6. Поняття, особливості та предмет аграрного права України.

Аграрне право – комплексна інтегрована спеціалізована галузь права, що охоплює різні правові норми які реалізують аграрні відносини що складаються у сфері виробничої та пов’язаної з нею с/г діяльності під час використання земель с/г призначення різними суб’єктами.

Ознаки аграрного права:

• Комплексність – узагальнює різні норми

• Інтегрованість – між різними видами аграрних відносин існує стійкий взаємозв’язок який створює комплексний механізм правового регулювання. Це узагальнене або єдине правове регулювання відносин різних аграрних суб’єктів.

• Спеціалізованість – норми основних профільних галузей зазнають глибокої аграрної спеціалізації перетворюючись на аграрно-майнові, аграрно-трудові тощо...

Специфічні ознаки аграрного права:

• використання грунту та ін. с/г угідь для виробництва с/г продукції

• використання лісу (ліс.ресурсів) для виробництва продовольства

• використання об'єктів водного господарства для виробництва продукції рибного господарства

• використання живих організмів як засобів виробництвава с/г продукції

Предмет – суспільні аграрні відносини, тобто врегульований нормами аграрного права комплекс суспільних відносин що виникає між с/г товаровиробниками з одного боку та іншими видами господарюючих суб’єктів, членами с/г підприємств, їх найманими працівниками, ОДВ та ОМС з приводу виробництва, переробки та реалізації с/г продукції та розвитку соціальної сфери села.

- за змістом внутрішнього предмету:

а) земельно-аграрні правовідносини – виникають, здійснюються та припиняються щодо земельних ділянок с/г призначення, які використовуються для виробництва с/г продукції. Земельні відносини в аграрному секторі розглядаються через те що земля є просторовим базисом формування продуктивних сил. Земля є і може розглядатися як знаряддя та предмет праці. Земля характеризується незношуваністю та самовідтворюваністю. Грунт складається з: гумусу що в свою чергу вміщує поживні речовини які забезпечують можливість зародження та розвитку с/г культур.

б) аграрно-майнові правовідносини – опосередковують процес виробництва с/г продукції, створюючи його матеріальну основу. Майно с/г призначення має свої специфічні ознаки: застосовується лише в с/г виробництві; у переважній більшості випадків майно не підлягає перепрофілюванню; проектування та виробництво с/г техніки є предметом окремого виду діяльності; випускається спеціалізованими виробниками і становить їхню основну продукцію; підлягає обов’язковій сертифікації та експертизі; в аграрному секторі застосовується самовідтворювальне майно біологічного походження (ґрунти, с/г культури, тварини та продукти їх відходів) яке потребує особливого режиму ідентифікації державного, біологічного контролю та охорони.

в) аграрно-трудові – мають своїм об’єктом с/г працю спрямовану на виробництво с/г продукції (ч.2 ст.3 КЗпП). Особливості цих відносин: наявність праці з дитинства як приклад наслідування поведінки оточуючих, як спосіб життя на селі; особливості праці у сезонні періоди.

г) аграрно-організаційно управлінські відносини – забезпечують оптимізацію с/г виробництва за рахунок визначення та усунення неефективних дій у процесі здійснення с/г діяльності.

д) правовідносини соціального розвитку села – виникають у сфері житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, охорони здоров’я, фізичної культури, освіти і мистецтва. Розвиток села можна здійснити за рахунок (реформа): запровадження стандартів та нормативів у сільській місцевості; розвиток виробництва та зайнятість населення на селі; розвиток транспортного сполучення та зв’язку; удосконалення (побудова) інженерної інфраструктури; розвиток житлового будівництва; розвиток освіти та створення пільгових умов для навчання с/г спеціальностям; розвиток медицини та культурної діяльності; збереження та розвиток традиційної культури регіонів; поліпшення побутового обслуговування населення.

е) аграрно-членські відносини – виникають у с/г підприємствах (с/г виробничих та обслуговуючих кооперативах, фермерських господарствах, колективних с/г підприємствах тощо). Передбачають що кожна працююча особа в даних господарствах є співвласником господарства. Різновид цих відносин – правовідносини участі (виникають в ТОВ...)

- за спрямованістю правового впливу (відповідно в середину та назовні):

а) внутрішні аграрні правовідносини – виникають всередині с/г товаровиробника під час заснування, здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності. Відносини членства та трудові аграрні правовідносини є суто внутрішні.

б) зовнішні аграрні правовідносини – забезпечують функціонування товаровиробника у зовнішньому НПС.