- •3.Мово-во давньої Індії,Китаю,античне мово-во.Мово-во серед віків та Відродження.
- •8.Мова як знакова сис-ма.Специфіка мовного знака.Місце мови серед ін. Знаков сис-м.
- •9.Мова і мислення,їх взаємозв*язок.Типи мислення.Мова і мовлення.Невербальне мислення.
- •10.Гіпотези походження мови.Первісні центри виникнення мови.
- •11.Мова як історичне явище.Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •15.Розвиток і функціонув мов у капіталіст сус-ві.Поняття нац. І літ мови.Терит і соц. Діалекти
- •16.Розвиток і функціонув мов у тоталіт соціаліст сус-ві.Питання про перспективи мов у майбутньому
- •17.Типи класиф мов світу
- •18.Мови світу,їх порівняльне вивчення.Генеалогічна класиф мов.
- •19.Поняття типолог класиф мов
- •20.Флективні мови аналітик і синтетич будови.Мови народів і народностей України.
- •22.Основні етапи розвитку фонографічного письма
- •23.Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •24.Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •27. Класифікація приголосних
- •36.Поняття фонол сист.Фонол школи
- •37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
- •39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.
- •40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.
- •41.Лексико-семант сист мови.Словниковий склад мови
- •42.Поняття про етимологію.Принцип наук етимолог.Нар етимологія.Деетимологізація.
- •43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45.Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48.Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49.Морфема. Види морфем.
- •50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
- •52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
- •53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
- •54.Поняття граматич категорії.Класиф грамат категорій.Грамат категорії та лексико-семант розряди.
- •56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
- •58.Синтаксичні зв'язки у словосполученнях і реченнях
- •60.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
36.Поняття фонол сист.Фонол школи
Фонологічна система-сукупність фонем певної мови в їхніх взаємозв’язках. Функціонує за властивими їй закономірними і може бути деякі специфіки особливості навіть у близько споріднених мовах. У складі ф.с.укр.мови налічується 38 фонем; у ній за винятком слів іншомовного походження, уживаються лише тверді губні. Фонема виступає як сонорна. Однією з особливостей ф.с.укр.мови є загальна схильність до дзвінкої вимови, що виявляється у зберіганні дзвінкості приголосних у кінці слова. У ф.с.укр.мови немає голосних фонем середнього ряду, а фонем високого підняття. Досить широке функціонування фон. сист. у поєднанні з морфологічною, що виявляється у багатьох морфологічних чергуваннях, пов’язаних з формою та словотворенням з вираженням різних грамат. категорій.Московська фонологічна школо(МФШ)-напрямок з фонології, що виник в 20-30рр. 20ст виходить з розуміння фонеми як значеннєворозрізнювальної одиниці, яка є компонентом морфем. Використовує як критерій ототожнювання фонем критерій морфемної тотожності. Засновник: Бодуен де Куртене Іван Олексндрович.Ленінградська фон. школа(ЛФШ)-1 з напрямків в суч. фонології, що виникли на основі вчення Бодуена де Куртене про фонеми.
37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
Лексикологія-вивчення словникового складу мови. Багатоаспектна наука, яка вивчає природу і суть слова, його виникнення та зміну, визначення значення слів та їх уживання, структуру словникового складу мови, шляхи його поповнення та ін. У компетенції лекс-ії й сталі словосполучення. Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну і прикладну лексикологію. Загальна лекс.-встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики. Конкретналекс. – вивч. словниковий склад однієї мови. Історична лекс. - займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни. Зіставна лекс.- досліджує словниковий склад 2-х чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей. Прикладна лекс.-вивч. пит. укладання словників, перекладу, лінгводидактики й культури мовлення.У вузькому значенні лекс-ія( власне лексикологія) –це розділ мов-тва , що вивч. Словниковий склад мови, в широкому знач.-це загальне позначення всіх розділів, які вивчають слово.До широкого знач. належать:1)власне лекс.- наука про словниковий склад; 2) семасіологія-наука про знач. слів; 3)ономасіологія-наука, яка вивч. процеси найменування; 4)етимологія-наука, яка досліджує походження слів; 5)фразеологія-наука про стійкі словосполуч.;6) ономастика-наука про власні назви, яка склад. з антропоніміки-наука про імена людей\топоніміки-наука про геграфічні назви; 7)лексикографія-наука про укладання словників.
38. Слово як од. мови.Осн ф-ції слова.лексема.Словоформа. Слово — цеосновна, базоваодиницямови, яка служить для називанняпредметів, властивостей, дій і процесів. Словобере на себе номінативну (називну) функціюмови.Слово — цепослідовністьморфем, об'єднаних за граматичними правилами певноїмови і співвідносних з певнимелементомпозамовноїреальності. Основною є позначальна(референтна ф-ія). Слово позначає предмет, дію, якість чи відношення. Слово дозволяє людині подумки оперувати з предметами. Людина може довільно викликати різні образи незалежно від їх реальної наявності і, таким чином, може довільно керувати цим другим світом.Значення слова-знач. слованаз. відображення в основі певного явища об’єктивної дійсності; зв’язок певного звучання з певним явищем. Зв’язок цей склад. з і утримуєься в суспільній свідомості.Лексема-слово, що розглядається як 1-ця словникового складу мови в сукупності його конкретних граматичних форм, і виражаючих їх флексій, а також можливі конкретні смислові варіанти; абстрактна двухстороння одиниця словника. Видаючи собою сукупність форм і значень, відповідних одному й тому самому слову у всіх його вживаннях і реалізаціях, лексема характеризується як формальними, так і змістовими(единством).Словоформа-слово у вузькомусенсі, тобтоволодієознаками слова ланцюжокфонем, формально відрізняєтьсявідіншої.
