Міжнародні критерії оцінки критичного рівня державного боргу щодо можливості країни з його обслуговування.
Національний банк України щоквартально одержує дані про стан заборгованості за іноземними кредитами з трьох джерел:
— у частині прямого державного боргу за іноземними кредитами, залученими безпосередньо урядом України,
— від Міністерства фінансів України;
— у частині державного боргу за іноземними кредитами, залученими резидентами України під державні гарантії,
— від Укрексімбанку та кількох уповноважених банків, які виконують функції банків-агентів щодо обслуговування гарантованих державою іноземних кредитів;
— у частині приватного негарантованого державою боргу за іноземними кредитами, залученими без урядових гарантій,
— від уповноважених банків України, які обслуговують позичальників.
Згідно з міжнародними методами регулювання зовнішньої заборгованості оцінка рівня зовнішньої заборгованості країни здійснюється з погляду економічного розвитку держави в зіставленні з основними макроекономічними показниками.
За методикою Світового банку для визначення рівня обтяжливості зовнішнього боргу та віднесення країни до відповідної категорії щодо зовнішньої заборгованості (країни з надмірним чи помірним рівнем заборгованості) використовуються такі показники:
Таблиця 6.1
Показник, що характеризує рівень зовнішньої заборгованості країни |
Надмірний рівень заборгованості (критичне значення показника) |
Помірний рівень заборгованості (критичне значення показника) |
1. Валовий борг у відсотках до ВВП |
50 |
30 |
2. Валовий борг у відсотках до річного експорту товарів та послуг |
275 |
165 |
3. Сукупні платежі щодо обслуговування зовнішнього боргу у відсотках до річного експорту товарів та послуг |
30 |
18 |
4. Відсоткові платежі щодо обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів та послуг |
20 |
12 |
На сьогодні Україна не належить до категорії країн з надмірним рівнем заборгованості. Проте наведені показники не вичерпують усіх ефективних індикаторів рівня зовнішньої заборгованості країни. Оцінка рівня зовнішньої заборгованості з макроекономічного погляду (з позиції платіжного балансу) не враховує навантаження державного бюджету щодо обслуговування зовнішнього боргу (тобто відношення витрат на обслуговування зовнішнього державного боргу до доходів бюджету), яке має особливе значення для країн, що мають хронічні проблеми з дефіцитом державного бюджету.
Стан боргової безпеки в Україні.
Аналіз стану та нормативні значення рівня індикаторів боргової безпеки наведено в табл.1. Розглянемо детальніше згадані вище індикатори. 1.Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП характеризує збільшення державного попиту на позикові ресурси внутрішнього і зовнішнього ринку в порівнянні з економічним розвитком держави. Нормативне значення цього показника становить від 50% до 60% за міжнародними критеріями та не має перевищувати 55 – 60% за вітчизняними методами розрахунку боргової безпеки держави. Протягом 2007 – 2012 рр. нормативне значення цього показника перебувало в допустимому розмірі і станом на 2012 р. Становило 36,6%. 2.Відношення обсягу зовнішнього боргу до ВВП – один із основних показників, який відображає та узагальнює зовнішні боргові зобов’язання країни. Цей показник показує рівень боргової залежності економіки від зовнішнього фінансування. Згідно із Методикою розрахунку економічної безпеки, розробленої реорганізованим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Міністерство економіки України), верхня межа становить 25%, за міжнародними стандартами це співвідношення не повинно перевищувати 40%. За аналізований період граничні межі цього показника знаходяться в допустимій нормі, однак із 2007 – 2010 рр. Спостерігається його зростання і у 2010 р. Показник згаданого індикатора становить 25,6 пунктів, що на 0,6 пунктів більше допустимої норми. Перевищення нормативного показника у 2010 р. свідчить про збільшення ризику боргової безпеки України. З 2011 р. Нормативне значення згаданого індикатора зменшується і на кінець 2012 р. Становить 21,9%. Тобто запас фінансової міцності становить 3,1 пункт.
