51. Філософська концепт творчості

Розробл проблеми творчості займались Гегель і Кант. Передум є загальні власт матерії – активніст і відображення. Вияявом активності є її розвиток, з удоскон форм відображення на рівні людськ свідомості, виник здібн людей до творчості.У розумі людини виник унікальні образи, що матеріаліз у процесі практ діяльн.Першопричиною творч є пристосу в людини до мінливого світу з метою виживання і забезпечення розвитку. Джерелом творч і супечностіміж потребами людини і засобами їх задовол Вирішення цих суперчн –зміст творчості, а задовол їх потреб – її мета. Гол ознака творч – створ нового. Творчіть це визначальна фнкц свідомості кожної людини.

52.Пізнання,як предмет філ. Аналізу.Субєкт і об’єкт пізнання

Філо здійснює аналіз процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у відношенні-людина –світ. Фл питанн – що є істина стос передусім не конкретних аспектів пізнавального ставл люд до світу, а принипів спроможності людини пізнати світ, проникнути у його суть, охоп його своєю свідомістю. Йдеться про відповідь на питання:який він є? чи збіг його структура зі структурою мислення про нього, якщо збіг , то якою мірою? .Дослідж цього пит. Від самого початку існув філософії є наслідком розв’язання світоглядної проблематики. Існування так званої пізн тенденції у бд філ. Знанні не обов’язково визначається присутністю розвинутої теорії пізнання, як особливого розділу філ..Проблему пізнання вивч гносеологія(теор пізнання) .це галузь філософії, що вивч природне пізнання., закономірності пізнавальної д-ст ілюдини, засоби і форми пізнання., його передумови.Існує об’єкт реальності (оточ світ) .Пізнання цієї реальності це процес творчого відображення її у свідомості людини. Субєкт і об’єкт.Процес пізнання осмисл через категорію суб’єкт і об’єкт. С і О це протилежн. С-це носій свідомості і знання, людина. О-те на що спрямована пізн д-сть., може бути певна частина д-сті, або ж уся реальна д-сть, що входить усферу д-ст суб’єкта.

53.Суб'єкт, об'єкт пізнання.   Суб'єктом пізнання є людина, людський індивід, здатний відображати у своїй свідомості явища дійсності. Але не слід забувати, що людина — це не просто індивід з певними біологічними властивостями, а насамперед, суспільна істота. Тому людина розмірковує і пізнає остільки, оскільки є членом суспільства, що через форми суспільної свідомості виявляє суттєвий вплив і на зміст пізнання.   Об'єкт пізнання — предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку спрямована пізнавальна діяльність суб'єкта. Об'єкт пізнання не можна ототожнювати з усією матеріальною або духовною дійсністю. Об'єктом стають тільки ті сфери дійсності, що включаються в пізнавальну діяльність суб'єкта. Чим вище рівень розвитку науки і пізнавальної діяльності людей, тим ширше стає коло явищ, що охоплюються науковим дослідженням, і, отже, коло об'єктів пізнання. Окрім поняття об'єкта пізнання, існує також поняття «предмет пізнання». Хоча ці поняття споріднені, але їх не можна ототожнювати. Предмет пізнання — це більш-менш широкий фрагмент дійсності, виділеної з певної сукупності об'єктів у процесі пізнання. Один і той же об'єкт пізнання може бути предметом дослідження різних наук. Мислення, наприклад, як об'єкт пізнання є предметом дослідження таких наук, як логіка, теорія пізнання, психологія, фізіологія вищої нервової діяльності та ін. Однак протиставлення предмета і об'єкта пізнання гносеологічно відносне. Структурно предмет пізнання відрізняється від об'єкта тим, що в предмет пізнання входять лише основні, суттєві властивості об'єкта, що вивчається з точки зору мети і завдання наукового дослідження.