- •3.Мово-во давньої Індії,Китаю,античне мово-во.Мово-во серед віків та Відродження.
- •8.Мова як знакова сис-ма.Специфіка мовного знака.Місце мови серед ін. Знаков сис-м.
- •9.Мова і мислення,їх взаємозв*язок.Типи мислення.Мова і мовлення.Невербальне мислення.
- •10.Гіпотези походження мови.Первісні центри виникнення мови.
- •11.Мова як історичне явище.Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •15.Розвиток і функціонув мов у капіталіст сус-ві.Поняття нац. І літ мови.Терит і соц. Діалекти
- •16.Розвиток і функціонув мов у тоталіт соціаліст сус-ві.Питання про перспективи мов у майбутньому
- •17.Типи класиф мов світу
- •18.Мови світу,їх порівняльне вивчення.Генеалогічна класиф мов.
- •19.Поняття типолог класиф мов
- •20.Флективні мови аналітик і синтетич будови.Мови народів і народностей України.
- •22.Основні етапи розвитку фонографічного письма
- •23.Поняття про графіку і орфографію. Принципи орфографії.
- •24.Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •27. Класифікація приголосних
- •36.Поняття фонол сист.Фонол школи
- •37.Лексикологія,її розділи та предмет вивчення.
- •39. Лексичне значення слова.Слово,поняття,концепт.Полісемія та омонімія.
- •40. Лексико-семант категорії:синонімія,антонімія,гіперон-гіпонімія,конверсиви.
- •41.Лексико-семант сист мови.Словниковий склад мови
- •42.Поняття про етимологію.Принцип наук етимолог.Нар етимологія.Деетимологізація.
- •43.Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44.Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45.Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48.Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49.Морфема. Види морфем.
- •50.Морфологічна будова слова.Зміни у морф будові.Основи способу словотвор.
- •52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
- •53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
- •54.Поняття граматич категорії.Класиф грамат категорій.Грамат категорії та лексико-семант розряди.
- •56.Характеристика основних частин мови.Частини мови в різних мовах.
- •58.Синтаксичні зв'язки у словосполученнях і реченнях
- •60.Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
52.Способи вираження грамат значень: чергув,редуплікація,складення,наголос,суплетивізм
Чергування (внутрішня флексія) - засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов. Так, зокрема, в українській та російській мовах за допомогою чергування виражається граматичне значення виду (зібрати - збирати, нарвать - нарывать), в англійській та німецькій - часу та числа (sing "співати", "співаю" - sang "співав", drink "пити", "п'ю" - drank "пив"; foot "нога" - feet "ноги", tooth "зуб" - teeth "зуби"; Редуплікація - повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова без зміни звукового складу або з частковою його зміною. Вона використовується для вираження множини імен у китайській, японській і корейській, а також в індонезійських, палеоафриканських, ав-стронезійських мовах. Так, наприклад, в індонезійській мові orang "людина" - orangorang "люди", sedulur "друг" - sedulur sedulur "друзі", kuda "кінь" - kuda-kuda "коні"; у китайській жень "людина" - жень-жень Словоскладення - поєднання кореневої морфеми з кореневою, внаслідок чого з'являється нове слово. Словоскладення - спосіб передачі тільки дериваційного граматичного значення. Воно нагадує афіксацію, бо тут і там поєднуються морфеми, але при словоскладенні поєднуються тільки кореневі морфеми. Наголос - фонетичний засіб вираження граматичного значення. Таку функцію він може виконувати лише тоді, коли він рухомий і нефіксований. Таким він є в українській, російській, білоруській, болгарській та інших мовах. У цих мовах зміна місця наголосу в парадигмі слова є способом розрізнення форм цього слова. Наприклад: руки (род. відм. однини) -руки (наз. відм. множини) Суплетивізм-утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або від різних основ. Наприклад: брати (недоконаний вид) - взяти (доконаний вид), говорити (недоконаний вид) - сказати (доконаний вид); рос. садиться (недоконаний вид) - сесть (доконаний вид), класть (недоконаний вид) - положить (доконаний вид), человек (однина) - люди (множина); нім. Der Mensch "людина" - die Leute "люди".
53.Службові слова,порядок слів та інтонація як засіб вираж грамат значень
Службові слова — незмінювані частини мови. До них належать прийменники, сполучники і частки. На відміну від повнозначних слів, їм не властива номінативна функція, тобто вони не виступають назвами предметів, дій, ознак, кількості, а тому на питання не відповідають і членами речення не виступають. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються:а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він говорить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов! Він ... прийшов;б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать;в) розрізнення простого й складного речення. Пор.: Бачу матір в садочку. Бачу: /матір - в садочку;г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмариться, дощ буде і Хмариться - дощ буде (у першому випадку сурядність, у другому - безсполучникове речення з різнотипними частинами);ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі "Словосполучення і речення");д) виділення вставних слів і речень. Пор.: Він безперечно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может быть здесь і Он, может быть, здесь.Спосіб порядку слів.Цей спосіб у деяких мовах у певних випадках розрізняє:а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість і Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Ланцюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит мать; Дом загораживает флигель і Флигель загоражива ет дом;б) означення и означуване. Пор.: глухі вчені і вчені глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone "стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis table "тенісний стіл".
