- •3.Мово-во давньої Індії,Китаю,античне мово-во.Мово-во серед віків та Відродження.
- •8.Мова як знакова сис-ма.Специфіка мовного знака.Місце мови серед ін. Знаков сис-м.
- •9.Мова і мислення,їх взаємозв*язок.Типи мислення.Мова і мовлення.Невербальне мислення.
- •10.Гіпотези походження мови.Первісні центри виникнення мови.
- •11.Мова як історичне явище.Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •15.Розвиток і функціонув мов у капіталіст сус-ві.Поняття нац. І літ мови.Терит і соц. Діалекти
- •16.Розвиток і функціонув мов у тоталіт соціаліст сус-ві.Питання про перспективи мов у майбутньому
- •17.Типи класиф мов світу
- •18.Мови світу,їх порівняльне вивчення.Генеалогічна класиф мов.
- •19.Поняття типолог класиф мов
- •20.Флективні мови аналітик і синтетич будови.Мови народів і народностей України.
- •22.Основні етапи розвитку фонографічного письма
- •23.Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •24.Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •27. Класифікація приголосних
- •36.Поняття фонол сист.Фонол школи
- •37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
- •39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.
- •40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.
- •41.Лексико-семант сист мови.Словниковий склад мови
- •42.Поняття про етимологію.Принцип наук етимолог.Нар етимологія.Деетимологізація.
- •43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45.Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48.Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49.Морфема. Види морфем.
- •50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
- •52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
- •53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
- •54.Поняття граматич категорії.Класиф грамат категорій.Грамат категорії та лексико-семант розряди.
- •56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
- •58.Синтаксичні зв'язки у словосполученнях і реченнях
- •60.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
Слово морфологія походить від грецьких слів морфо (форма) талогос (слово, вчення) і є назвою розділу граматики, у якому вивчаються граматичні особливості слова, а саме: будова слова, значущі частини слова: корінь, суфікс, префікс, закінчення, постфікс (їх називають морфемами, а частину морфології, що вивчає їх, — морфемікою); способи творення нових слів певної форми (іменників, прикметників), засоби, з яких творяться слова, продуктивні моделі творення слів (словотвір); особливості змінювання слів та вираження властивихслову граматичних (морфологічних) значень: роду, числа, відмінка, виду, способу, часу тощо (словозміна і формотворення).Основа, яка утворена від іншої основи за допомогою суфіксів і префіксів, називається похідною . Вона знаходиться шляхом зіставлення з непохідною основою. Наприклад: лісовик (є відповідне слово з непохідною основою ліс), сніговик (є відповідне слово з непохідною основою сніг). Похідна основа має в своєму складі, крім кореня, ще якусь морфему: суфікс, префікс.
Коренем називається спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Наприклад, для споріднених слів водяний, водяник, підводний, заводнити, водянистий коренем є морфема вод-. Внаслідок чергування голосних і приголосних звуків корінь може змінювати в окремих словах свій звуковий склад: друг — друзі, друже; око — в оці — з очей; рука, ручний, на руці; сидіти, сиджу; ходити, ходжу; світити — свічу. Суфіксом називається частина похідної основи, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів з новим значенням або новим відтінком у значенні. Суфіксів може бути кілька в одній основі. Префіксом називається частина похідної основи, яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів з новим значенням або відтінком значення.
51.Грамат форма слова.Способи вираж грамат значень:афіксація,фузія.аглютинація.Граматична форма слова - єдність граматичного значення і засобів його вираження; співвіднесеність певного граматичного змісту з певним граматичним способом у їх єдності.Афіксація - це вираження граматичних значень за допомогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо). Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють такі його різновиди:а) суфіксація - вираження граматичних значень за допомогою суфіксів. б) префіксація - вираження граматичних значень за допомогою префіксів. Це основний спосіб вираження лексико-граматичних значень дієслів у індоєвропейській мовній родині: укр. нести - занести, внести, принести, піднести, перенести; в) конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з двох афіксів - префікса й суфікса, які, хоча й являють собою дві морфеми, але діють сукупно, разом. г) інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину кореня. Лат. vici "переміг" - vinco "перемагаю", fidi "колов" - findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" - sumulat "писати"; Фу́зія (від лат. fusio «злиття») — лінгвістичний термін, який означає тісне з'єднання змінюваного кореня з багатозначними нестандартними афіксами, що приводить до стирання меж між морфемами.Термін було запроваджено Е. Сепіром у книзі «Мова» (1921).Явище фузії можна показати на такому прикладі:українське слово нога з різними афіксами демонструє змінюваність кореня:нож-н-ий — ніж-к-а — ноз-і тощо. — творення в мовах граматичних форм і похідних слів приєднанням до кореня або основи слова афіксів, що мають одне граматичне значення.
