- •1. Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •2. Методологічні основи аграрного права України.
- •3. Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні.
- •4. Аграрна політика України: поняття, сутність, ознаки та основні напрямки.
- •5. Аграрне право у сучасній правовій доктрині України.
- •6. Поняття, особливості та предмет аграрного права України.
- •7. Методи в аграрному праві України.
- •8. Принципи аграрного права України.
- •10. Система аграрного права України.
- •9. Завдання та функції агарного права України.
- •12. Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •13. Об’єкти аграрних правовідносин.
- •14. Суб’єкти аграрних правовідносин.
- •3.1 Суб’єкти, які безпосередньо здійснюють с/г діяльність:
- •15. Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •16. Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •17. Конституція України як джерело аграрного права України.
- •18. Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •19. Міжнародні договори як джерела аграрного права України.
- •20. Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •21. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •22. Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •23. Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •24. Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •25. Адаптація законодавства України до законодавства єс.
- •26.Поняття та особливості інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •27. Система органів державної влади в інституційно-функціональному регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •28. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •29. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •30. Правове забезпечення продовольчої безпеки України.
- •31. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •32. Правове становище сільськогосподарських підприємств кооперативного типу.
- •33. Правове становище сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •34.Правове становище фермерських господарств.
- •35. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •36. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •37. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств:
- •38. Правове становище об’єднань аграрних підприємств та агрохолдингів:
- •39. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств:
- •40. Загальна характеристика правового статусу засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств:
- •41. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств:
- •42. Особливості правового статусу засновників і членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу:
- •44. Правові засади та порядок здійснення самоврядування і с/г підприємствах корпоративного типу:
- •45. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах кооперативного типу:
- •46. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •47. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством:
- •48. Особливості правового регулювання праці членів с/г підприємств
- •49. Особливості правового регулювання праці у с/г підприємствах корпоративного типу.
36. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
Державне сільськогосподарське підприємство - це заснований на державній власності самостійний статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює виробничу та підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку.
Державні сільськогосподарські підприємства залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду поділяються на унітарні (комерційні й казенні) та корпоративні. Всі комунальні підприємства є унітарними.
Комунальні і державні с/г підприємства: посідають особливе місце в агропромисловому комплексі. Організаційно-правова форма у формі державних підприємств та господарських товариств. У статутному капіталі яких державі належить мінімум 50% акцій (часток, паїв). Державні с/г підприємства утворюються компетентним органом держави. Незалежно від способу утворення поділяється на унітарні (комерційні та казенні) та корпоративні.
Унітарні (комерційні і казенні) державні підприємства особливості:
майно перебуває у державній власності і закріплюється на праві господарського відання чи оперативного управління
статутний капітал утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого він належить. Розмір статутного капіталу визначається уповноваженим органом.
Орган управління – керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємства і підзвітний йому.
Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, може встановлюватися підвищена відповідальність керівника за результати роботи підприємства.
Державне комерційне зобов’язане приймати та виконувати доведені до нього державні замовлення
Працює на підставі фінансового плану, який складається на рік і затверджується до 1 вересня року, що передує плановому
Не має права безоплатно передавати майно громадянам чи юридичним особам. Відчужувати майнові об’єкти, що належать до основних фондів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить і лише на конкурентних засадах.
Розподіл прибутку державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану в якому затверджуються суми коштів, які направляються державі або власнику і зараховуються до державного бюджету.
Унітарні казенні підприємства:
1. Утворюються лише за наявності законодавчо визначеної причини;
- законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам
- основним споживачем продукції виступає держава
- за умовами господарювання не можлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів
- переважаючим є виробництво суспільно необхідної продукції, що не є рентабельною
2. Створюється за рішенням КМУ. У рішенні про створення визначається обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється.
3. Майно закріплюється на праві оперативного управління
4. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції.
5. Самостійно організовує виробництво продукції і реалізує її за цінами, що визначаються у порядку встановленому КМУ.
6. Не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися майном, що належить до основних фондів, без згоди органу, до сфери управління якого воно входить.
7. Порядок розподілу і використання прибутку визначається фінансовим планом.
