Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до екзамену.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
383 Кб
Скачать
☆

33.Додатки у навчальному виданні: призначення, оформлення.

Додатки — це матеріали, які частково відхиляються від основної теми повідомлення, але в багатьох випадках можуть викликати в реципієнтів окремий інтерес.

Розрізняють додатки, опубліковані як у складі видання (внутрішні), так й опубліко­вані у формі окремих видань (окремі). Додатки можуть бути складовими частинами неперіодичних, продовжуваних та періодичних видань.

Внутрішні додатки вміщують у кінці видання (після основного тексту) й нумерують. Додатками можуть бути окремі тексти у формі статті, ілюстрації, таблиці, методики тощо.

Для редагування додатків використовують ті самі норми, що й для основного тексту. Спеціальні норми редагування додатків такі.

  • Додатки можна використовувати в науковому й технічному видах літератури.

  • В основному тексті повідомлення на кожен додаток повинно бути посилання.

  • Кожен додаток повинен містити його назву, тобто слово Додаток, номер додатку та його тематичну назву.

Приклад.

Додаток 8

Принципи укладання словника морфем української мови

• У змісті повідомлення повинні бути перелічені всі додатки з їх нумераційними й тематичними назвами.

Приклад.

ЗМІСТ

Додатки

  1. Методика лікування (варіант А)

  2. Методика лікування (варіант Б)

  3. Стан хворих після лікування

  4. Компоненти виготовлення препарату

  5. Технологія виготовлення препарату

• Додатки можуть бути опубліковані у формі окремого видання, якщо основний текст повідомлення має дуже великий обсяг і самі додатки також мають дуже великий обсяг, зокрема в порівнянні з основним повідомленням.

На титулі окремо виданих додатків повинно бути зазначено, додатком до чого є це видання.

34.Примітки у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.

Примітки — це короткі пояснення до основного тексту повідомлення. Як пояснення можуть виступати: а) переклади іншомовних слів, пояснення термінів, різні означення щодо основного тексту (такі примітки називатимемо звичайними); б) вказівки на джерела запозичень чи посилання на факти з інших повідомлень (такі примітки називатимемо джерельними).

Розрізняють примітки автора, редактора, перекладача чи інших осіб, які працювали над повідомленням. Примітки можуть бути розташовані: всередині основного тексту (внутрітекстові, зокрема найчастіше внутріреченнєві), внизу сторінки (посторінкові) або в кінці видання (позатекстові).

В наукових виданнях – є за текстом, а в довідкових виданнях – є в тексті.

Можна написати прим.

35.Правила оформлення приміток.

Примітки — це короткі пояснення до основного тексту повідомлення. Як пояснення можуть виступати: а) переклади іншомовних слів, пояснення термінів, різні означення щодо основного тексту (такі примітки називатимемо звичайними); б) вказівки на джерела запозичень чи посилання на факти з інших повідомлень (такі примітки називатимемо джерельними).

Розрізняють примітки автора, редактора, перекладача чи інших осіб, які працювали над повідомленням. Примітки можуть бути розташовані: всередині основного тексту (внутрітекстові, зокрема найчастіше внутріреченнєві), внизу сторінки (посторінкові) або в кінці видання (позатекстові).

В наукових виданнях – є за текстом, а в довідкових виданнях – є в тексті.

Можна написати прим.