- •Інститут філології та масових комунікацій
- •© Лисенко в. М., укладач, 2012
- •Теоретична частина
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Формати видань. Прийоми макетування та верстки
- •Тема 3. Підготовка текстів
- •Тема 4. Підготовка ілюстрацій
- •Тема 7. Програми професійної верстки
- •Тема 8. Підведення підсумків самостійних робіт Завдання для самостійних робіт
- •Тема 5. Розширені можливості ms Office
- •Тема 6. Створення е-видань
- •Рекомендований зміст робіт
- •Макетування
- •Елементи дизайну
- •Підготовка тексту
- •Вступ до прикладного шрифтознавства
- •Елементи машинної графіки
- •Файлові формати
- •Монтаж шпальт
- •1 Цицеро, тобто 12 пунктів (4 мм):
- •6 Пунктів (2 мм):
- •4 Пункти (1.3 мм):
- •Передісторія
- •Перші кроки настільних видавничих систем
- •Нові стандарти
- •Формати е-публікацій
- •Використані джерела
- •Тестові завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендовані посібники
- •Тематичний план Теоретична частина 2 Завдання для самостійних робіт 3
- •Лекційний матеріал
- •Додатки
Формати е-публікацій
Офіційно історія Інтернету ведеться від 1971 р., коли внутрівідомчі системи обміну комп’ютерними даними почали об’єднуватись у “мережу мереж”. Проте перші 20 років нею користувалось досить вузьке коло фахівців. І лише завдяки винаходу співробітником Європейського центру ядерних досліджень Тімом Бернерсом-Лі мови розмітки гіпертекстів HTML та протоколу її передачі HTTP, з 1991 р. почався активний розвиток нової мережі масових комунікацій — «Всесвітнього павутиння» World Wide Web. З того часу все більше журналів, газет, радіостанцій та телеканалів не лише створюють свої сайти у Інтернеті, але поступово переносять центр уваги від традиційних видань до дешевших і ефективніших мережевих. На початку 2007 р. навіть керівництво поважної «Нью-Йорк таймс» оголосило намір повністю перейти на е-видання. Консорціум Всесвітнього павутиння (w3c.org) рекомендує здійснювати е-публікації у перспективному форматі розширюваної мови розмітки XML, яка сприяє сумісності систем обробки інформації.
А от відскановані документи зручніше публікувати у форматі DjVu (від французького “deja vu” — “раніше бачене”) [7]. Розроблено його у 1996 р. славетною American Telephone & Telegraph Co. (AT&T), заснованою винахідником телефону Олександром Белом. Формат DjVu має багатошарову структуру для збереження текстів, малюнків, креслень. Особливістю створення такого файлу є роздільне опрацювання різними алгоритмами трьох пластів, на які розщеплюється зображення: фон, передній план та чорно-біла компонента. Навіть порівняно з популярним растровим алгоритмом JPEG, відомим своєю економічністю, такий підхід забезпечує в десятки разів менші розміри файлів при високій чіткості й розбірливості. Файли у форматі DjVu, як і у PDF, можуть містити заздалегідь розпізнані тексти, як доступні для копіювання, так і захищені паролем.
Ринкові баталії
В 1998 р. у США прийнято закон про авторські права у цифровому тисячолітті (Digital Millennium Copyright Act, DMCA). Влітку 2001 р. першим хакером, заарештованим за його порушення став московський програміст Дмітрій Скляров, який приїхав у Лас-Вегас з доповіддю на конференцію. 26-річному аспіранту, батьку двох дітей, погрожували п’ятьма роками в’язниці та штрафом у півмільйона доларів за «розшифрування» таємниць формату PDF. Проте на захист свободи інформації піднявся настільки широкий міжнародний рух, що навіть Adobe відмовилась від свого позову, з якого ця справа почалась. Суд присяжних визнав, що Скляров не порушував закон, проводячи наукове дослідження, а створену ним “е-відмичку” було знято з продажу в США за першою ж претензією. Отже, відсидівши майже 2 місяці, Скляров спершу був випущений під заставу та підписку про невиїзд, а наприкінці року був остаточно виправданий.
Цей конфлікт стався на тлі скандального цькування Інтернет-мережі некомерційного обміну звукозаписами Napster могутньою Американською асоціацією звукозаписувальної індустрії (RIAA). Влітку 2001 р., програвши суд, Napster змушена була сплатити багатомільйонні штрафи торговцям музикою і, зрештою, розорилася.
Комп'ютерні фірми роками очолюють найпрестижніші бізнес-рейтинги, успішно конкуруючи з найпотужнішими світовими нафтопереробними, сталеливарними, автомобільними виробництвами. На ринку програм широкого вжитку панує Microsoft, часом створюючи конкуренцію системам професійної верстки. Продукти Apple користуються попитом елітарної аудиторії видавців, дизайнерів, художників, і відрізняється порівняно високими цінами. Між тим, верстальники нині віддають перевагу швейцарській програмі QuarkXPress (quark.com), тоді як Adobe пропонує відмову від звичної PageMaker на користь новішої InDesign [6].
