Теоретичні основи і історія розвитку господарського механізму

1. Сутність господарського механізму.

2. Зародження господарського механізму.

3. Структура внутрішнього економічного механізму.

4. Передумови і форми функціонування внутрішнього економічного механізму.

5. Принципи функціонування господарського механізму.

6. Еволюція розвитку господарського механізму.

1. Сутність господарського механізму

Основними змістовними (структурними) елементами господарського механізму є суб’єкти господарювання і господарські відношення.

Господарський механізм має різні обслуговуючі елементи (матеріальні параметри, критерії, принципи, методи господарювання), а також конкретні форми господарських відношень:

• безпосередні відношення (договори, пряма кооперація, керівництво) або опосередковані, а саме продуктообмін;

• прямі відношення (двосторонні відношення і прямий продуктообмін) і непрямі (продуктообмін, якій здійснюється за допомогою загального еквівалента);

• виробничі відношення, які реалізуються у сфері виробничого процесу як такого, і невиробничі, які реалізуються у невиробничій сфері;

• відношення виробництва, обміну, розподілу та споживання.

Суб’єкти господарювання використовують різні засоби господарювання: ресурси та фактори, необхідні в господарському організаційному процесі, а саме виробничими силами і продуктами праці, природою, знаннями, інформацією. Самі по собі такі ресурси і фактори не є складовою господарського механізму, вони знаходяться поза господарюючим механізмом. Ці ресурси і фактори є або об’єктами дії, як, наприклад, виробничі сили, або засобами досягнення цілей господарювання (знання, інформація і т.ін.).

Якщо описувати зміст господарюючого механізму виникає питання про долю внутрішньої організації суб’єктів господарювання: чи має сенс включати внутрішню організацію до складу господарюючого механізму?

Якщо господарюючий механізм є системою взаємодіючих суб’єктів господарювання, то для такої системи, в принципі, байдужа внутрішня організація суб’єктів, для механізму господарювання є важливим саме об’єкт господарювання, а внутрішня організація суб’єктів господарювання є другорядною.

Аналогічна проблема виникає і з господарськими відношеннями, які реалізуються між суб’єктами господарювання з одного боку і не господарськими суб’єктами – з іншого (користувачі кінцевого продукту).

Господарський механізм – це підсистема суспільства і явище культури. Він включає різні елементи соціуму – як виробничі, так і невиробничі.

Господарський механізм має складні відношення з політичною системою. Політичний рух та політичні партії впливають на суб’єкти господарювання.

Механізм є механізмом. Все, що повинно бути в механізмі, повинно розглядатися в ньому. Механізм повинен працювати, а працювати він може тільки при необхідній структурній цілісності.

2. Зародження господарського механізму

Кожна саморегулююча система має життєвий цикл. Господарюючий механізм – співтовариство суб’єктів господарювання. Зародження механізму – зародження суб’єктів. Становлення механізму – розвиток суб’єктів господарювання. Суб’єкт господарського механізму може займати різні позиції, грати різні ролі у процесі зародження та становлення:

1) знаходитися у середині механізму, який формується, бути одним із його елементів. Створюється механізм власного функціонування і встановлюються функціональні зв’язки з подібними. Це природно-еволюційний шлях створення господарського механізму. Такий механізм більш стійкий;

2) суб’єкт-творець знаходиться зовні господарського механізму, створює його відразу і цілісно. Це штучний спосіб зародження і становлення господарського механізму.

Зміна господарського механізму обумовлена застаріванням діючого механізму (інертність, низька ефективність), його кризою. Характер кризи залежить від характеру соціокультурного середовища, в якому функціонує господарський механізм. Зміна механізмів відбувається на основі діалектичного заперечення. Два моменти становлення: перший – система створюється як ціле, але у варіанті заперечення по відношенню до відверненої системи, і другий – це позитивний момент по відношенню до негативного варіанта. Створюється заперечення заперечення. На цій основі подвійного діалектичного заперечення відбуваються історичні переходи господарських механізмів. Становлення і розвиток господарського механізму супроводжується його кризами і трансформаціями.