- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Анлійська буржуазна революція XVII ст. Характер,рушійні сили,історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6.Утворення Московської централізованої держави (друга пол. Хііі- перша третина хvi ст.).
- •7.Соціально-економічний і політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •Підсумок[ред. • ред. Код]
- •10.Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д.Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революція 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини,характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв та патриціїв у Стародавньому Римі.
- •Видалення плебеїв на Священну Гору
- •Плебеї отримують доступ до вищих державних посад
- •18.Англія кін.XVIII-сер.Хіх ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.
- •Імперська Конституція 1871 р.
- •20.Білоруські землі у іх- першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х.Років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х.Рр. Хх-на поч.Ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (іх-хіv ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •Реформи гракхів
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі.
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е. Повстання Спартака
- •30.Соціально-економічний та політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у др. Пол. 1940-1980-х. Рр.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др. Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34.Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-і роки).
- •1. Польща.
- •2. Чехо-Словачина.
- •3. Угорщина.
- •4. Югославія.
- •Болгарія.
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви у середні віки.
- •42.Соціально-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний та політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939 рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •1. Причини та наслідки першого Хрестового походу
- •2. Другий Хрестовий похід та його результати
- •3. Захоплення Єрусалима та третій Похід
- •48.Друга світова війна(1939-1945),її підсумки та уроки.
- •49.Нормандське завоювання Англії та його наслідки. Книга «Страшного суду».
- •50.Сша у 80-ті. Рр. Хх ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51.Столітня війна та її наслідки.
- •52.Внутрішня та зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 рр.).
- •Профспілки[ред. • ред. Код]
- •53.Німеччина в епоху середньовіччя.
- •54.П'ята республіка у Франції. Внутрішня та зовнішня політика Шарля де Голля.
- •55.Наслдіки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56.Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •57.Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх- на початку ххі ст.
- •59.Наука,культура та мистецтво середньовіччя.
- •60.Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. Хх ст. «Японське економічне диво».
- •2. Японське "економічне диво".
60.Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. Хх ст. «Японське економічне диво».
Після закінчення воєнних дій Японію окупували американські війська, що виступали від імені всіх союзних держав. Верховна влада у країні перейшла до рук американської окупаційної армії, яку очолював генерал Дж. Макартур,
Американська адміністрація зробила дуже багато для ліквідації японського мілітаризму, для впровадження конституції (почала діяти з 3 травня 1947 р.). Завдяки аграрній реформі 1946—1949 рр. було ліквідовано поміщицьке землеволодіння. Держава викупила в багатіїв і продала селянам 80% усіх сільськогосподарських угідь. Отже, збільшився внутрішній ринок Японії. Крім того, серйозної структурної перебудови зазнала вся економічна система країни. Було успішно здійснено й реформу податкової системи, запропоновану американським фінансовим радником Доджем.
Для підписання угоди про мир з Японією 20 липня 1951 р. у м. Сан-Франциско (США) було скликано мирну конференцію за участю делегацій 52 країн. Одначе на конференції були відсутні делегації азійських країн, з якими воювала Японія. Делегації СРСР, а також Польщі та Чехо-Словаччини відмовилися поставити свої підписи під угодою, що була підписана 7 вересня 1951 р.
2. Японське "економічне диво".
Японія вийшла з війни зі зруйнованою промисловістю, зубожілим сільським господарством і практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам'яного вугілля), та вже наприкінці 60-х рр. спромоглася посісти друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 70-х рр. — і за обсягом ВНП. Протягом 1955—1973 рр, темпи зростання японської економіки були найвищими у світі — близько 11% на рік. Це явище дістало назву японського "економічного дива", яке, втім, має цілком земне походження.
Велике значення для розвитку Японії мали реформи, проведені під керівництвом американських окупаційних властей, про які вже йшлося.
Важливу роль у повоєнній відбудові японської промисловості відіграли також щедрі доларові "ін'єкції" США, коли вони під час війни в Кореї (1950—1953 рр.), а потім у В'єтнамі (1964— 1973 рр.) використовували потужності японських підприємств і допомагали будувати нові. Це — друга причина.
Ці кошти, а також внутрішні накопичення капіталу дозволили Японії повністю оновити обладнання у промисловості та створити принципово нові виробництва. У цьому полягала третя важлива причина швидкого економічного розвитку Країни, де сходить сонце.
У 1960 р. правлячою ліберально-демократичною партією було висунуто план подвоєння національного прибутку (план Ідзангі), розрахований на 10 років. Згідно з цим планом Японія мала посісти провідні місця у світі в ряді галузей промисловості, значно підвищити якість своїх товарів, налагодити їх випуск у такій кількості, яка дасть змогу одержувати великі прибутки за рахунок експорту. Щоб реалізувати план, його ініціатори різко скоротили податки і ставки банківського кредиту, тобто розміри процентів, що їх сплачують бізнесмени за отриману позику. Завдяки цьому зросла ділова активність підприємців, які охоче розширювали виробництво. В цьому полягає четверта причина японського "економічного дива". Важливо також зазначити, що Інтенсифікація праці в сільському господарстві вивільняла робочі руки, необхідні для реалізації,плану в промисловості. В цьому п'ята причина швидких економічних перетворень Японії.
