Стаття 120. Видача дубліката наказу

У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

88. Загальні умови виконання наказу господарського суду, відповідальність за його невиконання

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Наказ видається на виконання не тільки рішення, а й ухвали чи постанови господарського суду, наприклад, при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду та повернення державного мита з бюджету (ч. 2 ст. 81 ГПК України) або постанови апеляційної інстанції щодо розподілу між сторонами судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України).

Статтею 117 ГПК України визначено порядок оформлення наказу господарського суду. Зокрема, у п. 1 цієї статті вказано, що наказ має відповідати до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні вбо видачі, чи визнати наказ там, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов язок боржника відсутній повністю чи частково у зв язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ГПК України.

Законодавством установлена виконавча давність. Згідно ст. 118 ГПК України, виданий стягувачеві наказ може бути пред явлений до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

У разі пропуску строку для пред явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому ГПК України порядку.

Визнаючи наказ господарського суду одним із основних процесуальних документів, законодавець передбачає у ст. 120 ГПК України порядок його відновлення у разі втрати. У такому випадку господарський суд може видати дублікат наказу, якщо стягував або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред явлення наказу до виконання.

Одним із важливих чинників виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду є їх обов язковість для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також для посадових осіб. З метою запобігання виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду чинне законодавство передбачає відповідальність за ухилення від виконання підприємством, установою чи організацією, яким ці документи або наказ пред явлені до виконання.

Згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону. Про стягнення штрафу виноситься ухвала.

Встановлена відповідальність стосується підприємств, установ, організацій, які є сторонами у справі у випадку, якщо вони не виконують вимоги господарського суду, встановлені ним у процесі підготовки розгляду справи відповідно до ст. 65 ГПК України, або в процесі розгляду справи відповідно до ст.ст. 38, 66 ГПК України. Відповідальність може покладатися на сторону в справі за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови лише винесених за результатами розгляду справи.

Під ухиленням від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду на практиці виступають такі дії чи бездіяльність, які свідчать про свідоме небажання виконати рішення, постановлені судом у межах його повноважень. Доказами ухилення у вигляді дій можуть бути, зокрема, лист установи банку чи податкової інспекції про відмову від виконання наказу господарського суду, виконання його рішення, письмова відмова підприємства, установи чи організації від виконання покладеного на нього господарським судом обов язку (наприклад, подання документів). Доказами ухилення від виконання у вигляді бездіяльності можуть бути залишення без виконання наказів чи рішень господарського суду, якими підприємство, установа, організація зобов язуються здійснити певні дії. Відсутність відповіді підприємства, установи чи організації, до яких звернені вимоги, про їх виконання не є доказом їх ухилення від виконання цих вимог. Передбачена п. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність може бути застосована лише у випадку точного встановлення факту невиконання визначених господарським судом вимог, який підтверджується відповідним чином.

Притягнення сторони до зазначеної відповідальності не звільняє сторону від обов язку виконати дії, покладені господарським судом на сторону. Якщо сторона і після притягнення до відповідальності продовжує ухилятися від виконання законних вимог господарського суду, то він має право знову вирішити питання про застосування відповідальності. У кожному випадку стягнення штрафу господарський суд виносить відповідну ухвалу, яка може встановлювати конкретний строк виконання покладеного на сторону обов язку.

88. Відстрочка, розстрочка, зміна способу виконання рішення господарського суду. Поворот виконання судового акту господарського суду.

    . Стаття 121. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.