29 Білет. Традиційні та інноваційні методи та прийоми навчання

Сучасні методи і методичні прийоми навчання мови створювалися і вироблялися багатовіковими традиціями вітчизняної школи, тому для вчителя-словесника сьогодні необхідним є всебічний аналіз усієї системи методів навчання предмета.

Методи навчання — це складна педагогічна категорія, завдяки якій реалізуються всі функції навчання. Єдиної універсальної класифікації методів навчання дидактикам і методистам створити не вдалося. Лернер за способом організації пізнавальної діяльності виділяє такі методи: Пояснювально-ілюстративний метод – студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у "готовому" вигляді. Репродуктивний метод – ідеться про застосування вивченого на основі зразка або правила. Метод проблемного викладення – використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв'язання поставленого завдання. Частково-пошуковий, або евристичний метод – його суть полягає в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом пізнавальних завдань, або на основі евристичних програм і вказівок. Дослідницький метод – після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, кого навчають, самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження й виміри та виконують інші пошукові дії.

За способом взаємодії: усний виклад матеріалу; бесіда; спостереження над мовою; робота з підручником; вправи. Бесіда: евристична (для створення ситуації пошуку, елементів проблемного навчання), репродуктивна (відтворення знань), узагальнювальна (для попередження забування вивченого, формування умінь робити висновки), контрольно-корекційна (перевірка, контроль, корекція знань), аналітико-синтетична (для причинно-наслідкових зв’язків, для осмислення знань). Спостереження над мовою, етапи: 1) усвідомлення ознаки, 2) спостереження, 3) привчання до самоосвіти. Вправи: 1) усні/письмові, 2) репродуктивні, конструктивні, творчі, 3) за ступенем складності – підготовчі (перед вивч. нового матеріалу, актуалізують знання), вступні (після засвоєння матеріалу): пробні (пояснювальний диктант, коментоване письмо), тренувальні (за зразком), завершальні (проблемні, творчі, контрольні роботи). Робота зі словниками, довідковою літ. (вступна бесіда, інструктаж, перевірка, підсумки).

Якщо у традиційному навчанні увага акцентувалася на запамʼятовуванні і відтворенні інформації, то у нових умовах виникла потреба розвитку творчого мислення студента, формування його комунікативних умінь та практичної підготовки.

Інноваційні методи: когнітивний блок, креативний, організаційно-діяльнісний. Організаційні (взаємонавчання, метод рецензії, самооцінки). Когнітивні методи пов'язані з навчанням пізнавати нове: метод смислового бачення (спонукати студентів до активної почуттєво-розумової пізнавальної діяльності), метод символічного бачення (викладач пропонує студентам спостерігати за яким-небудь об'єктом із метою зобразити його символ у графічній, словесній чи іншій формі), метод евристичних питань (задають сім ключових запитань: хто? що? навіщо? де? чим? як? коли?), метод порівняння (зіставити версії студентів, а також порівняти із думками вчених), метод гіпотез («що буде, якщо...»). Креативні забезпечують можливість створення власних освітніх продуктів: метод придумування (придумати кілька назв для твору), метод «Якби...» (Якби я став вченим…), метод гіперболізації (придумується найдовше слово, найменше число), метод аглютинації (поєднати непоєднувальне).

Варіант 30