- •Редагування навчальної та довідкової літератури. Відповіді до екзамену. Питання:
- •Відповіді:
- •1. Галузь використання
- •Види видань:
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •5. Види видань за аналітико-синтетичним
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •9. Види видань за складом основного тексту
- •10. Види видань за періодичністю
- •11. Види видань за структурою
- •8. Види видань за обсягом
- •12. Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Відмінність навчальних та довідкових видань: Навчальне видання.
- •Довідкове видання.
- •Обєднує н. І д. Видання:
- •Відмінне н. І д. Видання:
- •2. Визначення, типологічна характеристика навчальних видань.
- •Характеристика навчальних видань:
- •3. Рекомендована структура підручників та навчальних посібників.
- •4. Грифування навчальних видань.
- •5. Визначення, типологічна характеристика довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •6. Види видань за цільовим призначенням.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Зв’язок між цільовим призначенням та матеріальною конструкцією довідкового видання.
- •4. Види видань за цільовим призначенням
- •7. Види видань за матеріальною конструкцією
- •8. Види видань за інформаційними ознаками.
- •6. Види видань за інформаційними знаками
- •9. Сутність та послідовність редакторського аналізу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •10.Навчальна програма як навчальне видання.
- •Наявне:
- •11.Спільні та відмінні риси двох видів видань: підручника та конспекту
- •Спільне між п. Та к.:
- •12.Особливості редакторського аналізу навчальних видань.
- •13.Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •Словники:
- •Довідники:
- •Енциклопедії:
- •Класифікація енциклопедичних статей:
- •Особливості редакторського аналізу довідкових видань.
- •14.Композиція, обов’язкові структурні компоненти підручника.
- •15.Композиція словника, довідника, енциклопедії.
- •Словники:
- •16.Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •Спільні та відмінні риси словника та енциклопедії.
- •17.Концепція видання.
- •Типове до концепції:
- •Приклад: Власна концепція навчального видання «Історія України»:
- •Концепція навчальної та довідкової літератури:
- •18.Типова́ стаття в процесі редакторської підготовки довідкового видання. Вимоги до складання типових статей.
- •19.Енциклопедія: визначення, побудова. Види енциклопедій.
- •20.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання у світі. Перші енциклопедії.
- •Томас з Кантімпри «Про природу речей» (1230–1245).
- •Енциклопедії XVII–XIX століття.
- •Енциклопедії XX століття.
- •Вільна енциклопедія — Вікіпедія.
- •21.Зародження і розвиток енциклопедичного книговидання в Україні.
- •22.Послідовність дій редактора у процесі роботи над енциклопедією: від задуму видання до видавничого оригіналу.
- •Порядок редагування тексту за нормами:
- •3 Етами редагування:
- •Пошуковий апарат:
- •Пояснювальний апарат:
- •23.Заголовковий комплекс видання. Види рубрикації, різновиди заголовків, правила їхнього оформлення.
- •Види рубрикації:
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •24.Графічна форма тексту. Різновиди графічних виділень, їхня роль у
- •Виділення буває:
- •25.Уніфікація елементів тексту в редакторській підготовці довідкових видань: визначення, приклади уніфікації.
- •5 Методи уніфікації документації
- •27. Правила оформлення цитування.
- •Правила цитування:
- •Типи цитування:
- •27.Скорочення слів у навчальних та довідкових виданнях.
- •1 Текстові процесори мають цілу множину таких графічних знаків (квадрати, ромби, кружечки, трикутники, кубики тощо), які при переліках вставляються перед кожним абзацом автоматично.
- •2 У квадратних дужках подано частини слів, які підлягають скороченню.
- •3 Вживану раніше форму звертання тов[аришу]. Слід вважати застарілою.
- •28.Довідково-пошуковий апарат (пошукові компоненти) видання: загальна характеристика.
- •Види заголовків
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •29.Види покажчиків. Правила оформлення покажчиків у довідкових виданнях.
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Норми редагування покажчиків.
- •Розрізняють такі типи колонтитулів:
- •Норми редагування колонтитулів такі:
- •31.Довідково-пояснювальний апарат (пояснювальні компоненти) видання: загальна характеристика. Пояснювальний апарат:
- •30.Різновиди колонтитулів, правила їхнього оформлення в довідкових виданнях.
- •31. Бібліографічний список.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •32.Передмова та післямова у навчальному виданні. Пояснювальний апарат:
- •33.Додатки у навчальному виданні: призначення, оформлення.
- •34.Примітки у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •35.Правила оформлення приміток.
- •Правила оформлення приміток:
- •Норми опрацювання звичайних приміток.
- •36.Коментарі у навчальних та довідкових виданнях: визначення, види.
- •37.Правила оформлення коментарів. Норми опрацювання звичайних коментарів.
- •38.Шрифтові виділення елементів тексту.
- •Виділення буває:
- •39.Нешрифтові виділення елементів тексту.
- •40.Композиція заголовкового комплексу. Рубрикація видання.
- •Види заголовків
- •Функцій:
- •Заголовки (рубрики).
