- •1. Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •2. Методологічні основи аграрного права України.
- •3. Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні.
- •4. Аграрна політика України: поняття, сутність, ознаки та основні напрямки.
- •5. Аграрне право у сучасній правовій доктрині України.
- •6. Поняття, особливості та предмет аграрного права України.
- •7. Методи в аграрному праві України.
- •8. Принципи аграрного права України.
- •10. Система аграрного права України.
- •9. Завдання та функції агарного права України.
- •12. Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •13. Об’єкти аграрних правовідносин.
- •14. Суб’єкти аграрних правовідносин.
- •3.1 Суб’єкти, які безпосередньо здійснюють с/г діяльність:
- •15. Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •16. Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •17. Конституція України як джерело аграрного права України.
- •18. Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •19. Міжнародні договори як джерела аграрного права України.
- •20. Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •21. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •22. Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •23. Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •24. Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •25. Адаптація законодавства України до законодавства єс.
- •26.Поняття та особливості інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •27. Система органів державної влади в інституційно-функціональному регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •28. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •29. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •30. Правове забезпечення продовольчої безпеки України.
- •31. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •32. Правове становище сільськогосподарських підприємств кооперативного типу.
- •33. Правове становище сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •34.Правове становище фермерських господарств.
- •35. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •36. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •37. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств:
- •38. Правове становище об’єднань аграрних підприємств та агрохолдингів:
- •39. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств:
- •40. Загальна характеристика правового статусу засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств:
- •41. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств:
- •42. Особливості правового статусу засновників і членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу:
- •44. Правові засади та порядок здійснення самоврядування і с/г підприємствах корпоративного типу:
- •45. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах кооперативного типу:
- •46. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •47. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством:
- •48. Особливості правового регулювання праці членів с/г підприємств
- •49. Особливості правового регулювання праці у с/г підприємствах корпоративного типу.
37. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств:
Підсобні промислові підприємства організовуються в колективних і державних сільськогосподарських підприємствах, міжгосподарських організаціях, інших агропромислових формуваннях на правах їх виробничих підрозділів з метою забезпечення більш повної зайнятості і закріплення робочої сили, зміцнення фінансового стану господарств, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, покращення використання ресурсів тощо.
Створюються підсобні промислові виробництва в колективних сільськогосподарських підприємствах рішенням загальних зборів або зборів уповноважених, у державних сільськогосподарських підприємствах - директором, у міжгосподарських підприємствах (організаціях) - рішенням зборів уповноважених господарств-учасників.
Підсобне виробництво виступає внутрішнім структурним підрозділом аграрного підприємства, яке за рішенням вищого органу управління, керівника створили це підсобне виробництво, затвердили положення про цей структурний підрозділ, закріпили за ним майно і трудові ресурси, здійснюють його матеріально-технічне забезпечення, отримують прибуток, одержаний підсобним виробництвом чи промислом у результаті їх господарської діяльності, і розпоряджаються ним.
Підсобне промислове підприємство реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно, або на договірній основі.
Для розгляду питань діяльності підсобних промислових виробництв та життя трудового колективу загальні збори скликаються правлінням у міру необхідності, але не рідше одного разу на півріччя (рік).
Завдання підсобних господарств:
- отримання сільськогосподарським підприємством додаткових грошових надходжень
- збільшення суспільно необхідного продукту, продовольчих товарів вітчизняного виробництва
- перероблення аграрної продукції та виготовлення товарів народного споживання, які економічно невигідно виробляти великим підприємствам харчової та легкої промисловості
- раціональне використання робочої сили сільськогосподарського підприємства
- стимулювання розвитку товарного виробництва аграрної продукції
38. Правове становище об’єднань аграрних підприємств та агрохолдингів:
Об’єднанням підприємств є господарська організація утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової чи іншої діяльності для вирішення спільних задач.
Ознаки об’єднань підприємств:
- Добровільні засади функціонування. Рішення про включення підприємства в об’єднання приймається керівництвом. Вихід з об’єднання є вільним за виключенням державного або комунального об’єднання.
- Участь в об’єднанні не залежить від форми власності підприємства (проте може обмежуватися законодавчим актом ЗУ “Про с/г кооперацію”)
- Об’єднання підприємств утворюється або на невизначений строк або на чітко визначений строк діяльності
- Завжди є юридичною особою що діє на підставі статуту
- Утворення передбачає згоду Антимонопольного комітету
- Мають вищі органи управління (загальні збори учасників та виконавчі органи)
- За організаційно-правовою формою ОП можуть бути в наступних формах: асоціація, корпорація, консорціум, концерн та інші передбачені законодавством форми.
- В аграрному секторі поширені такі види об’єднань як агрохолдинги (ст.126 ГК).
Агрохолдинг – це сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.
Ознаки агрохолдингу:
- має існувати у формі публічного акціонерного товариства, яке володіє, користується і розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій двох і більше підприємств;
- контроль материнської компанії да своїми дочірніми товариствами здійснюється у двох формах: за допомогою домінуючої участі у статутному капіталі дочірніх підприємств та за допомогою визначення господарської діяльності (виду діяльності) дочірніх компаній;
- головним матеріальним активом всіх агрохолдингів є земля с/г призначення (на договорах оренди, емфітевзису, сервітут тощо).
- крім простих холдингів що являють собою материнське товариство та декілька контрольованих ним дочірніх товариств, існують складні агрохолдинги в яких дочірні товариства виступають в якості материнських компаній по відношенню до інших компаній.
Агрохолдинги існують виключно як бізнес проекти які мають на меті примноження капіталу засновників компанії та компанії в цілому. Агрохолдинги майже не реєструються як юридичні особи, переважно існують просто як внутрішня структура. Підтримка і розвиток с/г інфраструктури не є завданням і метою існування агрохолдингів на сьогоднішній день в Україні. Агрохолдинги на сьогодні не зацікавлені в інвестиціях в земельні ділянки на тривалий час.
