Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Организация Отельного Хозяйства .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
372 Кб
Скачать
☆

Змістовний модуль 2. Архітектурно-планувальна організація підприємств готельного господарства

Тема 5. Типологія підприємств готельного господарства. Поняття типізації. Фактори, що впливають на типізацію готельних підприємств: місцезнаходження, функціональне призначення, термін перебування, режим експлуатації, рівень обслуговування, вік подорожуючих, мета подорожі. Вплив мети подорожі на функціональне призначення закладу. Транзитні готелі - їх призначення, розташування та форми власності. Ділові готелі, курортні готелі, готелі для сімейного відпочинку, спортивні, туристичні - їх призначення та місцезнаходження. Загальні та специфічні функціональні вимоги до готелів кожного типу. Функціональні особливості підприємств: умови для відпочинку і спортивних розваг; організація конференц-послуг; послуг торгівлі; можливостями гнучкої зміни місткості номерного фонду; особливостями організації приміщень для ігор дітей; лікувально-оздоровчі процедури. Закордонний досвід типізації готелів.

Тема 6. Об’ємно-просторове рішення будівель готельного господарства. Об’ємно – просторове рішення об’єму будівлі, що визначається внутрішньою структурою. Ступінь відповідності форми оболонки і того, що вона в собі обіймає. Вплив побудови форми будівлі на її функціональне призначення, на вирішення художніх задач, пов’язаних з зовнішнім виглядом споруди і її роллю в ансамблі сусідніх будівель. Розвиток елементів об’ємної композиції, по всім трьом координатам (ширині, висоті, глибині) –тримірність. Композиція внутрішнього простору, що визначається характером процесів, для яких споруджується будівля. Різноманітне групування простору в середині будівлі, комбінації з 5-ти основних систем: Стільникова система – незалежні, ізольовані одна від одної частини, самостійні входи з вулиці – будівлі терасного типу. Коридорна система - стільники, зв’язані загальною лінійною комунікацією. Зв’язана без коридорна система - об’єднання стільників навколо загального приміщення. Анфіладна система - ряд приміщень, розташованих по осі одне за одним та зв’язаних проходами. Зальна система — єдиний простір, в якому зосереджені усі функціональні процеси. Залежність вибору об’ємно-просторового рішення від місцезнаходження, місткості, рівня комфорту, функціонального призначення

Тема 7. Функціонально-планувальне рішення основних та допоміжних груп приміщень засобів розміщення. Підприємство готельного господарства - це складний комплексний об'єкт, до якого входить велика кількість приміщень різного функціонального призначення. Склад і кількість приміщень будь-якого засобу визначається функціональними технологічними зв’язками, що забезпечують технологічну організацію простору обслуговування. Вплив на рух вхідного та вихідного технологічного потоку. Основне призначення приміщень готельного господарства. Схеми функціонально-планувальної організації приміщень. Розподіл приміщень готельного господарства на групи: основні групи приміщень(житлові, громадського призначення, ресторанного господарства, адміністративно-господарські), вестибульна група приміщень, як комунікаційний вузол, внутрішні комунікації, обслуговуючі приміщення (приміщення для обслуговуючого персоналу, приміщення для прасування, для чистої/брудної білизни, інвентарні). Склад приміщень залежно від груп та їх основне призначення: приміщення житлової групи; приміщення адміністративної групи; приміщення вестибульної групи; приміщення ресторанного господарства; приміщення господарського і складського призначення; приміщення культурно-масового та спортивно-рекреаційного обслуговування.

Тема 8. Вимоги до організації приміщень житлової групи підприємств готельного господарства.

Приміщення, що входять до житлової групи. Номер як окреме приміщення для тимчасового помешкання. Основні елементи номера. Типи номерів. Характеристика різних типів номерів. Основні вимоги до організації номерного фонду. Місцезнаходження приміщень побутового обслуговування, їх основне призначення, обладнання. Приміщення обслуговуючого персоналу, приміщення для прибирального інвентарю. Основні вимоги. Коридори. Основні вимоги до коридорів. Поверхові холи, їх призначення, обладнання, варіанти організації. Вітальні - призначення, місцезнаходження, обладнання меблями і музичними інструментами, особливості об'ємно-просторового рішення віталень, що функціонують цілорічно. Основні вимоги.

