Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до екзамену.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
383 Кб
Скачать
☆

Норми редагування покажчиків.

  • Покажчики треба укладати для офіційної (ділової), наукової, інформаційної, виробничої (технічної), навчальної та довідкої літератури.

  • Покажчик є обов'язковим у виданні, обсяг якого перевищує 15 авт. арк.3.

Коли обсяг видання є меншим, наявність покажчика є факультативною.

  • Покажчики слід подавати окремо для вокабул кириличного, латинського, грецького та готичного алфавітів4.

  • До покажчика додають примітку, вказуючи: вид покажчика; границі тексту у виданні, які охоплює покажчик; методичні особливості укладання покажчика; скорочення, застосовані в покажчику; особливості розташування окремих еле­ментів у покажчику; пояснення позначень перехресних посилань5.

Приклад. Зразок примітки до покажчика:

У покажчику одночасно об'єднано два його види — предметний та іменний. Покажчик охоплює основний текст книги, без передмови та додатків. В анотаціях до вокабул слова, використані в цьому ж покажчику, виділено товстим шрифтом. Посилання подано на ті сторінки видання, на яких про ці слова є суттєві відомості.

До синонімів подано скорочення див., а до часткових синонімів — див. також. Розташування слів у покажчику алфавітне (у словосполученнях пробіл вважається знаком алфавіту, що стоїть перед літерою А).

• Покажчик повинен відтворювати інформацію повідомлення за аспектним принципом.

Покажчик не повинен дублювати інформацію самого повідомлення. Він не повинен також дублювати зміст, який дає реципієнтам змогу здійснити в повідомленні тематичний пошук інформації.

  • Кількість номерів сторінок біля вокабули не повинна перевищувати 20 і. Перевищення цього числа вимагає введення підвокабул.

  • Кількість рівнів у записі не повинна перевищувати трьох2.

• Біля кожної вокабули в покажчику слід вказувати номери лише тих сторінок, на яких подано щодо них суттєву інформацію (означення, детальний опис, класифікації тощо).

Перелічувати абсолютно всі номери сторінок, на яких зустрічається вокабула, є зайвим. До вокабул, що описують основну тему повідомлення, номери сторінок вказують дуже обмежено (лише основні).

• В алфавітних покажчиках вокабули сортують з урахуванням наявності пробілу, якщо він є у словосполученні3.

Вважають, що пробіл в алфавіті стоїть перед літерою А. Це, до речі, відповідає кодам символів у шрифтовому забезпеченні комп'ютерів.

• Оптимальною граматичною формою для вокабул є називний відмінок однини.

Підвокабули узгоджують із вокабулою у роді, числі та відмінку. Бажано також, щоби вокабула була однозначною (не допускала двозначності), термінологічною (належала до прийнятої терміносистеми) та евристичною (такою, яку реципієнт для пошуку може легко підібрати сам).

А́вторський а́ркуш (авторський лист) — умовна одиниця вимірювання обсягу текстової та ілюстративної інформації літературного твору, що використовується у видавничій справі і є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента та ін. Один авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків прозаїчного тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами), чи 40 кілобайтам комп'ютерного тексту в DOC-форматі (разом із проміжками), чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання. Обсягом авторського аркуша можна вважати 22 сторінки друкованого тексту за умови приблизно 1800 знаків на сторінку.