- •1.Соціально-економічна роль туризму
- •2. Фактори розвитку міжнародного туризму
- •3. Значення міжнародного туризму
- •4. Тенденції розвитку сучасного туризму
- •5. Двостороння співпраця
- •6. Багатостороння співпраця
- •7. Основні міжнародні туристичні організації
- •8. Особливості ринку міжнародного туризму
- •9. Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму
- •10. Методи вивчення туристичного попиту
- •11. Сегментація попиту на послуги туризму.
- •12. Сучасні тенденції туристичного попиту
- •13. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму
- •14. Географія світових туристських потоків
- •15. Туризм із метою відпочинку і розваг
- •16.Спортивний туризм
- •17. Діловий туризм
- •18.Лікувально-оздоровчий туризм
- •19. Релігійний туризм
- •20. Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму
- •21.Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму
- •22. Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах
- •23. Сертифікація і стандартизація у туризмі
- •24. Ліцензування як форма державного регулювання в туризмі
- •25. Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності.
- •26. Туристична політика держав
- •28. Професійні туристичні об єднання
- •30. Історія становлення туризму
- •31. Історичний шлях розвитку підприємств індустрії відпочинку.
- •32. Туристичні формальності.
- •34. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх діяльності.
- •35. Туризм як пріоритетний напрям світового ринку послуг
- •41. Якість туристичного продукту.
- •42. Менеджмент в туризмі: сутність та класифікація.
- •43. Організація і розвиток міжнародного туристичного менеджменту.
- •44. Види та функції міжнародного менеджменту.
- •45. Нормативно-правова база як чинник успішного менеджменту.
- •46. Особливості управління грошовими коштами в міжнародному туризмі.
- •47. Характерні особливості аналізу складових міжнародного туризму.
- •48. Суть, основні принципи та особливості маркетингу в туризмі.
- •49. Маркетингові дослідження та сегментування туристичного ринку.
- •50. Рекламна діяльність в туризмі.
- •52.Здійснення екскурсійної діяльності як особливого виду туристичних послуг.
- •53. Роль міжнародних організацій та інструменти регулювання туристичної діяльності.
- •54.Особливості здійснення туристичної діяльності в Україні.
- •55. Ліцензування, сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності.
- •56.Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності, туристів і екскурсантів.
- •57.Сутність міжнародної співпраці та координації у сфері туризму.
- •58. Всесвітня туристична організація (юнвто).
- •59.Розвиток туристичної галузі в Україні та співпраця з юнвто.
- •60. Сутність та значення тнк на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Історичний аспект розвитку та основні причини зростання міжнародного виробництва тнк.
- •62. Теоретичні концепції діяльності тнк.
- •63. Позитивні та негативні аспекти діяльності тнк в приймаю чих країнах.
- •64. Прискорення економічного розвитку національної економіки шляхом активізації діяльності тнк в сфері міжнародного туризму.
- •65.Автоматизація управління діяльністю турфірми.
- •66. Міжнародні системи бронювання.
- •67. Глобальні системи бронювання.
- •68. Вітчизняні туристичні фірми та їх співпраця із системами резервування.
- •69. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародному туристичному бізнесі.
- •70.Державна політика регулювання туризму в країні.
- •81.Туристичні ресурси Північної Африки.
- •82.Туристичні ресурси Південно-Східної Африки
- •83.Туристичні ресурси Південної Африки.
- •84.Туристичні ресурси Азії.
- •85.Природно-ресурсний потенціал Австралії.
- •86.Природно-ресурсний потенціал Нової Зеландії.
- •87.Природно-ресурсний потенціал островів Кука.
- •88.Природно-ресурсний потенціал Таіті.
- •89.Природно-ресурсний потенціал Соломонових островів.
- •90.Природно-ресурсний потенціал Вануату
86.Природно-ресурсний потенціал Нової Зеландії.
Найбільші родовища кам'яного вугілля, нафти та газу розташовані у східній частині Австралії. У західній і північній частині країни є поклади рудної сировини: заліза, нікелю, поліметалів, золота, срібла, міді, мангану. Поклади бокситів зосереджені на півострові Кейп-Йорк і у північно-східній частині Північної території. За винятком нафти країна повністю забезпечує свої потреби основними видами сировини для промисловості.
60% території Австралії займають безстічні області. Річкова мережа найгустіша на о. Тасманія. Найповноводніша річка країни — Муррей з притоками Дарлінґ і Маррамбіджі. Річки, що стікають зі східних схилів Великого Вододільного хребта, короткі та досить повноводні. Річки центральної Австралії не мають постійного стоку. Більшість озер країни, як і річок, характеризуються майже виключно дощовим живленням. Вони не мають ні постійного рівня, ні стоку. Улітку озера пересихають і являють собою неглибокі солончакові западини.
Лісові ресурси Австралії незначні. Території, укриті лісом, у тому числі скреби, становлять близько 18 % всієї площі країни. Під впливом господарської діяльності рослинність надзвичайно видозмінилась.
Країна за рельєфом — велике плато, увігнуте в центральній частині та при-підняте на краях. Гори займають 5 % території. У центрі розміщена велика западина — Центральна низовина — найпосушливіший район Австралії.
Північна та північно-східна частини країни розташовані в тропічному кліматичному поясі. Найбільшу частину Австралії займає пояс субтропічного клімату. Лише крайній південь входить у пояс помірного клімату. Австралія відома як посушливий материк, проте території з достатньою кількістю опадів становлять 1/3 всієї площі. У посушливих районах є значні запаси підземних вод.
Унікальні природні ландшафти Австралії та чудові пляжі її східного узбережжя є підставою для стрімкого розвитку екологічного, відпочинкового і спортивного (дайвінг, яхтінг, віндсерфінг) туризму.
87.Природно-ресурсний потенціал островів Кука.
Острови Кука є залежною від Нової Зеландії територією.
Це архіпелаг, що складається з 15 островів, які не зіпсованих масовим туризмом. Тут можливі дайвінг-тури, одноденні походи в джунглі, океанічна риболовля.
Найбільш розвиненим районом ФІДЖІ є кораловий берег Віті- Леву. До екзотичних екскурсіях і уявленнями, які тут можна спостерігати, відносяться танці на розжареному вугіллі, сплав на бамбукових плотах по гірських річках через джунглі, круїз з дельфінами та ін.
88.Природно-ресурсний потенціал Таіті.
ТАЇТІ - частина Французької Полінезії - являє собою архіпелаг із понад ста островів в південно-східній частині Тихого океану. Острови об'єднані в кілька груп: Таїті і Бора-Бора, Маркізькі острови, атол Туамоту, острови Мангарева.
Адміністративним центром є місто Папаете. Тут туристам в якості розваг пропонують вертолітні екскурсії, екскурсії на яхті, джипах або міні-автобусах через тропічні ліси.
89.Природно-ресурсний потенціал Соломонових островів.
Соломонові Острови - держава в південній частині Тихого океану.
Столиця - місто Хоніра. Соломонові острови були відкриті в 1568 р іспанським мореплавцем А. Менданья де Нейра. Він виміняв у місцевих жителів золото і назвав ці острови Соломоновими, порівнявши їх з «Золотий країною Соломона». З позицій міжнародного туризму країна приваблива рядом обставин. Значна частина населення островів живе по- колишньому в умовах родоплемінних відносин. Тому інтерес для туристів може представляти знайомство з життям і побутом місцевих аборигенів. Архіпелаг практично не торкнуться масовим туризмом.
Тому тут збереглися незаймана природа, екстраординарні природні умови.
