Елементи дизайну

Модульна сітка. В підготовці макета може надати допомогу модульна сітка. Вона визначає дизайн майбутнього макета і задає місця розміщення колонцифр, тексту, ілюстрацій, заголовків і рядків із прізвищем автора на початку чи кінці статті тощо. Сітки іноді називають шаблонами чи трафаретами, і розробляються художниками-дизайнерами.

Засоби форматування: колонки, таблиці, обтікання, фрейми (рамки)

Випуск за обріз. Цей елемент макета являє собою текст чи малюнок, що виходить за межу полоси після її обрізки.

Виворітка (reversed out text). Текст з «вивернутим навиворіт» кольором, наприклад білий текст на чорному тлі.

Мітки пунктів списків. Кружок розміром у напівкруглу шпацію одержав поширення як мітка пунктів списків. Символ у вигляді залитого квадратика чи ромбика виглядає ще краще. Порожній квадратик створює вра­ження «дрімаючої сили». Трикутник візуально легший за квадрат. Стрілки підсилюють основне призначення мітки: «дивися сюди!».

Оборка або текстова виїмка. Якщо в стовпчик вставляються малюнки чи інший текст, то текст розташовується навколо вставки, як би «обтікаючи» її. Оборки можуть бути прямокутними, багатокутними чи криволінійними, в залежності від цілей дизайнера і можливостей програм.

Лінійки (rules). Елементи оформлення видання у вигляді горизонтальних чи вертикальних ліній, які відокремлюють елементи макета один від одного. Лінійки додають полосі закінчений вид. Для привернення уваги можна підкреслити заголовок чи провести лінію там, де закінчується один розділ тексту і починається інший. Лінійки застосовуються також для поділу самостійних частин полоси.

Рамка (printing rule). Лінія, що обмежує растроване тло, частину тексту чи ілюстрації.

Підготовка тексту

Набір заголовків та підписів

Вони формують перше враження від видання. Відтак, верстальнику доводиться уважніше читати ці абзаци, виділяти їх шрифтом: накресленням, розміром, відділяти від суміжних об'єктів вертикальними відступами (порож­німи рядками), більшим згори й меншим зісподу.

Вони не повинні переходити на нову сторінку, відриваючися від озаголовлюваного розділу чи підписаного зображення. Для MS Word це встановлюється в меню: Формат > Абзац > Положення на сторінці > Не розривати абзац, Не відривати від наступного.

Вирівнювання (виключка) таких абзаців зазвичай встановлюється по центру, без відступу. Заголовки високого рівня розташовують з нової сторінки зі спуском — вертикальним відступом від верхнього краю сторінки.

При розбивці на кілька рядків небажані переноси складів. Кожен рядок зокрема повинен мати гарний вигляд і сенс. Короткі службові частини мови не слід відривати від слів, до яких вони відносяться.

Наприкінці заголовків і підписів не ставиться крапка.

Загальні правила форматування тексту

Масиви тексту мають суттєву особливість щодо верстання, порівняно із заголовками, ілюстраціями, таблицями та підписами під ними. Складаючися з великої кількості дрібних елементів, тексти можуть пружно міняти геометричну форму, розбиватися на склади, перетікати зі сторінки на сторінку, обтікати врізи.

Бажано, щоб довжина сторінки не перевищувала 40 рядків, а довжина рядка була 25–60 символів. Довший рядок бажано розбивати на колонки. Розбивку на колонки вживають у великоформатних виданнях а також для текстів, де багато коротких рядків, зокрема для віршів.

Втім, короткі рядки теж створюють чималі незручності. Адже існує чимало довгих комбінацій символів, які небажано розривати переносом на новий рядок, зокрема: скорочення звань і титулів та ініціали від імен та прізвищ: "проф. В. Петренко", "т. Іванов".

123456789 123456789 123456789 123456789 123456789 123456789 123456789 123456

1 2 3 4 5 6 7 8

123456789 123456789 123456789 123456789 123456789 123456789 123

1 2 3 4 5 6 7

Лічильники символів шрифтуTimes New Roman розміром 10 і 12 пунктів

Негарно також розривати такі скорочення, як "і т. д.", "і т. п." тощо. Щоб уникнути такої недоречності, замість звичайних пробілів тут бажано вживати спеціальний символ "Нерозривний про­біл" (клавіші Ctrl + Shift + Пробіл).

