- •2.Особливості формування елементарних математичних уявлень у дошкільників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Сенсорне виховання у дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату як основа їх розумового розвитку.
- •2. Особливості навчання читання дітей з пора.
- •2. Навчання письма учнів з пфора.
- •2.Завдання, зміст і система навчання граматики і правопису у школах для дітей з пфора.
- •2.Основні поняття, задачі та методи адаптивного фізичного виховання для осіб з тяжкими пфора.
- •2. Особливості організації Монтесорі-середовища в дитячому садку для дітей з тяжкими порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2. Вивчення другого десятка учнями з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2. Принципи та зміст сенсорно-інтегративної терапії дітей з церебральним паралічем.
- •Перелік обов'язкових документів, за формування та зберігання яких відповідає вчитель-дефектолог:
- •Чим сильніше дитина мотивована до якого небуть заняття і чим сильніше в ньому зацікавлена, тим більше шансів, що вона вистоїть перед труднощами і в результаті буде діяти ефективніше.
- •Терапія заснована на грі, причому організація і вибір видів активності обумовлені інтересами і уподобаннями дитини.
- •Терапевтичні види активності припускають, що задачі, поставлені перед дитиною, їй по силах
- •2. Кондуктивна педагогіка. Роль та задачі педагогів-кондукторів у роботі з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Завдання та зміст предметно-практичного навчання учнів з пфора.
2.Завдання та зміст предметно-практичного навчання учнів з пфора.
У спеціальній освіті поширена колективна предметно-практична діяльність під керівництвом педагога (робота «парами», «бригадами» тощо), яка створить природні умови (середовище) для мотивованого мовного спілкування, постійно відтворюючи потребу в такому спілкуванні. Спілкування, в свою чергу, розвиваючись, сприяє оволодінню мовою у всіх його функціональних складових, розумовими операціями, різними ситуаціями спілкування та соціальної взаємодії. Предмети, якими оперують діти, створюють стійку мотивацію діяльності і є джерелом відсутніх дітям знань про навколишній їх предметний світ, про призначення цих предметів і способи дій з ними.
Предметно-практична діяльність дозволяє, спираючись на здорові сили і зберігання можливостей дитини з ПФОРА, розвивати сенсомоторну основу вищих психічних функцій, в першу чергу мови і мислення, компенсувати недостатність життєвого, практичного (діяльнісного) досвіду, створювати природні умови для розвитку навичок ситуативно-діяльнісного та інших видів спілкування, забезпечувати стійку мотивацію спілкування та діяльності в процесі навчання, опановувати навичками соціальної взаємодії.
Структура та методика проведення уроків предметно - практичного навчання (ППН)
Цілі уроку предметно - практичного навчання визначаються видом діяльності і виробом, запланованим на даний урок. У програмі перераховані ті вміння, якими повинні оволодіти учні у навчальній чверті по кожному виду діяльності. При четвертному плануванні вчитель повинен визначити, над виробленням яких умінь він працюватиме при виготовленні різних виробів. Це допоможе йому визначити конкретні цілі кожного уроку.
Цілі уроку визначаються також складом класу. Враховуючи рівень загального і мовного розвитку учнів даного класу, вчитель може ставити на кожен урок тільки такі цілі, які виявляться посильними для них.
Основні етапи роботи над виробом на уроках предметно - практичного навчання наступні: 1. Ознайомлення з темою уроку. 2. Складання плану роботи над виробом. 3. Підготовка необхідних для роботи матеріалів та інструментів. 4. Виготовлення поробки. 5. Звіт про виконану роботу. 6. Оцінка роботи.
Чи не на кожному уроці можливе виділення вищевказаних структурних елементів. Так, на уроках у підготовчому класі не може бути планування роботи, оскільки складати план роботи над виробом діти починають тільки в 1 класі. Етап ж звіту про роботу також не можна включати окремим структурним елементом в кожен урок. На початкових етапах навчання діти звітують про свою діяльність у ході її виконання, і в цих випадках етап звіту про роботу безпосередньо зливається з етапом виготовлення виробу. Проте на кожному уроці обов'язково має бути ознайомлення з темою, виготовлення виробу і оцінка роботи.
