостей (інформує про наявні турпродукти) та рекламу потреб (здійснюється для партнерів тур фірм, щоб проінформувати про існування тур. фірми та її потреби в чому-небуть). Залежно від х-ру та особливостей рекламного звернення: інформаційна (доводить до відома споживачів інформацію про фірму, її послуги, переваги, нововведення), переконлива (агресивна реклама, яка переконує потенційних клієнтів у перевагах рекламного продукту, формує бажання придбати саме його, а не продукт конкурентів), нагадувальна (підтримує ступінь обізнаності про продукт, фірму).

Осн. етапи планування рекламної д-сті: 1. Рекламні дослідження (аналіз попередньої реклами, вивчення споживачів, дослідження споживчих властивостей тур. продукту, аналіз тур. ринку тощо). 2. Визначення цілей реклами. 3. Прийняття рішення про рекламне звернення. 4. Вибір засобів розповсюдження реклами. 5. Розробка рекламного бюджету. 6. Оцінка ефективності реклами.

Ефективна реклама – це така реклама, яка при мінімально можливих витратах обернеться необхідним зростанням обсягів продажу або утриманням їх на існуючому рівні – залежно від маркетингових цілей під-ва. Проведення рекламної кампанії можна вважати успішним, якщо воно дало очікуванні результати.

51. Види та форми тур. д-ті. Форми туризму вчений вирізняє за такими ознаками: характером організації: плановий (організований) і самодіяльний (неорганізований); тривалістю подорожі (короткотривалий, довготривалий); інтенсивністю туристичних потоків: постійний, сезонний.

Види туризму, що визначаються мотивацією туристичної подорожі, М. Крачило класифікує на курортно-лікувальний, культурно-розважальний, релігійний, спортивний, пізнавально-діловий і навіть промисловий. Залежно від способу подорожування вчений виокремлює такі види туризму, як автомобільний, автобусний, авіаційний, морський, річковий, залізничний, мотоциклетний, велосипедний, пішохідний, гірський, лижний, водний, підводний, спелеологічний і комбінований

52.Здійснення екскурсійної діяльності як особливого виду ту­ристичних послуг.

Екскурсійний туризм - подорож із пізнавальною метою. Це найбільш поширена форма туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми. Бажання громадян України ознайомитися з історичними, культурними, природними та іншими пам'ятками різних регіонів України та за кордоном, задовольняється великою кількістю пропозицій туристичних підприємств (фірм, організацій).

Екскурсійна діяльність - діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Під час екскурсії учасники мають можливість пізнавати навколишній світ, природні явища й утворення, історичні ситуації, побутові елементи, надбання та здобутки місцевості та ін. Функціональне призначення екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного рівня, спілкування. Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників. За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші. За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих. За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі). За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані. Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби. За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.