Переноси частин слів на нові рядки

Переноси призначені для уніфікації довжини рядків при вирівнюванні (виключці) ліворуч. При виключці по ширині переноси запобігають утворенню розріджених рядків та «коридорів», тобто сусідства пробілів по вертикалі чи похилій лінії у суміжних рядках, що утруднює читання, справляє хибне враження розбивки тексту на колонки. Чим більше слів у рядку, тим більше між ними проміжків і менша потреба в переносах.

Перед знаком переносу пробіл не ставиться.

Небажано, щоб переноси були в кількох суміжних рядках.

Як правило, переноси робляться по складах. Слідкуйте, щоб переноси не спотворювали зміст. Найцікавіший приклад на цю тему — у сповненому сарказму фантастичному оповіданні Юрія Тинянова «Поручик Киже».

Для ручного призначення переносів не слід користуватися звичайним знаком мінус (дефіс). Для цього існує спеціальний символ "М'який перенос" (клавіші Ctrl + Мінус). На відміну від звичайного дефісу, опинившися в середині рядка він стає невидимим.

Автоматизована розстановка переносів

Ця функція може бути задіяна, коли до текстового редактора чи програми верстки підключено граматичний довідник відповідної мови, і правильно вказано мову відповідного фрагменту тексту. Автоматична розстановка переносів часом дає збої, які руйнують верстку всього документа.

Для MS Word мову виділеного фрагменту тексту можна призначити в меню: Сервіс > Мова > Вибір мови. Автоматичний контроль тексту, згідно наявного словника встановленої мови: Сервіс > Параметри > Правопис > Автоматичний контроль орфографії, Автоматично перевіряти граматику (поки що лише для західноєвропейських та російської мови).

Дозвіл на автоматичну розстановку переносів у цілому тексті: Сервіс > Мова > Розстановка переносів... При необхідності, для окремих абзаців цю функцію можна відключити (зокрема, для заголовків): Формат > Абзац > Положення на сторінці > Заборонити автоматичний перенос.

Розбивка на абзаци

По всьому виданню слід встановлювати однакові параметри. Як правило, вирівнювання (виключка) абзацу встановлюється по ширині, з відступом першого рядка довжиною 3–5 знаків. У абзаці після заголовку відступ небажаний, а при оформленні буквицею (ініціалом) просто недоречний.

Відступ задається не повторенням пробілів, а параметрами абзацу.

Короткий рядок візуально псує текст, як і розріджений. Отже, останній рядок абзацу повинен бути значно довшим абзацного відступу. Якщо його не вдається виправити шляхом редагування та перепланування абзаців, то можна здійснити вгонку чи вигонку, змінюючи масштаб шрифту на ±5%. Для MS Word це встановлюється в меню: Формат > Шрифт > Інтервал > Масштаб.

Якщо форматувати набір без абзацних відступів, то останні рядки абзаців мають бути неповними, а між абзацами бажаний вертикальний відступ чи порож­ній рядок.

Розбивка на колонки та сторінки

Вгонкою та вигонкою можна трохи змінювати площу, зайняту текстом. Можна також трохи змінювати міжрядковий інтервал. Таким чином, зокрема, долають також інший негаразд: рядки висячі, тобто відірвані від решти рядків свого абзацу переходом на нову колонку чи сторінку. Висячий рядок на початку абзацу має прізвисько «вдова», а кінцевий — «сирота». Цьому запобігають, вказуючи параметри: Формат > Абзац > Положення на сторінці > Заборона висячих рядків. У даній брошурі висячі рядки, на жаль, трапляються.

Якщо наступний розділ починається з нової колонки (чи сторінки), то бажано, щоб остання колонка попереднього розділу була заповнена хоча б наполовину. Щонайменше, нижня границя тексту в попередній колонці повин­на закінчуватися хочби на 5 рядків нижче, ніж починається текст у наступній.

Набір розділових знаків

Бажано видалити з тексту повтори пробілів.

