- •1.Поняття та структура світогляду.Специфіка філ.Світогляду
- •3.Предмет філософії.
- •5.Методи філософії
- •6.Функції філософії:
- •7.Культурно-історичні передумови виникн філософії
- •8.Стародавня Індія
- •9.Філософія стародавнього Китаю
- •10.Вчення про первоначало в Мілетській школі.
- •12.Вчення про буття і пізнання в філософії елеатів.
- •13 Вчення піфагорійців про числа та душу.
- •14.Атомістична філософія Демокріта
- •11.Філософія Геракліта
- •15.Філософські погляди софістів.
- •16.Етичний раціоналізм Сократа. Проблема методу.
- •17 Філософія Платона
- •18.Флософія Арітотеля.
- •19.Стоїцизм
- •20.Філософсько-етичне вчення епікуреїзму.
- •21.Античний скептицизм
- •22.Неоплатонізм
- •23.Культурно –історична специфіка філософії Середньовіччя
- •24.Проблема співвідношення віри та розуму в філософії Сер.Віків
- •25.Номіналізм,реалізм, концептуалізм в філ. Сер віків.
- •26.Філософія київської русі
- •27.Гуманістичний антропоцентризм в філ. Відродження.
- •28.Натурфілософія Відродження
- •29.Проблема науки і методів наук пізнання в філ. Нового часу.Емпіризм і раціоналізм
- •30.Філософський аналіз суспільства.Філософіія сусп. Договору в філ. Нов ч.
- •31. Філософія сковороди
- •32.Трансцендентальна філософія Канта.
- •35.Філософія Гегеля.Система та метод.
- •36.Філософія серця Юркевича
- •37.Позитивізм, його історичні форми.
- •38.Носферна концепція Вернадського
- •40.Філософія національної ідеї.
- •41.Феноменологічна філософія 20 ст
- •42.Екзистенціалізм
- •43.Філософські аспекти психоаналізу.
- •44.Проблема буття, шляхи вирішення
- •45.Поняття матерії,руху , простору і часу
- •46.Діалекстика і філ. Концепція розвитку.
- •47.Закони діалектики
- •48. Сутність і структура свідомості.
- •49. Свідомість і самосвідомість
- •50.Проблема безесвідомого в психоаналізі
- •51. Філософська концепт творчості
- •52.Пізнання,як предмет філ. Аналізу.Субєкт і об’єкт пізнання
- •54.Чуттєве та раціональне в пізнанні., їх форми
- •55.Проблема істини, та її критерії
- •56.Наука, закономірності її розвитку.
- •57.Методологіяя наук пізання
- •58.Антропосоціогенез , його основні чинники
- •59.Індивід, індивідуальність, особистість
- •60.Сусп як об’єкт філ. Аналізу.
- •61.Поняття сусп.-економ формації
- •62.Поняття цивілізації.Цивіліз підхід до вивчення історії людства
- •63.Теорія постіндустріального суспільства
- •64. Проблема соц. Прогресу.
- •65Глобальні проблеми сучасності.
- •66.Цінності та їх роль і житті сус-ва.
15.Філософські погляди софістів.
5 ст до н.е – тенденція до переосмислення ввідношення до життя, світу ,країни .5-4 ст до н.е. – звертання уваги до науки. Поява софістів ( мудреців, в осн молодь_) перші вчителі, що брали гроші за роботу. Протагор, Гіппій, Продік) Предметом філ. Стає людина, яка створює суб»активні картини світу, тому джерелом істини стає людина. Протагор казав: людина є мірою усіх речей, і тих що існ, ітих що не існують. У софістів людина не природня а соціальна. Осн питання- яка пізнавальна здатність людини. Джерелом знання визначають чуттєвий досвід людини-сенсуалізм. Ідеї: відносність знань. В процесі чуттєвого пізання ми маємо справу з відносними фактами, бо на пізнання впливає стан навколишнього світу, і стан людини. 2. Конвенціоналізм( погодження_) заг знання що визнається усіма людьми виникає в результ домовленості між ними. Ці домовленості виникають у відповідності до інтересів людей і тривають поки зберіг ця відповідність. 3. Утилітаризм( корисність) Критерієм достовірності знань- є їх успішне використ на практиці.осн ідея «люина-міра усьому» -розивала егоїстичні тенденції в елітній молоді
16.Етичний раціоналізм Сократа. Проблема методу.
Сократ засновник клас давньогрец філософії. Премет філ.-людина. Вивчення природи саме нічого не дає: дерева в лісі не можуть мене навчити, мене вчать люди у містах.Людна-соц істота., діяльна, при цьому кожна людина в діяльності прагне блага і користі. Ці прагнення мають усвідомлений характер. В основі цілей людини лежать усвідомлені поняття. Істинне знання при усвідомленні поняття є основою.»Знати і бути»- одне і теж ( знати що тае мужність= бути мужньому) Гол завд філ.- сприяння люд у сам пошуці істини. Філ має не передавати істину, а допомогти учневі самому її пізнати. «філ. Існує в живому спілкуванні»- тому творів сократа майже не збереглось. Метож філ. Мислення сократа скл з 2 частин : іронія і маєвтика. Іронія- спосіб очищення свідомості від неістинних понять . За софістами у коного своя правда. Сократ прих до висновку, що результат іронії є свідомленням тоого, що поняття є об’єктивним та заг за своїм змістом. Маєвтика- пошук істинних понять. Розум-є мірилом моралі.
17 Філософія Платона
Платон-учень Сократа. Засновник об’єктивного ідеалізму . Спражнє ім.»я арістокл . Вчення про ідеї. Тут продовж головне завдання філ. За Сократом. –навчити вчитися. Ідеї є єдиними- речі –множинні.Ідеї є причинами виникнення речей. Якщо ідеї вічні- то речі тимчасові. Виникають і зникають. Ідея є досконалою.А речі різноманітті. , тому не мають еталону. Ідеї існують окремо від речей. Ідеї є дійсним буттям, речі недосконале існування . Ідея є смисловою основою і причиною матеріального світу. Виникнення речей відбув на основі відбиття ідей в матерії. Яка є фіз. Основою речей. 2.Теорія пізання. Її основа-Вченя про ідеї і душу. Душа є вічна.Пізання це пригадування душею ітини, якою вона володіє відпочатку. Пригадування розпочин з досвіду прекрасних речей, врезультаті яких людина відкриває ідею краси. 3 Вчення про державу(соц. Філ.) Платон засновник соц. Філ.. Виводить ідально державу, переконаний , що держ життя має бути організоване в такий спосіб щоб організувати загальне благо, основане на принципі справедливості. За деш природою є 3 здатності: розумова, вольова, чуттєва. Платон розд сусп. На 3 соц верстви:філософи-правителі, управл державою, 2 воїни охоронці, 3 ремісники та землероби, створення матеріальних блан, всіх поетів і митців мали вигнати з країни бо вони створ копії тіней предметів, чим ще більше заплтують людей.
