Структура свідомості
Попри те, що прояви свідомості мають системний та інтегрований характер, вчені для зручності вивчення цього феномену виробили структуру, що має такі компоненти:
Рис. 1.4.3. Структура свідомості
Цілком очевидно, що структура свідомості взаємопов'язана з її функціями, майже кожний компонент відповідає за певну функцію, наприклад, знання - за пізнавальну і прогностичну, рефлексивна функція забезпечується роботою самосвідомості тощо.
ІІ. Тестові завдання з дисциплін, які включені до комплексного державного екзамену
Із поданого переліку оберіть одну правильну відповідь:
Яке з наведених нижче визначень пам'яті є найточнішим і найповнішим? Пам'ять - це:
а) збереження раніше набутих вражень;
б) основна умова набуття людського досвіду;
в) збереження, запам'ятання і відтворення раніше сприйнятого;
г) створення в голові людини образів раніше сприйнятого.
2. За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і відчуття ізольованості від оточуючих характеризує період:
а) ранньої дорослості;
б) середньої дорослості;
в) пізньої дорослості.
3. Механізм інтерпретації вчинків і почуттів іншої людини, приписування людині причин поведінки не представлених в полі сприймання називається:
а) емпатія;
б) атракція:
в) рефлексія;
г) ідентифікація.
д) каузальна атрибуція.
4. Як називається техніка психологічного консультування, яка активізує обговорення, показує рівень розуміння консультантом клієнта:
а) узагальнення;
б) відкриті запитання;
в) рефлексивне слухання;
г) перефразування.
5. Психокорекція – це:
а) сукупність психологічних прийомів, які використовуються психологом для виправлення недоліків у розвиту особистості або її поведінці;
б) система медико-психологічних засобів, що використовуються лікарем для лікування різноманітних захворювань;
в) сукупність психічних прийомів, що використовуються психологом, психотерапевтом для виправлення недоліків розвитку психіки.
Білет № 22
І. Теоретичне питання з дисциплін загальнопсихологічної підготовки
Дайте повну розгорнуту відповідь на питання:
Дати загальну характеристику міжособистісного впливу, розкрити його стратегії та види. Порівняти види психологічного впливу. Розкрити особливості захисту від негативних впливів, проілюструвати конкретними прикладами.
І. Міжособистісний вплив - це процес і результат зміни одним індивідом поведінки іншої людини, її установок, намірів, уявлень, оцінок.
До методів (видів) впливу належать переконання та примус (на рівні свідомості), навіювання, зараження і наслідування (на неусвідомлюваному рівні психіки).
Переконання - процес обґрунтованого, логічного впливу, який має на меті змінити або сформувати нові погляди, відносини, способи поведінки особистості.
Примус – вимога виконувати розпорядження ініціатора, погодитися з його думкою, підкріплюється погрозами.
Навіювання - цілеспрямований, неаргументований вплив на людину або на групи, що призводить до прояву людиною без її волі певного стану, почуття; або до зміни її поведінки. Основна мета при навіюванні: нав'язати людині готові оцінки, висновки, судження, способи поведінки.
Зараження – несвідома мимовільна схильніст індивіда певним психічним станам. Феномен зараження вивчався на прикладі стихійних великих груп як маса і натовп. Ґрунтовно вивчав маси Гюстав Лебон.
Наслідування полягає в усвідомленому або неусвідомленому повторі об'єктом манери поведінки суб'єкта впливу. Наслідування активно використовується у педагогічній та управлінській діяльності.
Розрізняють спрямований і неспрямований вплив. У першому випадку суб'єкт ставить перед собою завдання досягти певного результату від об'єкта впливу, який проявляється у переконанні і навіювання, а в другому - подібне завдання не ставиться, однак ефект впливу виникає, проявляючись передусім у дії зараження та наслідування.
Виділяють прямий і непрямий вплив. Прямий вплив характеризується тим, що суб'єкт відкрито, пред'являє об'єкту впливу свої претензії і вимоги, а непрямий - полягає в тому, що вплив безпосередньо спрямоване не на об'єкт, а на середовище, яке його оточує.
За критерієм ефективності виділяють стратегічний, тобто віддалений в перспективі, і тактичний, тобто проміжний вплив.
За наслідками для об’єкта виділяють: конструктивний та деструктивний вплив (негативно впливає на емоційний стан, особистісний розвиток).