Пробіл біля розділового знака робиться лише зі сторони тексту, до якого цей знак не відноситься. Зокрема, не слід відокремлювати пробілом слово, до якого відноситься знак: крапка, три крапки, кома, двокрапка, знаки оклику та запитання, дужки, лапки. Відповідно, і на новий рядок розділові знаки не переносяться. Щоб перевірити виконання цього правила, можна зробити у тексті заміни комбінацій Пробіл + Розділовий знак чи Розділовий знак + Пробіл на Розділовий знак.

Не відокремлюються пробілами дефіс (мінус) між складно-спря­же­ни­ми словами чи коротке тире між числами: 20–30. MS Word автоматично заміняє на коротке тире мінус, оточений пробілами (які бажано видалити). Цей розділовий знак ще називають Н-тире, бо він має таку ж ширину, як ця літера.

Відповідно, довге тире, за тією ж ознакою ширини, називають М-тире. Воно ставиться між словами, в т. ч. у прямій мові, відокремлюється пробілом, крім комбінацій типу ,—. Доцільно виконати правку: Коротке тире + Пробіл замінити всюди в тексті на Довге тире + Пробіл.

По всьому документу слід дотримуватися однакового стилю лапок (рос. — кавычек), віддаючи перевагу так званим «ялинкам», як наведено тут.

Набір числових даних

Для зручності читання короткі числа у тексті бажано подавати не цифрами, а прописом.

Припускається після числа через дефіс проставити закінчення написання числа прописом у належному відмінку, наприклад: 1991-го року.

Не можна розривати переносом цифри, що складають одне число. При необхідності можна розривати числа, з'єднані тире (1985–1990, Х–ХІ ст.), при цьому тире бажано лишати у попередньому рядку.

Небажано відокремлювати пробілом чи переносом цифри від таких знакових позначень: +10, –7, 50%, $10, 3’ (хвилини), 5” (секунди, дюйми). Навпаки, скорочення, що йдуть за знаком градуса, зазвичай відокремлюються: 20° С.

Між числом та одиницями виміру, а також між знаком номера чи параграфа і числом обов'язковий пробіл: № 10, § 2, 7 м, 5 кг (бажано вживати вищезгаданий спеціальний символ «Нерозривний пробіл»). Два знаки номера чи параграфа пишуться разом: №№, §§.

Між тріадами цифр, що позначають різні розряди — сотні, тисячі, мільйони тощо, може робитися пробіл (бажано нерозривний): 4 655 210. Позначення дробу набирають без пробілу: 4/7. Для позначення десяткових дробів використовують крапку: 3.456.

Набір таблиць

Порівняно з основним текстом, таблиці набирають кеглем, меншим на 1–2 пт (друкарський пункт ≈ 1/3 мм).

Заголовки стовпчиків таблиці бажано вирівнювати по центру.

Якщо таблиця займає дві чи більше сторінок, то графи нумеруються і на наступній сторінці заголовок граф включає тільки порядкові номери.

Якщо для заголовка стовпчика ширина клітинки менша висоти, то цей текст можна набирати вертикально.

Уніфікація оформлення з допомогою замін та стилів

Щоб виключити різнобій у оформленні документа в текстовому редакторі MS Word зручно користуватися функцією Правка > Замінити > Більше > Формат…

Крім того, у програмах редагування та верстки широко застосовуються за­зда­легідь підготовані дизайнерами-маке­ту­валь­ни­ками стилі — уніфіковані зразки оформлення, в яких задаються параметри шрифту, абзацу, мови тощо.

Текстовий редактор MS Word, спеціально для широких мас дилетантів, нама­га­ється нав’язати «стандартні» стилі. Оскільки ці невидимі на перший погляд атрибути є невід'ємною часткою документу, то при копіюванні вони також переносяться разом з текстом. Часом це буває недоречно, і тоді замість звичної вставки клавішами Ctrl + V слід ко­ристуватися спеціальною вставкою неформатованого тексту, а також видаляти зайві зі списку стилів, включених у документ: Сервіс > Шаблони і надбудови > Організатор > вказати і видалити зайві стилі…