21. Облік доходів банку.

Доходи відносять на рахунок 5040 «ображаються в бухгалтерському обліку з наростаючим підсумком з початку року, та в кінці звітного року. Якщо доходи перевищують витрати їх відносять на рахунок 5040 «прибуток звітного року». А якщо витрати перевищують доходи то 5041 «Збиток звітного року». За планом рахунків доходи поділяються на: процентні доходи, комісійні, результат від торговельних операцій, інші операційні доходи, інші доходи. При розрахунку сум процентних доходів і витрат за кредитними і депозитними угодами враховується перший і не враховується останній день дії договору. У банківській практиці можуть використовуватися три методи визначення кількості днів, які беруться в розрахунок під час нарахування сум процентних доходів і витрат: 1) метод «факт/факт» — при нарахуванні процентів виходять з фактичної кількості днів у місяці та у році; 2) метод «факт/360» — при розрахунку виходять з фактичної кількості днів у місяці, а кількість днів у році беруть умовно за 360; 3) метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків умовно приймають кількість днів у місяці за ЗО, а в році — за 360. Метод визначення кількості днів для нарахування процентів указують в угоді. Процентні доходи і витрати та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно, не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, указаної в угоді. Наприкінці кожного місяця (або щоденно — залежно від облікової політики банку) в обліку здійснюються такі бухгалтерські записи.

23. Відкриття банками рахунків клієнтам та використання коштів за цими рахунками.

Банки України можуть відкривати клієнтам 4 види рахунків: депозитні, поточні, кредитні, бюджетні.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їхнього закриття визначаються Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах». Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського рахунка і договір банківського вкладу укладаються у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов’язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їхнього імені, у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.