- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •Принцип доступності навчання математики.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання.
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •Додавання та віднімання нуля.
- •Обчислення прикладів з трьома компонентами.
- •Формування в учнів поняття про множення та ділення.
- •§46. Рівняння. Нерівності зі змінною
1. Пропедевтичні уроки.
На них здійснюється лише підготовка учнів до засвоєння математичного матеріалу. Розрізняють загально-пропедевтичні та тематико-пропедевтичні уроки. Загально-пропедевтичні уроки проводяться на початку 1-го класу. їх завдання:
а) ґрунтовно вивчити учнів для уточнення діагностичних даних, виявити рівень їхнього загального розвитку, обсяг уявлень і знань про навколишній світ, готовність до шкільної діяльності;
б) навчити учнів орієнтуватись у класній і шкільній обстановці;
в) коригувати недоліки сприймання, уваги, пам'яті та інших психічних процесів;
г) прищеплювати навички навчальної діяльності, уміння організовуватись, узгоджувати свої дії з діями інших;
д) долати індиферентне ставлення до навчання взагалі і математики зокрема, як до найбільш складної дисципліни у спеціальній школі, розвивати цікавість до неї, позитивні емоції та мотиви.
Тематикопропедевтичні уроки проводяться перед вивченням складної теми або розділу з метою підготовки учнів до її кращого сприймання. Вчитель дає їх тоді, коли для засвоєння навчальної теми потрібна попередня підготовка школярів, введення їх у коло ідей і понять. У структурному відношенні вони мало чим відрізняються від загальнопропедевтичних. І ті, й інші не мають загальної чіткої окресленості. Тематикопропедевтичні відрізняються лише тим, що вся пропедевтична робота на них тісно пов'язується з вивченням найближчої навчальної теми, наприклад, "Звичайні дроби".
Структура пропедевтичного уроку: 1) організація учнів на урок; 2) актуалізація власного практичного досвіду школярів; 3) актуалізація знань із теми, яку планується вивчати; 4) знаходження аналогії між знаннями та практичним досвідом, робота над темою; 5) корекція і первинне закріплення актуалізованих знань з даної теми; 6) вирішення практичних завдань; 7) фронтальне закріплення актуалізованих знань; 8) підведення підсумків уроку.
Потрібно зазначити, що в старших класах при проведенні тематикопропедевтичних уроків перед підведенням підсумків проводиться робота над поясненням домашнього завдання, а в пропедевтичний період домашнього завдання не задається.
2. Уроки на подачу нового матеріалу.
На кожен урок даного типу об'єм нових знань розраховується на 10-15 хвилин у молодших, і до 25 хвилин - у старших класах. При цьому вчитель має використовувати достатню кількість наочності, адже в іншому випадку учні матеріал не усвідомлять. У кращому разі вони його можуть механічно завчити і використовувати лише в окремих, добре їм знайомих ситуаціях. Перенесення цих знань у нові умови відбуватись не буде. Під час формування нових знань вчитель надає школярам допомогу у встановленні взаємозв'язків між минулим і вже вивченим новим матеріалом.
Урок даного типу має таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) пропедевтична підготовка учнів до сприймання нового матеріал}' (актуалізація набутих знань, необхідних для сприймання нової теми); 5) повідомлення теми і мети уроку; 6) повідомлення нових знань; 7) первинне закріплення і корекція; 8) домашнє завдання; 9) підведення підсумків. Його структура може містити і деякі зміни. Так, в окремих випадках недоцільно включати в нього перевірку домашнього завдання, усний рахунок, пропедевтичну підготовку до сприймання матеріалу.