- •Заголовки в тексті:
- •Головні функціональні ознаками:
- •За змістом заголовки поділяються на:
- •За формою зображення розрізняють заголовки:
- •За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
- •Рубрикація видання.
- •Види рубрикації:
- •41.Основні характеристики шрифту.
- •Основні характеристики шрифтів:
- •Шрифти бувають:
- •Пояснення:
- •Квадратні дужки:
- •Круглі дужки:
- •44.Вживання прізвищ, імен та ініціалів авторів у бібліографічному описі, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •45.Вимоги дсту гост 7.1:2006 до складання бібліографічного опису багатотомних довідкових видань.
- •Приклад: Однорівневий:
- •Багаторівневий:
- •Довідкові видання Енциклопедії
- •Словники
- •46.Аналітичний бібліографічний опис довідкових статей, згідно дсту гост 7.1:2006.
- •47.Бібліографічні списки у навчальних виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •48.Бібліографічні списки у довідкових виданнях.
- •За алфавітом прізвищ авторів або заголовків.
- •За хронологією.
- •Тематично.
- •За видами видань.
- •За характером змісту.
- •Списки змішаного побудови.
- •49.Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу.
- •Електронні ресурси:
- •50.Врахування особливостей цільової аудиторії (реципієнтів) у редакторській підготовці навчальних та довідкових видань.
- •51.Підбір рецензентів у процесі редакторської підготовки навчальних видань.
- •Підбір рецензентів:
- •Структура рецензії:
- •52.Організація роботи з авторами в процесі редакторської підготовки довідкових видань.
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал.
За місцем розташування на шпальті виділимо такі заголовки:
• заголовок на шмуцтитулі;
• заголовок шапкою;
• заголовок у розріз із текстом;
• заголовок у підбір із текстом;
• заголовок віконцем;
• заголовок боковиком.
Заголовок на шмуцтитулі — це заголовок, що
розміщений на лицьовій стороні незадрукованого текстом
аркуша.
Як правило, такий прийом використовується у великих
за обсягом виданнях, які складаються з кількох творів, або
в яких складна внутрішня конструкція одного твору,
поділена на частини, глави, розділи. Виділений таким чином
текст легше відшукується читачем, виглядає в усій книзі
підкреслено самостійним.
Заголовок шапкою — це заголовок, що подається з
певним спуском у верхній частині сторінки. Назву шапки
він отримав тому, що собою ніби покриває (вкриває) весь
текстовий ряд задрукованої сторінки.
Заголовок у розріз із текстом є меншим за
підпорядкуванням від заголовка шапкою. Ключове слово "у розріз"
передбачає певну його автономію між закінченням одного
фрагмента тексту і початком наступного: він ніби розрізує
ці частини, з'єднуючи їх своєрідним містком — словесною
назвою. Стоїть окремим рядком і має декілька варіантів
розміщення на шпальті:
а) посередині шпальти (рис. 10);
б) з абзацного відступу (рис. 11);
в) у правому чи лівому краї шпальти (рис. 12);
г) з верхньою і нижньою відбивкою (рис. 13);
д) лише з верхньою відбивкою (рис. 14).
Заголовок у підбір із текстом фактично відкриває
абзац і "домінує" над незначним за обсягом наступним фрагментом тексту, що складатиметься з кількох абзаців
до кількох сторінок (рис. 15). Як правило, такий
заголовок набирається шрифтом такого самого розміру, як і
наступне речення, але відрізняється від нього напівжирним
виділенням (рідше — міжлітерним пробілом). Має верхню
відбивку. Через свою простоту не завдає жодного клопоту
при складанні чи переформатуванні тексту.
Заголовок віконцем є своєрідним врізуванням в
основний текст (рис. 16). На відміну від попереднього —
складний для технічного виконання: будучи закритим текстом
із трьох боків, має вміститися максимум у три-чотири
"поверхи", без переносів у словах. Одна з важливих технічних
вимог: довкола віконця не має бути абзацних відступів.
Відрізняється від основного тексту напівжирним шрифтом.
Заголовок боковиком. Сама назва вказує, що такий
заголовок вміщується збоку тексту, на правому чи лівому
березі шпальти (рис. 17). Його ще називають заголовок на
маргіналії (від латинського margo — край, межа).
Потреба в таких заголовках виникає в кількох випадках:
а) коли концепція видання не передбачає розривання
тексту заголовками;
б) коли характер видання спонукає до виокремлення
таких заголовків із тексту для їх простішого
відшукування читачем (скажімо, в довідниках);
в) коли поле шмуцтитулу чи звичайної шпальти,
відведене для ілюстрації, залишається незаповненим.
Цитата — німецького походження
(німецьке zitat, латинське cito означають наводжу, проголошую).
Узагальнено означає точний, буквальний витяг з якогось
тексту або чиєїсь промови. У видавничому контексті це
поняття вживається для позначення частини тексту,
запозиченого й дослівно відтвореного з певною метою з твору
іншого автора.
