421. Довірчі (трастові) послуги.

Трастові послуги - це вид діяльності комерційних банків по управлінню майном, що за домовленістю з клієнтом передається банку.

У трастових операціях беруть участь декілька сторін:

• довірена особа (траст) - суб'єкт, що здійснює управління майном за дорученням на користь довірителя;

• довіритель - юридична або фізична особа, яка передає право управління своїм майном довіреній особі;

• бенефіціар - особа, на користь якої надаються довірчі послуги. Це може бути як сам довіритель, так і третя особа.

Зміст договору про трастове обслуговування може мати багато варіантів, наприклад, розпорядження майном за заповітом, агентські послуги, обслуговування та зберігання коштів тощо.

Види трастових послуг в залежності від характеру розпорядження майном класифікуються таким чином:

· активні операції - власність на майно, що знаходиться в довірчому управлінні, може відчужуватись шляхом продажу, надання застави без згоди довірителя;

· пасивні операції - коли майно, передане в довірче управління, не може використовуватись без згоди довірителя.

Можна виділити два напрями надання трастових послуг:

o на користь фізичних осіб (розпорядження спадком; управління персональними трастами; опікунство на збереження майна; агентські функції);

o на користь юридичних осіб.

Зараз досить поширеним є управління майном на користь пенсійних фондів, страхових компаній.

До розпорядження спадком належать операції з отримання рішень суду, збору та забезпечення зберігання спадку, сплати адміністративних витрат по розрахунках з кредиторами, сплати податків, розподілу майна.

Управління персональними трастами (майном, що було передано банку для управління) передбачає: розміщення коштів; депозитні операції; отримання доходів; виплату доходу клієнтові; облікові операції; фінансовий аналіз.

422. Організація послуг щодо зберігання цінностей у банку.

Одним із видів послуг, що надаються банками, є послуги щодо зберігання. Вони опосередковуються такими договорами:

1) договором зберігання цінностей у банку;

2) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком.

Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який єконсенсуальним) і відплатними.

Усі вказані договори характеризуються тим, що зберігачем виступає банк, тобто юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

У договорах зберігання банки виступають як професійні зберігачі, отже на них поширюються відповідні правила, передбачені загальними положеннями про зберігання

Поклажодавцем, зазвичай, виступають фізичні особи, хоча ними можуть бути також юридичні особи.

Основними обов´язками наймача є:

1) оплата послуг банку відповідно до умов договору;

2) дотримання умов і заборон, встановлених законом та договором;

3) дотримання вимог банку щодо забезпечення безпеки при доступі до сховища банку, в якому розташований сейф, та правил перебування у ньому;

4) дотримання правил поводження із ключем від банківського сейфа.

Основними обов´язками банку є:

1) надання у користування наймача справного сейфа, розташованого у сховищі банку, та можливості доступу до нього;

2) надання наймачу у володіння і користування ключа від сейфа;

3) створення умов для роботи наймача з речами, які знаходяться у сейфі, якщо це передбачено умовами договору.