- •1. Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •2. Методологічні основи аграрного права України.
- •3. Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні.
- •4. Аграрна політика України: поняття, сутність, ознаки та основні напрямки.
- •5. Аграрне право у сучасній правовій доктрині України.
- •6. Поняття, особливості та предмет аграрного права України.
- •7. Методи в аграрному праві України.
- •8. Принципи аграрного права України.
- •10. Система аграрного права України.
- •9. Завдання та функції агарного права України.
- •12. Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •13. Об’єкти аграрних правовідносин.
- •14. Суб’єкти аграрних правовідносин.
- •3.1 Суб’єкти, які безпосередньо здійснюють с/г діяльність:
- •15. Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •16. Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •17. Конституція України як джерело аграрного права України.
- •18. Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •19. Міжнародні договори як джерела аграрного права України.
- •20. Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •21. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •22. Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •23. Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •24. Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •25. Адаптація законодавства України до законодавства єс.
- •26.Поняття та особливості інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •27. Система органів державної влади в інституційно-функціональному регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •28. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •29. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •30. Правове забезпечення продовольчої безпеки України.
- •31. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •32. Правове становище сільськогосподарських підприємств кооперативного типу.
- •33. Правове становище сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •34.Правове становище фермерських господарств.
- •35. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •36. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •37. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств:
- •38. Правове становище об’єднань аграрних підприємств та агрохолдингів:
- •39. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств:
- •40. Загальна характеристика правового статусу засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств:
- •41. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств:
- •42. Особливості правового статусу засновників і членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу:
- •44. Правові засади та порядок здійснення самоврядування і с/г підприємствах корпоративного типу:
- •45. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах кооперативного типу:
- •46. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •47. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством:
- •48. Особливості правового регулювання праці членів с/г підприємств
- •49. Особливості правового регулювання праці у с/г підприємствах корпоративного типу.
33. Правове становище сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
Правосуб’єктність с/г товариств регламентується ЦК ст.113-118, ГК, ЗУ “Про акціонерні товариства”, ЗУ «Про господарські товариства». Господарськими товариствами є товариства створені юридичними та/або фізичними особами шляхом об’єднання майна і участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках передбачених законодавством може бути створене 1-ю особою. До підприємств корпоративного типу відносяться: повні товариства, командитні, ТОВ, Товариства з додатковою відповідальністю, Акціонерні товариства.
Юридичні ознаки господарських товариств в аграрному секторі:
Є юридичними особами; наявність учасників
Учасники господарського товариства можуть бути як фізичні так і юридичні особи (ксп – лише фізична особа)
Кількість учасників може бути обмежена законом (як мінімальна так і максимальна кількість)
Мінімальна кількість учасників для повного та командитного – 2 особи, максимальна кількість учасників 100 осіб. Наслідки визначені в статті 141 ЦК перетворення АТ протягом року якщо кількість учасників не буде приведена в норму відповідно до закону. Максимальна кількість учасників для ПАТ – 100 осіб, при перевищенні треба перетворити на публічне АТ.
Участь учасника у інших господарських товариствах може бути обмежена законом. Особа може бути учасником одного повного товариства (ст.66 ЗУ) та особа може бути учасником тільки одного командитного товариства.
Об’єднання капіталів
Наявність статутного капіталу (для АТ – 1250 мінімальних заробітних плат, для інших – те що визначено в статуті).
Необов’язковість особистої трудової участі акціонерів або учасників
Кожен учасник чи акціонер має право на отримання дивідендів, доходів від акцій, корпоративних прав тощо
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.
У ст. 140 ЦК України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Відповідно до ст. 115 ЦК України майно господарського товариства складається з: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Сільськогосподарські товариства є власниками основних та оборотних фондів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесене законодавством до основних фондів.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить врегульовані правом відносини щодо об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди товариства та виплати дивідендів на акції. Майно товариства юридично відособлене від майна власників товариства, тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство в статусі суб'єкта права володіє, користується і розпоряджається майном товариства, відособлення якого здійснюється на праві колективної власності.
