2.Завдання, зміст і система навчання граматики і правопису у школах для дітей з пфора.

Під готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Можнавиділитинаступніцілі, котріповиннідосягатися при визначенніготовностідитини до школи:

1. Розумінняособливостейпсихічногорозвиткудітей з метою визначенняіндивідуальногопідходу до них у навчально-виховномупроцесі.

2. Виявленнядітей, не готових до шкільногонавчання, із метою проведення з ними розвиваючоїроботи, спрямованої на профілактикушкільноїнеуспішності.

3. Розподілмайбутніхпершокласників по класахвідповідно до їх "зон найближчогорозвитку", що дозволить кожнійдитинірозвиватися в оптимальному для неїрежимі.

Добукварний період.

Завдання ( навчально-виховні): - зосереджено слухати вчителя і однокласників, - відповідати на запитання, - вчасно і правильно виконувати завдання педагога, - дотримування правильної постави під час виконання завдання, - вміння підібрати приладдя до уроку і розкласти в правильному порядку, - тримати правильно ручку, зошит під час письма, Уроки добукварного періоду умовно поділено на : 1) підготовчі до читання, 2) підготовчі до письма.

Кожен урок визначає тему, мету. В змісті передбачено декілька видів робіт.Завжди присутні на уроці звуковий аналіз і синтез, первинні уявлення про речення, слово, склад і букви. В структурі роботи обов*язково потрібно враховувати психологічні особливості дітей.

 

№10 1. Групи словесних, наочних та практичних методів навчання в школах для дітей з ПФОРА.

Специфічні:

принцип індивідуального та диференційованого підходу у навчанні дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Цей принцип належить до специфічних. Індивідуальний підхід передбачає роботу з однією дитиною , яка має проблеми у процесі навчання. Диференційований підхід передбачає розподіл класу на певні групи за рівнем пізнавальних можливостей , за поведінкою. Вчитель повинен вести роботу з цілим класом , але звертати і враховувати особливості груп.

Реалізація принципу корекційної спрямованості навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Цей принцип належить до специфічних Цей принцип полягає в тому що на кожному уроці обов’язково проводиться корекційні завдання за допомогою методів, які найчастіше пов’язані зі змістом навчального матеріалу. Виділяють 4 напрями корекції: предметна, сенсорна, мовленнєва, особистісна.

Словсні методи

Практичні методи

Наочні методи

Словесні методи – це виклад навчального матеріалу самим вчителем . (розповідь, бесіда, пояснення.)

Функції методів:

• Створення психічної установки та засвоєння нового матеріалу

• Мотивація пізнавальної діяльності учнів

• Постановка проблемної ситуації

• Розкриття змісту матеріалу

• Повідомлення про події явища

• Розкриття причинно-наслідкових зв’язків

• Зведення знань у систему.

Словесні методи:

Розповідь - монологічна форма усного викладу навчального матеріалу . Використовуються три розповіді:

Опис

Художня розповідь

Пояснення

Опис передбачає чітку , виразну характеристику предметів , подій , ознак , властивостей . На уроках природознавства , географії .

Художня розповідь – багата на образні засоби , звернена до уяви та емоцій. На уроках читання , малювання, образотворче мистецтво.

Пояснення - послідовний , логічний , чіткий виклад способів дій. Використовується при ознайомлені з правилами, способами дій на уроках математ, мови.

Розповідь більша за часом від пояснення.

Вимоги до всіх визначених методів:

Тривалість 5-7 хв.

Цікавий зміст

Послідовна форма викладу

Використання методів та прийомів.

Бесіда – метод за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід за допомогою запитань підводить учнів до розуміння нового або уточнення, поглиблення матеріалу.

Бесіда класифікується:

за дидактичною метою: підготовча, вступна; пояснювальна; підсумкова; контрольно-перевіркова.

за рівнем пізнавальної самостійності учнів:репродуктивно-відтворювальна;евристична. Підготовча бесіда-її мета активуалізувати знання дітей ,що є опорним для роботи над новим матеріалом.

Пояснювальна-мета,організація засвоєння нового матеріалу.Індуктивний шлях від окремих фактів до загальних висновків.Дидуктивний-від загального положення до окремих факторів.

Підсумкова-завершує вивчення нового матеріалу.Виконує розгорнутий підсумок уроку.

Контрольна-перевірка-вчитель контролює якість засвоєння знань у вигляді фронтального опитування.

Репродуктивна-відтворення знань.

Еврестична-незамінна для розвитя творчих здібностей.Під час такої бесіди учень проходить шлях пошуку нового знання.

Вимоги:1.Чітко сформульовані питання.2.Лагіка,послідовність поставки запитань.3.Не можна задавати альтернативних запитань.4.Не можна ставити подвоєних запитань.5.Завжди питання фронтальні,а відповідь індивідуальна.6.Вчитель обов’язково робить висновок як зразок.

Наочні методи навчання(спостереження,демонстрація)

Засоби унаочнення:

об’ємна (муляжі);

реальна(природня);

ілюстративно-зображувальна(малюнки);

символічно –графічні(схеми,графіки);

технічні засоби навчання.

Вибір наочності залежить від пізнавальних можливостей людини.

Вимоги до демонстрації:кольорова наочність;достатній розмір.

Вимоги до спостереження:керування оглядом наочності вчителем;час на розгляд;заключний висновок; заключительний висновок робить вчитель.

Практичні методи навчання – передбачають цілеспрямовану діяльність учнів пов’язану з оволодінням,закріпленням,повторенням і узагальненням знань. ПМ -це основний засіб формування умінь та навичок.