Тема 9. Вимоги до не житлових груп приміщень підприємств готельного господарства. Організація приміщень адміністрації. Основні види приміщень, їх розташування. Використання сучасного обладнання для проведення нарад, зборів, неофіційних прийомів, експозицій тощо. Побутові приміщення для обслуговуючого персоналу готельного господарства, їх призначення, обладнання. Вимоги до їх організації. Організація приміщень вестибюльної групи. Склад приміщень, їх організація і обладнання. Вимоги до вестибульної групи приміщень. Приміщення побутового обслуговування мешканців готельного господарства, перукарні, пункти прокату предметів культурно-побутового призначення, пункти дрібного ремонту речей, приймальні пункти хімчистки і прання білизни, приміщення прання білизни за методом самообслуговування, медичний пункт та інші приміщення. Їх організація, обладнання та розміщення. Вимоги до цих груп приміщень. Організація і облад­нання приміщень культурно-масового призначення: універсальні зали і конференц-зали; танцювальні зали і диско-клуби; бібліотеки; більярдні; казино; кегельбани; зали ігрових автоматів; демонстраційні зали; Приміщення спортивно-рекреаційного обслуговування, басейни, сауни в межах будівлі готельного господарства і прилеглій до нього території. Загальні вимоги. Створення зелених зон відпочинку.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. Сучасний інтер’єр підприємств готельного господарства

Тема. 10. Соціальні та композиційні основи інтер'єру. Визначення поняття «інтер’єр». Компоненти архітектурного середовища підприємств готельного господарства: архітектура, стиль, ландшафтна архітектура, антропогенний ландшафт. Зміна історичних вимог до внутрішнього простору, що визначалась призначенням будівлі в кожну історичну епоху-відображення соціальних умов. Особливість інтер’єру - його соціальний характер: створення нових типів будівель, поява нових видів внутрішнього простору, різне використання декоративного мистецтва. Основні компоненти інтер’єру: просторова форма - оболонка, що визначає межі внутрішнього простору, ступінь ізольованості, її членування на ділянки, зони (наприклад, в готелі зона роботи, зона відпочинку); обгороджуючі елементи форми-оболонки: стіни, стеля, підлога, перегородки, що створюють індивідуальний художній образ через матеріали, кольори, пластику, предметне наповнення (обладнання, меблі), що визначає функціональний зміст інтер’єру. Вимога єдності стилю, розуміння ансамблю предметного середовища. Створення єдності всіх складових інтер’єру – простору і конструкції, обладнання і меблів, їх форми і матеріалу, кольору і світла, природи і декоративного мистецтва. Інтер'єр як художня композиція: фронтальна (площинна), об’ємна та глибинно просторова. Основні методи створення художньої композиції, що застосовуються в створенні інтер'єрного простору приміщень: масштаб, тектоніка, єдність підпорядкування, співвідношення форм за різними характеристиками, ілюзорне сприйняття простору.

Тема 11. Декоративно-монументальне мистецтво в інтер’єрі. Визначення понять “декоративне”, “монументальне”, “прикладне” мистецтво. Завдання і види декоративно-монументального мистецтва. Сюжетно-тематичне та декоративно - орнаментальне. За місцем розташування на поверхні: живопис на усю стіну; панелі, панно, фризи , плафони. За фактурою: площинну та рельєфну (барельєф, горельєф), за застосовуваними матеріалами (розпис, вітражі, мозаїки, пиропінктура – розпис з вогнем на бетоні, сграфіто). Декоративно-прикладне мистецтво в інтер’єрі (кераміка, декоративні тканини, гобелени, килими, покривала, скатерті). Нерозривний зв’язок художньо-образного змісту предмету з його практичною користю. Національний колорит в мистецтві оздоблення приміщень засобів розміщення. Озеленення в інтер’єрі

Тема 12. Меблі і умеблювання груп приміщень готелю та закладів харчування. Світло та колір в інтер’єрі. Визначення поняття “меблі”. Групи вимог до меблів: соціологічні, функціонально-технічні, ергономічні та художні. Класифікація мебльових виробів за типами, видами та призначенням. Функції меблів: утилітарна та естетична: забезпечення меблями процесів життєдіяльності людини та організація внутрішнього простору приміщень, різних функціональних зон: роботи, сну, відпочинку. За архітектурно-планувальною ознакою меблі класифікують як ті, що стоять окремо та вбудовані. Гарнітур, набір меблів. Стилі меблів за історичними епохами. Композиційні принципи умеблювання інтер’єру. Функціональність умеблювання. Вимога єдності просторового та предметного середовища умеблювання, масштабність мебльових форм, образний і ілюзорний характер умеблювання. Композиційна цілісність умеблювання. Стилістична єдність меблів. Композиційна єдність (членування мебльових систем) Загальні принципи розміщення меблів в інтер’єрі. Основні підходи щодо умеблювання житлового поверху, вестибульної групи приміщень, нежитлової групи приміщень, закладів харчування, приміщень спеціального призначення, адміністративно-господарського призначення залежно від планової організації зон та інтер'єру готельних номерів. При цьому слід розглянути габарити функціональних зон та проходів. Кольори в інтер'єрі. Колір та його спектральні особливості. Кольорові рішення в інтер'єрі приміщень. «Закони контрастів» та класифікація кольорів за їх психологічним впливом на людину. Аналіз впливу природного та штучного освітлення на зміну кольорового відтінку площини, принципу поглинання та виділення контрастних тонів. Оздоблюючі матеріали, їх фактурні характеристики, що впливають на візуальне сприйняття кольору.