39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.

Слово характеризуєтьсянасамперед одним чи кількома лексичними значеннями.Лексичнезначення слова - цейогореальнийзміст, тобто те, щоце слово називає.Крім лексичного значення, слово має ще граматичне значення.Слово - це одна з одиницьмови, яка служить для найменуванняпредметів, властивостей, процесівчидій. Усі слова за значеннямподіляються на двігрупи - самостійні та службові.Поняття - відображене в мисленні єдність істотних властивостей, зв'язків і відносин предметів або явищ; думка або система думок, що виділяє і узагальнюючапредмети деякого класу з певних спільним і в сукупності специфічним для них ознаками. Поняття є результат застосуваннякатегорії до сприйняттю. Звідсипоняття в йогоабстрагованостіпротистоїтьконкретностісприйняття. Такожпоняттяпротистоїтьслову, яке можнатрактувати як знак поняття .Концепт-акт"схоплювання" смислівречі (проблеми) в єдностімовного висловлювання.Полісемія-явище багатозначності, коли слова мають декілька семем. При полісеміїрізні значення слова обов’язково пов’язані між собою, зв’язок полягає у спільності семантичних компонентів. І про полісемію, про збереження єдностібагатозначного слова можна говорити доти, доки наявні ці спільні семантичні компоненти.Омонімія-слова з однаковим звучанням і різним значенням . Є 2 типи омонімів гомогенні(мають одне походження і є наслідком розпаду полісемії. З’являються внаслідок збігу як похідних слів мови ,так і свого та чужого слова або ж двох запозичень.) та гетерогенні(мають різне похоження і,отже, відношення до полісемії не мають).Омоніми- є фактом збагачення мови, побічний продукт розвитку мови.

40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.

Синонімія –бінарне відношення, в якому знаходиться будь-хто два рівнозначні, але не тотожні вирази; під рівнозначністю розуміється співвіднесена або з одним і тим же денотатом (фактом, об'єктом і т. п.), або з одним і тим же сигніфікатом (мовним означаємим).Окремимвипадкомсинонімічнихвиразів є синоніми.Антонімія-слова, які належать до однієї й тієї ж частинимови і мають протилежні знач.Антонімивиражаютьсятієюсаомючастиноюмови й позначаютьоднорідніявища, тобтоявища одного плану. Контрарні антоніми-виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член (хочби один).Наприклад:молодий (чоловік) - нестарий - середніхліт - літній - старий;нижній (поверх) - середній - верхній.Комплементарніантоніми-доповнюють один одного до родового і є граничними за своїм характером. У них немасереднього (проміжного) члена. Заперечення одного з них даєзначенняіншого: істинний - хибний (не+істинний=хибний), живий - мертвий .Контрадикторніантоніми-один із членів утворюється за допомогою префіксане- і не має точної визначеності: молодий - немолодий (середніх літ, літній, старий), дорогий - недорогий (дешевий, не дуже дешевий).Векторніантоніми виражаютьпротилежнуспрямованістьдій, ознак, властивостей: в'їжджати - виїжджати, збирати–розбирати.Гіперо-гіпонімія-родо-видовівідношення в лексико-семантичній системі.Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна - дерево; троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис - квітка; Родові слова наз. гіперонімами, а видові-гіпонімами.Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. Їх навіть наз. квазісинонімією(майже, ніби), але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню заміну в тексті, в гіперо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна-заміна гіпоніма на гіперонім.онверсиви-слова,які передають двобічні суб’єктно-об’єктні відношення в лексико-семантичній системі. Напр.: Роман купує у Лізи книжку>Ліза продає Романові книжку.Конверсія близька до антонімії( конверсивами є справжні антоніми-прикметники і прислівники, але лише у формі вищого ступеня порівняння).