Виділяють три основні стратегії - імперативна (відповідає «об'єктній» парадигмі в психології, згідно з якою психіка й людина в цілому розглядаються як пасивний об'єкт впливу зовнішніх умов і продукт цих умов), маніпулятивна (відповідає «суб'єктній» парадигмі, яка базується на твердженні про активність і індивідуальну вибірковість психічного відображення зовнішніх впливів, де суб'єкт сам здійснює перетворювальний вплив на психологічну інформацію, що надходить ззовні) і розвиваюча (заснована на «суб'єкт-суб'єктній», «діалогічній» парадигмі, де психіка виступає як відкрита система із зовнішніми і внутрішніми контурами регулювання).
Способи захисту від маніпуляцій: виявляти їх в розмові, чітко дотримуватися своїх інтересів, самому застосовувати маніпуляції.
ІІ. Тестові завдання з дисциплін, які включені до комплексного державного екзамену
Із поданого переліку оберіть одну правильну відповідь:
1. Константність сприймання - це:
а) структурна єдність частин сприйнятого;
б) розуміння суті сприйнятого об'єкта;
в) відносна постійність образу сприйнятого об'єкта.
2. За теорією Еріксона мудрість формується:
в) пізньої дорослості.
3. Психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої особистості, дослівно: співчуття, співпереживання:
а) емпатія;
4. Яка техніка психологічного консультування дозволяє скоротити тривалий монолог клієнта, уточнити, чи правильно розуміє психолог те, про що говорить клієнт:
г) перефразування.
5. В психоаналітичному підході психокорекційна робота спрямована на:
а) пом'якшення симптомів внутрішнього конфлікту через подолання неадекватних психологічних захистів;
Білет № 23
І. Теоретичне питання з дисциплін загальнопсихологічної підготовки
Дайте повну розгорнуту відповідь на питання:
Розкрити психологічні особливості раннього дорослого віку. Виокремити специфіку самореалізації особистості в сімейній та професійній сферах. Охарактеризувати типові психологічні кризи ранньої дорослості.
Ранній дорослий вік триває з 21 до 40 років
Зрілість психологічна - системна якість особистості, що відображає досягнення стану її повної функціональності, адаптивності та відповідальності
Для людей цього віку характерна висока адаптивність організму та психіки, що допомагає у подоланні стресів, та хороші відновлювальні можливості, які забезпечують високу працездатність людини. Однак образ життя, який властивий людині раннього дорослого віку, визначає стан її здоров'я та інтенсивність старіння в середній та пізній дорослості.
Когнітивна сфера До 25 років сенсорно-перцептивні характеристики дорослого досягають максимального розвитку, зберігаючись на цьому рівні у більшості людей до 40 років. на початку раннього дорослого періоду (близько 25 років) людина досягає піку розумових функцій.
Мислення характеризується значною гнучкістю - здатністю використовувати попередній життєвий досвід у нових незнайомих ситуаціях.
Психічний розвиток дорослого можна описати в контексті трьох взаємопов'язаних аспектів його "Я". Йдеться про розвиток таких систем Я-концепції, як індивідуальне "Я", родинне "Я" та професійне "Я". Розвиток індивідуального "Я" передбачає розвиток та вдосконалення фізичних, інтелектуальних, емоційно-вольових та поведінкових якостей. Родинне "Я" пов'язане з функціонуванням таких соціальних ролей особистості як дорослої дитини батьків, члена подружжя, батька чи матері власних дітей. Професійне "Я" виявляється через трудову діяльність особистості, де вона виступає як професіонал, колега, начальник і підлеглий.
Відповідно до даних періодизацій професійного циклу людина в ранньому дорослому віці завершує професійне навчання, шукає роботу, працевлаштовується, пристосовується до роботи та вибудовує кар'єру, тобто розгортається її професіоналізація.
Започатковані у юності пошуки ідентичності тривають і в ранній дорослості. Завершення професійного навчання та початок трудової діяльності визначають професійну ідентичність, а налагодження близьких взаємин з протилежною статтю викликає активізацію родинної ідентичності особистості. Якщо у молодої людини нема відчуття того, що вона зайнята своє справою чи має благополучну родину, то натомість приходить переживання незавершеності, незбалансованості життя.
Формування ідентичності стає підґрунтям для вирішення центрального завдання психіки людини раннього дорослого віку - самореалізації.