Види:вправи;дидактичні ігри;самостійні роботи.

Вправи - багаторазове повторення навчальних дій з метою формування вмінь і навичок.

Вимоги:

пропонується система вправ;

вправи спрямовуються на розвиток знань,вмінь;

слід забезпечити достатньо повторюваність вправ;повинні включати різні форми керування роботою(опора на зразок,таблицю,коопераційне коментування,контроль кінцевих результатів ).Коментування виконується з меною урахування дій.

Дидактична гра-виконується в систему уроків.Урок може бути побудований я сюжетно-рольова гра.Під час уроку дидактична гра явлює собою структурний компонент ,може створюватися ігрова ситуація декілька раз.Проведення Д.г.залежить від дидактичної мети уроку,від пояснення вчителя .та пробуджає інтерес.Функція ДГ-мотивація.

Самостійна робота буває:перевірочною;підготовчою;навчальною.

Основна ф-ція:

Перевірочних робіт-контролююча;

підготовчих вправ-актуалізація знань;

навчальні вправи-пропонуються для самостійного засвоєння навчального матеріалу .

Вимоги:

• визначити місце проведення с/р в структурі уроку;

• с/р може проводитись для актуалізації на початку уроку,або з метою повторення;

• с/р обов’язково повинні передбачати труднощі ;

• диференціація у змісті с/р обов’язкова;

• правильно визначити зміст ,обсяг завдань,форму їх подачі;

• знайти раціональний спосіб перевірки.

• С/р повина обов’язково перевірятися і бажано в класі.

2.Система роботи з розвитку мовлення у дітей з ПОРА.

Про поширеність порушень мовлення при ДЦП існують різні думки. За даними В. Кардвелл (1956) мовна патологія має місце в 73% випадків. К.А. Семенова відзначає, що частота розладів мовлення залежить від форми паралічу. Так при спастической диплегии у 70% дітей діагностуються дизартрії, рідше зустрічається моторна алалія, при гемипаретической формі 25-35% дітей мають ті ж розлади мови, при гиперкинетической формі дизартрія присутня в 90% випадків, при атонически-астатичними формі - 60-75, а при подвійної геміплегії завжди спостерігається важка дизартрія або анартрія.

Більшість дослідників пов'язують порушення мови самим безпосереднім чином з ДЦП, намагаючись всі симптоми мовних порушень обумовити патологією рухів органів артикуляційного апарату. Такий підхід є дещо однобічним, так як патологія мови при ДЦП може мати і традиційну етіологію, не залежну від моторних розладів або пов'язану з ними лише опосередковано.

Враховуючи різноманітність порушень мовлення при ДЦП та складну структуру даної патології, можна уявити, що розвиток мовлення у цих дітей багато в чому залежить від проявів даного розладу. Так на розвиток мови впливають:

• ті ж обставини, які викликають патологію мовлення у дітей без ДЦП;

• моторні порушення в периферичному мовному апараті.

Залежно від їх поширеності, інтенсивності та характеру у дітей розвиваються різні форми дизартрії;

• сенсорні розлади, які можуть бути пов'язані з моторними порушеннями.

Порушення зору, слуху і дотику, затримка у розвитку перцепції негативно впливають на оволодіння лексикою і мовою в цілому;

• приватні відхилення у структурі артикуляційного апарату, зумовлені внутрішньоутробної патологією, які можуть бути механічною перешкодою до оволодіння правильною вимовою;

• органічні ураження ЦНС, що торкаються не тільки її моторні відділи. При наявності білатеральних деформацій у скроневих зонах і задньому асоціативному комплексі виникають алалії;

• соціальні умови розвитку хворої дитини - пізнє становлення ситуативно-ділового спілкування і предметно-практичної діяльності, часткова ізоляція від оточуючих.

У свою чергу мовні розлади також впливають на розвиток дитини з церебральним паралічем: обмежують мовне спілкування або привносять у нього специфічний компонент, негативно позначаються на розвитку пізнавальної діяльності, виникають проблеми у розвитку вербального інтелекту.

№11 1.Урок як основна форма навчання учнів з ПФОРА. Типи уроків та їх структура.

Урок – це постійна форма навчання,що забезпечує систематичне оволодіння учнями ЗУН,відвідування обов*язкове.Урок є основною,але не єдиною організаційною формою навчання,класноурочна система передбачає інші форми навчання:

Класні, позакласні, позашкільні: екскурсії,факультативи, семінарські заняття,конференції,олімпіади,змагання,дидактичні ігри,самопідготовка.

Кожен урок має: навчальна, виховна, корекційна.

І.Г. Єремко виділяє 9 типів уроку:

1. Пропедевтичні уроки

2. формування нових знань та прийомів діяльності (первінне усвідомлення ЗУН)

3. удосконалення знань та вмінь

4. систематизації та узагальнення ЗУН

5. уроки корекції ЗУН

6. практичні уроки

7. контрольні уроки

8. комбіновані уроки

9. уроки навчальні екскурсії

Структура уроку

I.Підготовча частина

1. нервово-психічна підготовка

2 організаційний момент

II. Основна частина

1.перевірка д.з

2.актуалізація знань чуттєвого досвіду та опрних знань учнів як основи для ознайомлення з новим матеріалом

3.повідомлення теми,мети,завдань уроку

4. виклад нового матеріалу

5. первинне сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

6. повторне звертання до здобутих ЗУН для уточнення,коригування

7.узагальнення та систематизація новихЗУН

III.Заключна частина

1.підсумки

2.оцінювання

3.д.з