51. Зупинення господарським судом провадження по справі та порядок його поновлення . Стаття 79. Зупинення провадження у справі та його поновлення

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Суд зобов'язаний прагнути до того, щоб справа була вирішена в одному засіданні. Однак нормальний плин виробництва в господарському суді іноді порушується як унаслідок причин, що перешкоджають узагалі винесенню рішення по даній справі, так і по обставинах, що робить неможливим подальший розгляд справи в даному засіданні. Однією з форм тимчасової зупинки процесу є зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження в справі — перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку і наявністю чітко визначених законом обставин, що унеможливлюють його про­ведення. Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обов’язкове та необов'язкове (факультативне).

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарсько­го суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наяв­ності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими до­кументами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі госпо­дарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для да­ної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим су­дом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Слід також керуватися вказівкою, яка міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосу­вання Конституції України при здійсненні правосуддя» (п. 2), де зазна­чається, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Консти­туції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за влас­ною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 79 ГПК України передбачено випадки, коли госпо­дарський суд має право, але не зобов'язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Установлений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто, будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупи­нення провадження у справі.

Відповідно до частини 3 ст. 79 ГПК України після усунення обста­вин, що були підставою для зупинення провадження у справі, господарсь­кий суд поновлює провадження у справі. Зазвичай господарський суд, зу­пиняючи провадження у справі, зобов'язує сторони сповістити суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження. Виходячи з того, що сторони зобов'язані добросовісно користувати­ся своїми процесуальними правами, вони зобов'язані сповістити суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження. Частина 4 ст. 79 ГПК України передбачає, що про зупинення про­вадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати ви­могам, установленим ст. 86 ГПК, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі, та процесуальні дії, що їх слід виконати у зв'язку із зупиненням провадження у справі (надіслан­ня справи до судово-експертної установи, направлення матеріалів справи слідчим органам і т. ін.). В ухвалі також слід покласти на сторони обо­в'язок повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.