3.Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу є одним з показників, який відображає соціальний ефект державної заборгованості, оскільки відволікає значні фінансові ресурси з державного бюджету на обслуговування та погашення заборгованості, замість соціального спрямування вилучених коштів. Граничне значення цього показника за вітчизняною практикою не повинно перевищувати 250 дол. США на одну особу, однак за аналізований період граничне значення індикатора мало тенденцію до стрімкого зростання. Протягом 2007 – 2012 рр. Зовнішня заборгованість зросла на 551,8 дол. США на одну особу і у 2012 становила 848,9 дол. США. Таке стрімке зростання цього показника відбулось через демографічний спад у країні та зростання абсолютної величини зовнішнього державного боргу
4.Співвідношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг показує змогу держави покрити свої зовнішні боргові зобов’язання за рахунок доходів від експорту, які надходять з закордону в іноземній валюті. Граничний поріг індикатора за міжнародними розрахунками становить 150 – 165%, за національною методикою не більше 70%. Протягом аналізованого періоду найбільше нормативнезначення становило 33% у 2010 р., однак у подальші роки воно мало тенденцію до зниження і у 2012 р. становило 29,1%, що свідчить про позитивні тенденції в платоспроможності країни за своїми зовнішніми зобов’язаннями.
5.Відношення відсоткових платежів із обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг показує спроможність країни погашати та обслуговувати свої зовнішні борги за рахунок надходжень від експортних операцій. Нормативне значення даного показника за вітчизняною методикою має становити не більше 12%. Проведений аналіз за 2007 – 2012 роки свідчить про відповідність нормативному значенню даного індикатора. Найбільше значення даного показника становило у 2011 р., а саме 1,1%, у 2012 р. Значення даного показника зменшилось на 0,4 п. і становило 0,7%. Таким чином запас фінансової міцності даного індикатора на кінець 2012 р. становив 11,3%, що показує нормальне функціонування національної економіки та валютно-фінансової сфери зокрема.
6. Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету показує наскільки обтяжливим є державна заборгованість для бюджету країни. Відповідно до Методики розрахунку рівня економічної безпеки, граничним значенням є 20%, за міжнародними методиками це значення має бути не більше 20 – 25%. Протягом аналізованого періоду значення даного індикатора мало не стійкий характер і протягом 2007 – 2012 рр. Не перевищувало нормативного значення і коливалось від 3,8 – 8,5%.
7.Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП характеризує та узагальнює внутрішні боргові зобов’язання країни. Граничне значення даного індикатора за методикою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не повинно перевищувати 35%. Протягом 2007 – 2012 рр. Нормативне значення індикатора перебувало в допустимій нормі і станом на 2012 р. Становило 13,5%. Таким чином, запас фінансової міцності на кінець аналізованого періоду становив 21,5 %, що дозволяє стверджувати про довіру до боргових цінних паперів країни, які розміщуються на внутрішньому ринку країни та потребують впровадження нових їх видів та розробку програми розвитку первинного та вторинного ринку ОВДП.
8.Відношення обсягу сукупних платежів із обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету характеризує обтяжливість платежів по внутрішньому боргу для державного бюджету. Цей індикатор, згідно із вітчизняною методикою розрахунку економічної безпеки, не повинен становити більше 25%. Протягом аналізованого періоду значення даного показника перебувало в гранично допустимій нормі та у 2012 р. Становило 12,8%, що на 2,3% менше від попереднього року.
9.Відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами до ВВП показує рівень розвитку ринку боргових цінних паперів держави та їх частку у загальному обсязі державного боргу до ВВП. Нормативне значення цього індикатора не повинно перевищувати 30%. Протягом аналізованого періоду динаміка даного показника мала тенденцію до збільшення і у 2012 р. становила 21,7%, що на 16,1 більше від 2007 р. Цей індикатор характеризує збільшення частки боргових цінних паперів держави, за допомогою яких залучаються позикові фінансові ресурси до бюджету. Провівши аналіз індикаторів боргової безпеки України, можна констатувати, що по всіх показниках, окрім державної заборгованості на душу населення, боргова безпека держави знаходиться в безпечних межах та має запас фінансової міцності.