- •2.Особливості формування елементарних математичних уявлень у дошкільників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Сенсорне виховання у дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату як основа їх розумового розвитку.
- •2. Особливості навчання читання дітей з пора.
- •2. Навчання письма учнів з пфора.
- •2.Завдання, зміст і система навчання граматики і правопису у школах для дітей з пфора.
- •2.Основні поняття, задачі та методи адаптивного фізичного виховання для осіб з тяжкими пфора.
- •2. Особливості організації Монтесорі-середовища в дитячому садку для дітей з тяжкими порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2. Вивчення другого десятка учнями з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2. Принципи та зміст сенсорно-інтегративної терапії дітей з церебральним паралічем.
- •Перелік обов'язкових документів, за формування та зберігання яких відповідає вчитель-дефектолог:
- •Чим сильніше дитина мотивована до якого небуть заняття і чим сильніше в ньому зацікавлена, тим більше шансів, що вона вистоїть перед труднощами і в результаті буде діяти ефективніше.
- •Терапія заснована на грі, причому організація і вибір видів активності обумовлені інтересами і уподобаннями дитини.
- •Терапевтичні види активності припускають, що задачі, поставлені перед дитиною, їй по силах
- •2. Кондуктивна педагогіка. Роль та задачі педагогів-кондукторів у роботі з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Завдання та зміст предметно-практичного навчання учнів з пфора.
2. Кондуктивна педагогіка. Роль та задачі педагогів-кондукторів у роботі з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Кондуктивна педагогіка, або Метод Петьо — методика фізичної реабілітації пацієнтів з органічними ураженнями мозку (дитячим церебральним паралічем).
Кондуктивна педагогіка була розроблена після Другої світової війни угорським лікарем та педагогом Андрашем Петьо. Спочатку цей підхід використовувався тільки в інституті кондуктивної педагогіки в Будапешті, який носить ім'я автора, а з часом набув популярності і став застосовуватися в багатьох країнах світу.
Кондуктивна педагогіка базується переважно на освітній моделі втручання та об'єднує педагогічні та реабілітаційні цілі в одній програмі. Ця концепція спрямована на те, щоб допомогти дітям з руховими порушеннями набути «ортофункції», що визначається як здатність брати участь і функціонувати у суспільстві незважаючи на свою неповносправність. Кондуктивна педагогіка базується на ідеї, що нервова система, незважаючи на своє пошкодження, все ж таки має можливості до формування нових нервових зв'язків. На думку професора Петьо, моторні порушення розвиваються не лише за рахунок пошкодження центральної нервової системи, але переважно через недостатність координації та взаємодії між різними відділами мозку та їх функціями. Ця здатність нервової системи може бути мобілізована за допомогою відповідним чином спрямованого, активного процесу навчання.
При лікуванні хворих на ДЦП заняття проводяться в спеціалізованих групах чисельністю від 10 до 25 дітей. Діти разом займаються, спостерігають та заохочують один одного до виконання вправ. Кондуктори керують групою та забезпечують мотивуюче оточення й емоційну підтримку. Цілі програми визначаються загальним рівнем розвитку групи та вміннями кожної окремої дитини. Заняття у групах є структурованими і проводяться відповідно до розробленої програми. Програма включає в себе блоки, які складаються з комплексів вправ та педагогічних занять, які проводяться в ігровій формі. Комплекси вправ, а також завдання, які до них входять, підбираються у залежності від характеру патології дитини, її рухових та інтелектуальних можливостей. Усі вправи комплексу базуються на фізіологічних рухах. До комплексу входять вправи з різними предметами та спортивними знаряддями, вправи з м'ячем, на сходах, на гімнастичній лавочці, з гімнастичною палкою, а також хода з ускладненими завданнями та вправами біля шведської стінки.
Ефективність участі дитини в реабілітаційному процесі залежить значною мірою від її мотивації. Як правило, діти з ДЦП пасивні у своїх діях. Метод кондуктивної педагогіки вимагає активної участі дитини у подоланні своєї неповносправності. Правильно поставлена мета дає дитині належну мотивацію до занять, підносить самооцінку. Програма занять передбачає безперервну участь дитини у різних видах діяльності, які навчають дітей думати і діяти в різних ситуаціях. Велике значення у формуванні мотивації має прагнення дитини до успіху та досягнення прогнозованого результату. Тому навіть дуже незначний успіх отримує позитивну підтримку та заохочення в кондукторів.
№20 1.Основні вимоги до готовності дитини з порушеннями функцій опорно-рухового апарату до навчання у школі.
Основні вимоги готовності дитини до шкільного навчання і адаптації до школи можна виявляти за допомогою ступіння оволодіння наступними уміннями:
1.Планування – уміння організовувати свою діяльність відповідно до мети.
2. Контроль - уміння порівнювати результати своїх дій з поставленою метою.
3.Мотивація навчання – прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу і вміння використовувати їх.
4. Рівень розвитку інтелекту
Низький - невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і т.д.
Нижче середнього - невміння слухати іншу людину ; допускаються помилки у виконанні всіх логічних операцій у формі словесних понять;
Середній - невміння слухати іншу людину ; прості логічні операції ( порівняння, узагальнення у формі словесних понять)виконуються без помилок, у виконанні більш складних логічних операцій( абстракція, конкретизація, аналіз, синтез) допускаються помилки.;
Високий - можливі деякі помилки в розумінні іншої людини і при виконанні усіх логічних операцій, але ці помилки дитина може виправити без допомоги дорослого.
Дуже високий – можливість слухати іншу людину і виконувати логічні операції в формі словесних понять.
Висновок Дитина не готова до школи : Не уміє планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька, не уміє слухати іншу людину і виконувати логічні операції.
Висновок Дитина готова до школи: Уміє планувати і контролювати свої дії , орієнтується на приховані властивості предметів, на закономірності навколишнього світу, прагне використовувати ї в своїх діях, уміє слухати іншу людину і уміє виконувати логічні операції в формі словесних понять.
При визначені рівня готовності дитини до шкільного навчання орієнтиром може слугувати картка-характеристика, в якій закладені основні рівні готовності до навчання за наступними параметрами:
Психологічна і соціальна готовність.
Розвиток важливих для шкільного віку психофізіологічних функцій.
Розвиток пізнавальної діяльності.
Стан здоровя.
