81.Туристичні ресурси Північної Африки.

Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні і ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для порізнених країн і територій регіону характерні комфортні погодно-кліматичні умови - основа розвитку масового туризму.  На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія - сафарі й екологічний туризм; ПАР - пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу. Стосовно більшості інших держав, особливо центральноафриканських, то актуальність розвитку міжнародного туризму для них не стоїть на порядку денному: несприятливий для відпочинку європейців і американців клімат, міжетнічні конфлікти, бідність, висока захворюваність на СНІД та інші недуги і відсутність елементарних побутових умов роблять ці країни неприваб-ливими з точки зору рекреаційно-туристичної діяльності.  На африканському континенті протягом останніх десятиліть від-булися суттєві зміни у структурі міжнародного туризму. Протягом 1980-х років частка міжрегіональних туристичних потоків в Африці перевищувала внутрішні регіональні. Ситуація змінилася у 1990-х роках, які пройшли під знаком поступового переважання внутрішніх регіональних подорожей над зовнішніми.

82.Туристичні ресурси Південно-Східної Африки

Південно-Східна і Південна Африка - порівняно молодий, що динамічно розвивається регіон міжнародного туризму. До найбільш популярних напрямках можна тут віднести наступні країни: Кенію, ПАР, Зімбабве, Намібії, Танзанію, Уганду, Сейшельські острови, Маврикій. Можна також говорити і про інших туристичних напрямках, зокрема Намібії. КЕНІЯ, знаходиться на сході Африки, омивається Індійським океаном. За фізико-географічними показниками Кенія складається з декількох зон. Велика Рифтова долина тягнеться з півночі на південь. Це найкрасивіша частина країни, усіяна озерами, на берегах яких мешкає найбільша в світі колонія рожевих фламінго. Рифтова долина переходить у савану, яка використовується як безкрає пасовище. Кенія в плані туризму передусім відома національними парками (Масаї Мара, Амбо-сіли, Цаво). Національний парк Масаї Мара є продовженням відомого національного парку Серенгеті (Танзанія). Одним з найдивовижніших видовищ яке можна побачити в національному парку Амбоселі, - це величезне стадо з 600-700 слонів. Туристи також знайомляться з ендемічними видами фауни, наприклад, з перебувають на межі вимирання чорним носорогом. Цаво - найбільший національний парк Кенії, який займає площу близько 21 тис. кв. км. Він розташований в південно-східній частині країни і розділений на західну і східну частини автомобільної і залізної дорогами Найробі - Момбаса. Мрія кожного туриста - це найвища точка Африки - гора-вулкан Кіліманджаро, покрита у верхній частині сніжниками. Кіліманджаро знаходиться на кордоні Кенії та Танзанії. Природний комплекси Кіліманджаро змінюють один одного згідно з схемами висотної поясності. Перспективний вид туризму в Кенії - екологічний туризм. Так, за деякими оцінками, розвиток екологічного туризму в Кенії призвело до підвищення вартості придатних для подорожі земель з 0,8 до 40 дол. США за 1 га [66]. Розвиток туризму може доповнити традиційну аграрну спеціалізацію країни, яка відома в міжнародному поділі праці насамперед як постачальник сільськогосподарських культур - кави, чаю, рису, бавовнику та ін