53. Роль міжнародних організацій та інструменти регулювання туристичної діяльності.

Інструменти регулювання міжнародної туристичної діяльності - це правові акти й офіційні документи, спрямовані на установлення певного порядку, норм, правил, принципів і підходів у здійсненні туристичної діяльності. Вони слугують цілями інформації, орієнтації, просування та реалізації на практиці заявлених і проголошених ідей, принципів, концепцій і стратегій. До таких інструментів відносяться міжнародні декларації, конвенції, резолюції, угоди, протоколи, рекомендації, прийняті на міжнародних конференціях і форумах. Міжнародні декларації-це офіційні заяви міжнародних організацій учасників чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій у якій-небудь конкретній сфері міжнародних відносин, наприклад у сфері туризму. Міжнародні конвенції- це один з видів договорів. Вони установлюють взаємні права й обов'язки держав у певній галузі людської діяльності. Багато конвенцій розробляють і приймають спеціалізовані міжнародні організації. Наприклад, міжнародні конвенції ООН з морського права кодифікують норми права. Основні інструменти регулювання міжнародної туристичної діяльності: - Всесвітня декларація з прав людини (1948 p.); - Міжнародний пакт з економічних, соціальних і культурних прав (1966 p.); - Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (1929 p.); - Чиказька конвенція з міжнародної цивільної авіації (1944 р.) і Токійська, Гаазька, Монреальська конвенції з того самого питання; - Конвенція з митного забезпечення туризму (1954 p.); - Будапештська конвенція з спрощення туристичних подорожей (1976 p.); - Конвенція з захисту світової культурної і природної спадщини (1972 p.); - Манільська декларація зі світового туризму (1980 p.); - Софійська резолюція VI сесії Генеральної асамблеї ВТО, що прийняла Туристичний білль з прав, Хартію туризму, Кодекс туриста (1985 p.); - Конвенція з прав дитини (1990 p.);

54.Особливості здійснення туристичної діяльності в Україні.

Після прийняття Верховною Радою Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» від 19.10.2010 р., яким скасовується ліцензування турагентської діяльності, на ринку туристичних послуг побільшало охочих займатися цим видом діяльності. І це не дивно, адже тепер кожен суб'єкт підприємницької діяльності може надавати турагентські послуги.

У зв'язку із цим збільшилася конкуренція між туристичними компаніями. Якщо раніше компанія могла з успіхом продавати свій туристичний продукт певний період, то тепер, щоб збільшити свій дохід, залучити якомога більше клієнтів і укріпити своє становище на туристичному ринку, доводиться шукати нові можливості та розробляти нові пропозиції.

Тому безліч туристичних компаній крім основних послуг, таких як організація подорожей та екскурсій, надають й інші, найпоширенішими з яких є освітні послуги (навчання за кордоном, мовні курси), студентські літні програми Work & Travel («Працюй та подорожуй»), програми міжнародного культурного молодіжного обміну «AU – PAIR» тощо.

Що ж стосується надання характерних і супутніх послуг, то відповідно до п/п 5 і 6 п. 1.1. ст. 1 Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності характерні туристичні послуги та товари – це послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Зокрема, до таких послуг належать:

• послуги розміщення: послуги готелів та аналогічних засобів розміщення; послуги розміщення, що надаються безплатно (у родичів, на дачі тощо);

• громадське харчування та продаж напоїв;

• послуги пасажирського транспорту: послуги залізничного транспорту; послуги автомобільного та іншого сухопутного транспорту; послуги водного транспорту; послуги повітряного транспорту; послуги допоміжної пасажирської транспортної служби; оренда пасажирських транспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт пасажирських транспортних засобів;

• послуги турагентів, туроператорів, туристських гідів;

• послуги у сфері культури: сценічне мистецтво; послуги музеїв та інші культурні послуги;

• рекреація та інші види дозвілля: спорт та інші види спортивного дозвілля; санаторно-курортні послуги;

• інші туристські послуги: фінансові та страхові послуги; інші види оренди; інші види послуг для туристів.

Супутні туристичні послуги та товари – це послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

До супутніх послуг належать послуги, які замовлені туристом, є предметом договору про туристичне обслуговування та не підпадають під визначення характерних туристичних послуг.