Крім того, японці успішно використовували закордонні досягнення в найсучасніших галузях індустрії. Закуповуючи патенти й ліцензії на наукові відкриття, оригінальні технології тощо і вміло пристосовуючи їх до своїх можливостей, вони отримували величезні прибутки. Це — шоста причина. Поза сумнівом, велике значення мало й те, що в Японії не було потреби витрачати великі кошти на оборону. Витрати на "сили самооборони", які лише наприкінці 60-х рр. зросли до 247 тис. військовослужбовців, не перевищували 1% бюджету. В цьому — сьома причина. Але найголовніше багатство країни —- її народ. Упродовж повоєнних років японські трудящі працювали більше часу і значно інтенсивніше, ніж у багатьох інших країнах, за досить скромиу винагороду. Й лише наприкінці 80-х рр. заробітна платня японців досягла рівня розвинених країн (19,5 долара на годину 1988 р.). Працелюбність і дисциплінованість стали традиційними в японському суспільстві, де мірилом людської гідності є не так багатство, як сумлінне ставлення до праці та навчання. Це — восьма причина.
Дев'яту слід шукати в досить високій ефективністі державного регулювання економічного розвитку Японії, високому ступені координації зусиль між державою і приватним бізнесом на стадії вироблення принципових рішень із питань економічного розвитку, що полегшувало їхню практичну реалізацію.
Швидкі темпи промислового розвитку змусили японців переглянути зовнішньоекономічний курс. До середини 60-х рр: японський уряд здійснював політику обмеження доступу іноземних товарів на внутрішній ринок і сприяння національній буржуазії у вивозі товарів (протекціоністська політика). Але така політика викликала зворотні дії інших країн. Тому, починаючи з 1964 р., японський уряд удався до лібералізації зовнішньої торгівлі. Це — десята причина.
Активна участь у міжнародній торгівлі відразу дала добрі наслідки. Дешеві японські товари заполонили світовий ринок. За лічені роки в декілька разів збільшилися золоті й валютні резерви країни. Японські бізнесмени почали фінансувати промисловість в інших країнах. Особливо активно вкладалися кошти у видобування сировини, щоб забезпечити нею японську промисловість. У самій Японії теж почали виникати спільні з іноземцями підприємства. Деякі японські та іноземні фірми зливалися.
3. Внутрішнє становище та зовнішня політика. Умови розвитку японської економіки в 70-ті рр. корінним чином змінилися. Зміни було започатковано кроками американського уряду із захисту долара ("два шокові удари Ніксона"). "Нафтовий шок" став поштовхом до економічної кризи, яка охопила більшість розвинених держав. Падінняпромислового виробництва в Японії в ті роки дорівнювало 19,3%, тоді як у США — 13,5%, ФРН — 11,2%.
Вислідом кризи стало розроблення нової стратегії розвитку японської економіки. Ставку було зроблено на енерго- та матеріалозберігальні технології.
Електронні фірми Японії, що випускають мікропроцесори, контролюють від 60 до 90% світового ринку окремих їх видів. Від середини 30-х рр. Японія потіснила США. з позицій провідного виробника найсучасніших інтегральних схем, різних видів лазерів, оптичних волокон тощо.
Перебудова структури економіки в 90-ті рр. проходила також у напрямку зростання ролі інформаційних технологій в усіх сферах життя і реалізації концепції побудови в країні суспільства, головним продуктом якого будуть нові знання та інформація. Завершено створення загальнонаціональної системи обробки й лередавання інформації, інтегрованої системи мобільного зв'язку, яка забезпечуватиме телефонні розмови, передавання комп'ютерних даних, електронну пошту тощо.
Успіхи Японії в економіці багато в чому визначає активна науково-технічна політика, великі витрати на наукові розроблення, наявність великої кількості добре підготовлених фахівців.
У політичній сфері ситуація є стабільнішою. 38 років (з 1955 р. По 1993 р.) Японією керувала ліберально-демократична партія. На три роки вона втратила владу через розкол в її лавах. Вперше в країні було створено коаліційні кабінети, куди, крім ліберальних демократів, увійшли й соціалісти, але вже 1996 р. ліберальні демократи знову повернули собі всю повноту влади і твердо утримують її в останні роки. Правляча партія Японії, як і країна в цілому, вміє пристосовуватися до нових умов.
У здійсненні свого зовнішньополітичного курсу Японія прагне налагоджувати рівноправні та взаємовигідні відносини з усіма країнами світу. А от головним стратегічним партнером для Японії впродовж усіх повоєнних років залишалися США.
61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
62.Поняття та сутність методики викладання історії.
63.Зміст шкільної історичної освіти (навчальний план і програма середньої школи).
64.Методика формування пізнавальних умінь та навичок у навчанні історії.
65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
66.Нестандартні уроки історії.
67.Вимоги до вчителя історії.
68.Підготовка вчителя до уроку історії.
69.Типи і структура сучасного уроку історії.
70.Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчання історії.
71.Гра на уроці історії.
72.Форми навчальних занять з історії (лекція,семінар)
73.Принципи викладання історії.
74.Методи навчання історії,їх класифікація.
75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
76.Словесні методи навчання:розповідь,пояснення,бесіда.
77.Методика роботи з історичними документами.
78.Класифікація видів бесіди
79.Методика використання наочності у навчанні історії.
80.Кабінет історії в школі.
81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
83.Інноваційні технології у викладанні історії.
84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
85.Інтерактивне навчання історії.
86.Класифікація методів навчання історії.
87.Основні моделі навчання історії.
88.Структура інтерактивного уроку історії.
89.Групові форми роботи на уроках історії.
90.Характеристика основних моделей навчання історії.
