- •1. Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •2. Методологічні основи аграрного права України.
- •3. Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні.
- •4. Аграрна політика України: поняття, сутність, ознаки та основні напрямки.
- •5. Аграрне право у сучасній правовій доктрині України.
- •6. Поняття, особливості та предмет аграрного права України.
- •7. Методи в аграрному праві України.
- •8. Принципи аграрного права України.
- •10. Система аграрного права України.
- •9. Завдання та функції агарного права України.
- •12. Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •13. Об’єкти аграрних правовідносин.
- •14. Суб’єкти аграрних правовідносин.
- •3.1 Суб’єкти, які безпосередньо здійснюють с/г діяльність:
- •15. Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •16. Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •17. Конституція України як джерело аграрного права України.
- •18. Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •19. Міжнародні договори як джерела аграрного права України.
- •20. Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •21. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •22. Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •23. Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •24. Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •25. Адаптація законодавства України до законодавства єс.
- •26.Поняття та особливості інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •27. Система органів державної влади в інституційно-функціональному регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •28. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •29. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •30. Правове забезпечення продовольчої безпеки України.
- •31. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •32. Правове становище сільськогосподарських підприємств кооперативного типу.
- •33. Правове становище сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •34.Правове становище фермерських господарств.
- •35. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •36. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •37. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств:
- •38. Правове становище об’єднань аграрних підприємств та агрохолдингів:
- •39. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств:
- •40. Загальна характеристика правового статусу засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств:
- •41. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств:
- •42. Особливості правового статусу засновників і членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу:
- •44. Правові засади та порядок здійснення самоврядування і с/г підприємствах корпоративного типу:
- •45. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах кооперативного типу:
- •46. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •47. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством:
- •48. Особливості правового регулювання праці членів с/г підприємств
- •49. Особливості правового регулювання праці у с/г підприємствах корпоративного типу.
7. Методи в аграрному праві України.
Методи - способи за допомогою яких держава на основі сукупності правових норм забезпечує необхідну їй поведінку як учасників відносин по виробництву, переробці та постачанні с/г продукції.
Види методів:
- імперативний – жорсткий метод який не дає суб’єктам аграрних правовідносин вільно обирати модель поведінки, а змушує діяти цих суб’єктів в межах визначених імперативними документами.
- диспозитивний – складається з:
метод самостійних рішень - дає змогу суб'єктам аграрного права вільно обирати власну лінію поведінки при здійсненні сільськогосподарської діяльності у межах, визначених аграрним законодавством.
рекомендацій – дає право вибору чи відмови від розроблених державою пропозицій щодо врегулювання певних видів аграрних відносин.
локальної нормотворчості - покладається у основу розробки і прийняття внутрішніх локальних нормативно-правових актів сільськогосподарських підприємств.
змішаний
Специфічні методи (Янчук):
А) легалізаційний
Б) метод локально – правового регулювання,
В) дозвільно – ліцензійний,
Г) Метод колективного прийняття рішень,
Д) інші.
8. Принципи аграрного права України.
Принципи – загальні керівні ідеї, які визначають напрями та характер регулювання аграрних відносин.
Види принципів:
Забезпечення продовольчої безпеки держави за рахунок безпечної та якісної с/г продукції. Продовольча безпека визначається зараз як такий стан економіки, при якому гарантується фізична і економічна доступність продовольства для всього населення у кількості, необхідній для активного і здорового життя. Проте забезпечення продовольчої безпеки держави випливає з принципу задоволення потреб населення і промисловості у якісній і безпечній сільськогосподарській продукції.
Свобода аграрних підприємств вільно обирати форму господарювання. Зазначений принцип ґрунтується на конституційних засадах, визначених статтями 19, 42, 43 Конституції України. Насамперед, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Якщо заборони щодо здійснення відповідної діяльності не існує, селянин має право будь-яким чином втілити в життя свої можливості, знання, кваліфікацію у виробництві сільськогосподарської продукції. При цьому можна реалізувати свій потенціал як у індивідуальній праці шляхом створення особистого селянського чи фермерського господарств, так і працюючи на сільськогосподарських підприємствах.
Поєднання раціонального використання земель що виступають основним засобом виробництва з ефективним веденням с/г виробництва
Гарантованість захисту прав с/г товаровиробників. Полягає у забезпеченні процедури належного судового захисту прав селян, що ґрунтується на наданні пріоритету правам і свободам людини над правами держави.
Пріоритетність соціального розвитку села. Розвиток соціальної сфери села та сільських територій передбачається здійснити за рахунок: забезпечення впровадження соціальних стандартів і нормативів у сільській місцевості; розвитку підприємництва і розв'язання проблем зайнятості на селі; розвитку транспортного сполучення та зв'язку; удосконалення інженерної інфраструктури; розвитку житлового будівництва та комунального господарства; розвитку освіти, медичного обслуговування і культурно-дозвільної діяльності в сільській місцевості; збереження і розвитку традиційної культури регіонів; поліпшення побутового обслуговування сільського населення; розвитку фізичної культури і спорту на селі, торговельного обслуговування сільського населення; створення умов для заохочення молоді до роботи і проживання у сільській місцевості; державної підтримки розвитку депресивних сільських територій; удосконалення системи управління розвитком сільських територій.
Екологізація с/г. Сучасне виробництво сільськогосподарської продукції неможливе без застосування широкого спектра токсичних речовин хімічного чи біологічного походження, які містяться у мінеральних добривах, засобах захисту рослин, засобах догляду за тваринами, відходах тощо. Все це вимагає спрямовувати сучасне аграрне виробництво у напрямі екологізації штучних і природних виробничих факторів.
Забезпечення рівності учасників аграрних правовідносин
принцип ефективності регулювання аграрного сектору економіки
принцип забезпечення інноваційногорозвитку стльського господарства