19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.

Фра́нко-пру́сська війна́ (1870–1871) — військовий конфлікт між Другою французькою імперією та Королівством Пруссія. Союзниками Пруссії був Північно-Німецький союз, членом якого вона була, та південно-німецькі держави Баден, Вюртемберг і Баварія. Перемога Пруссії призвела до остаточного об'єднання німецьких народів в Німецьку імперію, очолювану прусським королем Вільгельмом I. Поразка Франції призвела до падіння Наполеона III та послужила кінцем Другої французької імперії, замість якої була створена Третя французька республіка. Згідно з умовами мирного договору, Ельзас і частина Лотарингії відійшли Пруссії та залишались частиною Німеччини аж до завершення Першої світової війни, і за умовами Версальського договорубули повернуті Франції.

Війна стала кульмінацією тривалої напруженості у відносинах між двома країнами, та суперечки про сходження представника династії Гогенцоллернів на іспанський престол, який звільнився після повалення Ізабелли II в 1868 році. Оприлюднення «Емської депеші» яка перебільшувала образу між прусським королем та французьким послом, роздмухало громадську думку в обох країнах та зробила війну неминучою. Франція провела мобілізацію та 19 липня 1870 року оголосила війну тільки Пруссії, однак інші німецькі держави стали на її бік.

Незабаром стало зрозуміло, що прусські та німецькі війська мають перевагу через ефективніше використання залізниць, та кращу артилерію виробництва фірми Крупп. Пруссія мала четверту найщільнішу мережу залізниць в світі, Франція мала п'яту.^[1] Ряд рішучих перемог Пруссії та союзників на сході Франції завершився битвою під Седаном в результаті якої 2 вересня Наполеон III зі своєю армією був взятий у полон. Але війна не завершилась: 4 вересня 1870 року в Парижі було оголошено про створення Третьої республіки, і французький спротив тривав при уряді національної оборони, а потім Адольфа Тьера.

За п'ять місяців кампанії, німецькі війська розгромили щойно набрану французьку армію в серії боїв на півночі Франції. Після тривалої облоги Париж був захоплений 28 січня 1871 року. Слід зазначити, що під час облоги вперше була використана зенітна артилерія: фабрика Крупп створила спеціальну гармату для ураження повітряних куль, якими французи користувались для передачі повідомлень. За десять днів до того, німецькі держави оголосили про об'єднання під прусським королем, нова держава стала другою, після Священної Римської імперії, національною державою німецьких народів —Німецькою імперією. Франкфуртський мирний договір був підписаний 10 травня 1871 року, коли тривало повстання Паризької комуни 1871 року.

‘’’’За нею Франція втрачала весь Ельзас (за винятком Бєльфору), більшу частину Лотарингії (разом із Мецем). Також на Францію було накладено контрибуцію у розмірі 5 млрд франків. Щодо Німеччини, то ще в листопаді 1870 до Північно-Німецького Союзу приєднались південно-німецьки держави. А у січні 1871 року була проголошена Німецька Імперія, яка зайняла домінуючу позицію у Європі.

Втрати сторін становили близько 50 тисяч вбитими у німців та 140 тисяч вбитими у французів. Також були великі втрати серед цивільного населення, особливо у Парижі.

Франкфуртський мир сформував політичну систему в Європі на наступні 40 років. В той же час французьке суспільство вважало умови миру ганебними, прагнуло до перегляду умов та повернення собі своїх історичних земель. Це протиріччя і стало однією з причин Першої Світової Війни.