12. Проблема та ступінь перекладання податкового тягаря.

Опт. рівнем под.. на вант. слід вважати такий, що забезп. Найрац. Розп. Сусп.. продукту між секторами економіки і державою.

Абстрактна модель залежн. між зрост. Под. ставок, доходами бюджету і податковою базою була розроблена А. Лаффером у вигляді графіка, що одержав назву крива Лаффера, за якою граничною ставкою для податкового вилучення в бюджет, в межах якої збільшується обсяг податкових надходжень до бюджету, є її рівень m, за яким почин. «заборонна зона» з погляду як под. тягаря, так і податкової бази. А. Лаффер вважав, що оптим. є m = 30 % від суми доходів, а ставка в 40—50 % — це «заборонна зона». Подібні висновки щодо оптим. рівня податк. Навант. є теоретичними, оскільки крива Лаффера не враховує особлив. діючої с-ми оподаткування і конкретних умов, що склались в е-ці тієї чи іншої країни .

Рис. 19. Крива Лаффера

Слід зазн., що єдиний оптим. рівень оподаткув. для всіх країн визнач. неможливо. Як свідчить світов. досвід, абсолютна межа под.вилучень у ВВП станов. 45—50 %. У скандинавських країнах (Швеції, . Данії) частка податків у ВВП традиційно перев. 50 %, але там склалась досить рац. та ефект. система перерозподілу зібраних коштів.

Слід зазначити, що питання стосовно оптим. рівня под. тягаря донині лишається дискусійним. Використов. існуючі наробки, його можна визн. лише емпіричним шляхом на основі розрахунково-аналітичних балансів (матер., фінансових, трудових), міжгалузевого балансу в-ва і розподілу продукції і нормативів усіх статей державних витрат і державного боргу, встановлених на той чи інший період з урахув-факторів, що визначають потенціал оподаткування за певних історичних умов.

Перекладання п-ків – це процес такої зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можл. повністю чи частково перекл. Под. навантаж. на інших осіб ( на своїх покупців чи постач.).

Аналіз. рівень под. навант. на окремі сектори е-ки (суб. господар.), слід мати на увазі специфіку цього показника, яка полягає в тому, що частина податків переклад. на споживачів. Тому при визн. Под. навант. не можна виходити лише із загальної суми сплачених податків. Слід врах. ступінь перекладності податків, яка залеж. від природи ринку — конкурентної, монопол. чи олігопол.

Слід зазначити, що різні податки мають неоднаковий ступінь перекладності.

Неперекладні п-ки: П-к на ренту, прибутковий п-к, п-к на предмети моноп. характеру, п-к на спадщину

Податок на прибуток корпорацій:

1) податок на прибуток неперекладний, і власники акцій компаній змушені «нести» тягар оподаткування у формі низьких дивідендів або меншої суми нерозподіленого прибутку;

2) частина податку на прибуток корпорації може бути перекладена на споживачів шляхом підвищення цін;

3) якщо цей податок спричинить падіння попиту на робочу силу і скорочення зарплати, то частина податку перекладається на працівників, а не на інвесторів;

4) якщо цей податок робить інвестиції в корпоративній формі менш привабливими, капітал вилучатиметься з цієї форми, знижуючи прибуток на капітал в іншому місці; частина податкового тягаря на доходи корпорацій ляже на капітал в цілому, а не тільки на капітал корпорацій

Непрямі податки (мають високий ступінь перекладності)

Непрямі податки призводять до зростання податкового навантаження:

1) на споживачів — через врахування їх у ціні продукції для споживача;

2) на товаровиробників, які реально сплачують ці податки, — за рахунок поточних грошових надходжень.

Аналіз розподілу податкового тягаря — це оцінка поширення навантаження податку або системи податків між суб’єктами економічної діяльності. Метою цього аналізу є визначення тих економічних суб’єктів, які врешті нестимуть податковий тягар того податку чи податків, які спочатку, можливо, передбачались для

Етапи	І. Здійснюється розрахунок показників як до, так і після внесення змін унаслідок реалізації податкової політики.
	ІІ. На основі показників, що засвідчують зміни в податковій політиці (зміни в цінах і доходах), розраховуються зміни в рівні добробуту індивідів у результаті змін у податковій політиці.
Принципи	Фактичний податковий тягар не обов’язково лежить на суб’єктах, для обкладання яких цей податок встановлюється.
	Суб’єкти оподаткування можуть перекласти на інших суб’єктів певну частку податкового тягаря шляхом зміни своєї поведінки на ринку. Економічна сфера дії податку залежить від еластичностей попиту, пропозиції та заміщення.
	Економічним суб’єктам для адаптації в нових податкових умовах потрібен певний час. Оскільки довгострокова еластичність може відрізнятися від короткострокової, тому розподіл тягаря податків може різнитися у часі.
	Майбутні зобов’язання щодо сплати податків на прибуток з активу з довготривалим терміном амортизації можуть мати наслідки для нинішнього періоду, тому що це зобов’язання включене до ціни активу.

Рис. 14. Процес аналізу розподілу податкового тягар

На основі персонального доходу - Розподіл под. навант. Вимір. у співвіднош. зі станом суб.опод.що знаходяться в різних точках шкали розп. доходу

Осн.част. под. тягаря припад. відповідно на групи з низьк. або висок. доходами (коли п-ки регресивні та прогресивні), або рівномірно розподіл. серед різних груп (коли податки пропорційні)

2. На основі частк.рівноваги - Розподіл под. навант. Баз. на подібності ролей, що викон. Суб. на окремому ринку товару

Под. тягар можуть нести виробн. (через скорочення прибутків), постач. факторів в-ва для виробників даної галузі (через скороч. своїх доходів) або споживачі (через скороч. споживчого надлишку)

3. На основі заг. рівноваги - Наслідки п-ку розподіл. серед власників ос новних засобів в-ва, серед яких найважл. традиційно вваж.праця і капітал

4. За регіон. ознакою - Розподіл под.навант. відб. за регіонами, територіями

5. Класиф. за час. виміром – Міжчас. розподіл под. тягаря серед різних поколінь