Щоосені одна з бренд-консалтінгових агенцій Interbrand публікує традиційний щорічний рейтинг сотні найдорожчих світових брендів [10]. В дванадцяте поспіль його очолює бренд Coca-Cola, який умовно коштує майже $72 млрд., що вдруге на 2% більше, ніж рік тому. Помітне місце у списку займають корпорації, пов’язані з інформатикою. Наведемо лиш деякі з них:
Місце |
Бренд |
Галузь |
Оцінка $ млрд. |
Зміна у % |
|||||
2011 |
2010 |
2009 |
2011 |
2010 |
2009 |
2011 |
2010 |
||
2 |
2 |
2 |
IBM |
Бізнес-послуги |
70 |
65 |
60 |
8 |
7 |
3 |
3 |
3 |
Microsoft |
Програмне забезпечення |
59 |
61 |
57 |
-3 |
7 |
4 |
4 |
7 |
Інтернет-послуги |
55 |
44 |
32 |
27 |
36 |
|
7 |
7 |
9 |
Intel |
Електроніка |
35 |
32 |
31 |
10 |
4 |
10 |
10 |
11 |
Hewlett-Packard |
Електроніка |
28 |
27 |
24 |
6 |
12 |
8 |
17 |
20 |
Apple |
Електроніка |
33 |
21 |
15 |
58 |
37 |
26 |
36 |
43 |
Amazon. com |
Інтернет-послуги |
13 |
10 |
8 |
32 |
23 |
57 |
59 |
56 |
Xerox |
Електроніка |
6 |
6 |
6 |
5 |
-5 |
80 |
88 |
95 |
Adobe |
Програмне забезпечення |
4 |
4 |
3 |
15 |
15 |
Битви за е-бібліотеки
На пост-радянських теренах вільне розповсюдження інформації стримувався тоталітарною ідеологією та економічною відсталістю, але саме це стимулювало передову інтелігенцію до створення альтернативних видань. Виявилося, що репресивний апарат радянського зразка ліберальніший за доведену до абсурду систему захисту авторських прав у західних країнах. Відтак, Рунет (себто, російськомовний сегмент Інтернету) справедливо пишається однією з найбільших у світі е-бібліотекою художньої літератури — приватною загальнодоступною lib.ru, яку з 1994 р. самотужки, методом толоки, накопичує московський фізик Максим Мошков. До речі, там є чималий український розділ.
1995 року американець Джефф Безос створив одну з перших Інтернет-книгарень Amazon.com. 1998 року компанія почала торгувати музичними записами та відеопродукцією, іншими товарами, і стала найбільшою Інтернет-крамницею, а Безос — одним з найбагатших підприємців.
У 2000 р. керівниками семи провідних країн та Росії була підписана Окінавська хартія глобального інформаційного співтовариства (e-ukraine.biz/ukraine7.html), яка політично обґрунтувала важливість новітніх ІКТ для розвитку людства. Прийнято проект “Мінерва” співпраці міністерств культури країн Європейської Спільноти, Росії та Ізраїлю у оцифруванні культурних та наукових спадків (minervaplus.ru). Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО також приділяє велику увагу цифровим технологіям. Це, зокрема, засвідчено Паризькою хартією 2003 р. про збереження цифрових спадків людства.
2004-го року американська компанія Google — лідер світового Інтернет-бізнесу — започаткувала грандіозну публічну цифрову Інтернет-бібліотеку (print.google. com). Протягом шести років планується перенести на цифрові носії 15 мільйонів книг з фондів чотирьох престижних американських книгозбірень, а також з Оксфордської бібліотеки, що у Великобританії. Ініціатива спричинила безліч відгуків, часом не надто схвальних. Зокрема, численні американські видавці вважають, що вона становить загрозу їх прибуткам. Чи не таких самих докорів і переслідувань зазнавали першодрукарі з боку поважних писарів?
З іншого боку, президент Національної бібліотеки Франції зауважив, що американський проект претендує на роль домінуючого джерела знань, а це поглибить насильницьке нівелювання культур. У відповідь, навесні 2005 р. керівники національних книгосховищ 19-ти країн Євросоюзу, на чолі з Францією, висунули проект створення власної Інтернет-бібліотеки, яка ґрунтувалася б саме на європейських культурних спадках. При цьому відбір творів мусить враховувати пропозиції кожної держави, що входить до складу спільноти. Підтримку європейській електронно-бібліотечній ініціативі висловили ряд державних лідерів. Зокрема, у зверненні Євросоюзу мовиться, що скарби європейських бібліотек не мають рівних за багатством та різноманіттям, але можуть втратити своє значення, якщо читачам не буде надано доступу до них засобами Інтернету (europa.eu.int/ idabc/en/ document/4239/194).
На жаль, слід констатувати значне відставання України у виробництві конкурентоздатної наукоємної інтелектуальної продукції. Щоправда, затверджено Державну програму «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці» на 2006–10 роки. (osvita.org.ua/distance/pravo/06.html). У 2006 р. Міністерство освіти та науки провело нараду бібліотечних працівників, присвячену цій проблематиці. Втім, ця програма так і не спричинила помітного прогресу національного інформаційного простору.
Висновки
В умовах жорсткої конкуренції творчі працівники мусять шукати нових форм співпраці зі споживачами. Новітні технічні засоби дають змогу швидше й дешевше розповсюджувати видавничі продукти, ефективніше боротися за місце на світовому ринку. Це конче необхідно для майбутнього цілого нашого суспільства.
