- •3.Мово-во давньої Індії,Китаю,античне мово-во.Мово-во серед віків та Відродження.
- •8.Мова як знакова сис-ма.Специфіка мовного знака.Місце мови серед ін. Знаков сис-м.
- •9.Мова і мислення,їх взаємозв*язок.Типи мислення.Мова і мовлення.Невербальне мислення.
- •10.Гіпотези походження мови.Первісні центри виникнення мови.
- •11.Мова як історичне явище.Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •15.Розвиток і функціонув мов у капіталіст сус-ві.Поняття нац. І літ мови.Терит і соц. Діалекти
- •16.Розвиток і функціонув мов у тоталіт соціаліст сус-ві.Питання про перспективи мов у майбутньому
- •17.Типи класиф мов світу
- •18.Мови світу,їх порівняльне вивчення.Генеалогічна класиф мов.
- •19.Поняття типолог класиф мов
- •20.Флективні мови аналітик і синтетич будови.Мови народів і народностей України.
- •22.Основні етапи розвитку фонографічного письма
- •23.Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •24.Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •27. Класифікація приголосних
- •36.Поняття фонол сист.Фонол школи
- •37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
- •39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.
- •40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.
- •41.Лексико-семант сист мови.Словниковий склад мови
- •42.Поняття про етимологію.Принцип наук етимолог.Нар етимологія.Деетимологізація.
- •43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45.Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48.Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49.Морфема. Види морфем.
- •50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
- •52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
- •53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
- •54.Поняття граматич категорії.Класиф грамат категорій.Грамат категорії та лексико-семант розряди.
- •56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
- •58.Синтаксичні зв'язки у словосполученнях і реченнях
- •60.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
Причини історичних змін у лексиці: Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами - найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші -- з'являються. Змінюються й значення слів.Зміни в лексицізумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами. Архаїзми - застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.Розрізняють власне архаїзми й історизми.Власнеархаїзми - слова, якіназиваютьпредмети та явища, щоіснують і тепер, але витіснені з активного вжиткуіншимисинонімічними словами.Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист";Семантичні архаїзми - застарілі значення наявних в активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втратило знач "народ, етнос". Історизми - слова, які вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначуваних ними понять.Наприклад: сотник "особа, що очолювала сотню - складову частину полку", січовик "січовий стрілець", Неологізми (від rp. neos "новий" і logos'слово") - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують.Наприклад: тіньовик "той, хто приховано займається бізнесом", грошопровід "кредитна лінія", Історична лексикологія - розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни в різних групах слів.Іст лекс досліджує закономірності формування, розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів, і лексикологію сучасної мови, або описову, яка вивчає лексичний склад мови сучасного періоду.Історична лексикологія простежує зміни у значеннях (семантиці) окремого слова або цілої групи слів, а також досліджує зміни в найменуваннях об'єктів дійсності (див. далі про етимології). Зіставна лексикологія виявляє схожість і відмінності в членування об'єктивної реальності лексичними засобами різних мов. Зіставлятися можуть як окремі слова, так і групи слів.
44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: латинської (клас, аудиторія, конституція), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.У сучасній укр мові багато слів франц походження, це так звані галліцизми: (бульйон, амплуа, пляж, кутюр'є, гаде), німецького (ранг, шнапс, ґрунт, ландшафт), англійського (леді, джем, футбол, спонсор, менеджер).Деякі запозичені слова вживаються як синоніми власне українських слів (лінгвістика — мовознавство, мемуари — спогади, емоції — почуття) і можуть відрізнятися від них сферою застосування в певних формах і стилях мовлення. Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають: прямі — з мови в мову: стьожка, хвороба, повидло, ковадло запозичені безпосередньо з польської; опосередковані — через інші мови: тюркське ходжа — російське хозяин — українське хазяїн.Відносно того, яким способом запозичуються слова, запозичення бувають: усні: левада, лиман, корабель, квасоля, огірок — із грецької; книжні: аудиторія, олімпіада, пюпітр, бюро. Усні запозичення завжди краще пристосовані до законів мови, ніж книжні.
