1. Прокоментуйте проблему добору дидактичного матеріалу для вивчення української мови за професійним спрямуванням на нефілологічних факультетах внз

Підвищення ефективності навчання студентів вимагає зосередження уваги не тільки на формуванні професійних умінь і навичок, а й на розвиткові їхнього мовлення. На заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) студенти повинні навчитися володіти мовою професії у різних ситуаціях спілкування. Одним із вагомих засобів мовленнєвого розвитку студентів є дидактичний матеріал. Він удосконалює й розвиває структуру кожного з методів навчання мови та реалізує функції навчальних завдань. Від правильності його підбору залежить ефективність мовленнєвого розвитку студентів.

Як засіб навчання дидактичний матеріал ілюструє теоретичні положення, сприяє успішному розвиткові мовленнєвих умінь і навичок, збагачує інтелектуальну й емоційну сферу студентів, формує духовну мовну особистість.

О. Горошкіна, Т. Донченко, В. Мельничайко, М. Пентилюк наголошують на важливості комунікативного потенціалу дидактичного матеріалу, зазначаючи, що „потрібно йти не від основ науки про мову, а від основних умінь і навичок мовленнєвої діяльності до відбору теоретичного матеріалу, який би став підґрунтям для їх формування” . З позиції розвитку мовленнєвих умінь і навичок основою дидактичного матеріалу є зв’язний текст, оскільки він має не тільки навчальний ефект, але й значний вплив на розвиток мислення студентів, на формування їхнього світогляду, на моральне виховання. На заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) у ВНЗ доцільно надавати перевагу використанню текстів фахового спрямування. Такі тексти дають змогу закласти в студентів навички культури професійного спілкування, простежити особливості використання мовних засобів у професійній сфері та використання норм літературної мови в професійному спілкуванні. На заняттях доцільно використовувати друковані тексти з фахових наукових, періодичних видань, а також, відповідно до сучасних можливостей, інтернет-видання.

У процесі формування професійного мовлення студентів нефілологічних факультетів І. Дроздова вважає найбільш доцільними такі критерії добору навчального матеріалу: урахування потреб фаху, специфіки мовного середовища, у якому перебувають студенти; професійної цінності текстів та їх насиченості термінами за фахом; добір найбільш уживаних та частотних у мові професії термінів, що важко засвоюються.

Студенти мають навчитися створювати висловлювання відповідно до конкретних умов спілкування, добирати заголовок до власного тексту, визначати складний план висловлювання, установлювати смислові зв’язки в тексті, вдало поєднувати структурні компоненти, виділяти основну й уточнювальну інформацію.

Обраний дидактичний матеріал має відповідати загальнодидактичні принципи навчання української мови:

1. Гуманізації — процес мовної освіти спрямований на розвиток комунікативної особистості кожного студента як педагога-гуманіста, представника інтелектуальної еліти країни; в основу педагогічних технологій покладено увагу до людини — найвищої цінності сучасного суспільства;

2. Гуманітаризації — на заняттях з української мови в майбутніх учителів формуються ціннісні орієнтації, здатність до культурного саморозвитку; підвищується рівень національного самоусвідомлення;

3. Науковості — відображення у змісті навчальних дисциплін сучасних лінгвістичних та лінгводидактичних поглядів на проблеми української мови і культури мовлення;

4. Доступності і посильності, індивідуалізації навчання — оптимальний добір форм і методів, що забезпечує дохідливий виклад теоретичного мовного матеріалу з урахуванням фаху, вікових та індивідуальних можливостей студентів;

5. Безперервності — раціональне поєднання форм аудиторної і позааудиторної групової та індивідуально-самостійної навчальної роботи студентів-нефілологів з української мови, що стимулюватиме майбутніх педагогів до постійного підвищення рівня мовнокомунікативної компетенції;

6. Активізації міжпредметних зв’язків (інтегративності) — актуалізація знань про мову як універсальну багатофункціональну систему, здобутих студентами у процесі вивчення інших гуманітарних навчальних дисциплін.

7. Наступності і перспективності — навчання студентів української мови з опорою на знання, уміння й навички, здобуті у період навчання в загальноосвітній школі та інших навчальних закладах;

8. Практичної спрямованості — система знань з української мови, відповідних умінь і навичок їх практичного застосування спрямована на подальшу професійну мовнокомунікативну діяльність педагога;

9. Наочності — використання сучасних аудіовізуальних засобів навчання української мови, що оптимізують процес формування мовнокомунікативної професійної компетенції майбутніх учителів;

10. Єдності навчальної та науково-дослідної діяльності студентів — створення в педагогічному університеті навчально-науково-інноваційного простору, що забезпечує професійну підготовку майбутніх учителів-дослідників, сприяє формуванню креативної мовної особистості кожного фахівця;

11. Взаємовідповідності і взаємозв’язку матеріального та інтелектуального компонентів навчального середовища — суб’єкт-суб’єктна навчальна взаємодія викладачів і студентів відбувається в умовах інформатизації та технічної забезпеченості навчально-виховного процесу;