- •Передмова
- •Розділ 1 урок як основна форма фізичного виховання школярів
- •Характерні риси, зміст і побудова уроку
- •Риси уроку
- •Зміст уроку
- •Структура уроку
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Визначення завдань уроку
- •Освітні завдання
- •Оздоровчі завдання
- •Виховні завдання
- •Донесення завдань уроку до свідомості учнів
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Організація діяльності учнів на уроці
- •Підготовка до уроку
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Проведення уроку
- •Проведення підготовчої частини уроку
- •Проведення основної частини уроку
- •Заключна частина уроку
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Дозування навантаження
- •6.1. Щільність уроку як умова досягнення необхідного навантаження
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Оцінка діяльності учнів на уроках
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Різновиди шкільних уроків фізичної культури
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров’я
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Загальні вимоги до уроку
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Педагогічна оцінка (аналіз) уроку фізичної культури як спосіб підвищення його ефективності
- •V. Аналіз стилю діяльності педагога передбачає відповідь на два питання.
- •VII. Результати уроку:
- •VIII. Висновки і пропозиції:
- •Підготовча частина
- •Основна частина уроку
- •Заключна частина
- •Оцінка компонентів уроку, що стосуються всіх його частин
- •Підготовка учнів до самостійних занять фізичними вправами
- •Підготовка учнів до самостійних занять фізичними вправами
- •Виховання інтересу до занять
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Озброєння школярів знаннями, формування переконань
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Вироблення вмінь і навичок працювати самостійно
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Залучення учнів до самостійних занять
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Розділ з форми фізичного виховання протягом навчального дня
- •Загальна характеристика позаурочних занять
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Гімнастика перед заняттями
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Години здоров’я
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Спортивна година у групах подовженого дня
- •Контрольні запитання
- •Позакласні заняття фізичними вправами
- •Некласифікаційні змагання школярів
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Фізкультурно-художні свята
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Спортивно-художні вечори
- •Контрольні запитання
- •Дні здоров’я
- •Заключення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 5 фізичне виховання учнів поза школою
- •Фізичне виховання за місцем проживання
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Організація фізичного виховання в літніх таборах відпочинку дітей
- •Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальні самостійні заняття
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 6 планування і контроль роботи з фізичного виховання школярів
- •Технологія планування та його функції
- •Технологія планування
- •Підготовка до планування
- •Документи планування
- •2.1 Державні документи планування:
- •Документи планування, що складаються вчителем
- •Річний графік навчально-виховної роботи
- •Робочий план
- •2.2.3 Конспект уроку
- •Контрольні запитання
- •Контроль навчального процесу
- •Педагогічний контроль
- •Фізкультурний самоконтроль
- •Часові параметри контролю
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 7 учитель фізичної культури — організатор розумного способу життя
- •Учитель і учні як суб’єкти процесу фізичного виховання
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Педагогічні функції, уміння та техніка вчителя
- •Педагогічні функції вчителя
- •Педагогічні вміння
- •Педагогічна майстерність та педагогічна техніка вчителя
- •Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання школярів
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Підготовка фізкультурного активу
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Створення матеріальної бази та боротьба проти травматизму в школі
- •Роль педагогічного колективу у розв’язанні завдань фізичного виховання учнів
- •Деякі особливості роботи вчителя сільської школи
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Учитель фізичної культури як дослідник
- •Педагогічний експеримент
- •Педагогічне спостереження та способи його ведення
- •Контрольні випробування
- •Аналіз документальних матеріалів та опитування
- •Післямова
- •Омельяненко і. Розвиток психомоторних здібностей першокласників на уроках фізичної культури: Автореф. Дис.... Канд. Наук з фізич. Вихов. І спорту: 24.00.02 —
Педагогічні вміння
Для реалізації педагогічних функцій учитель повинен володіти педагогічними вміннями.
Педагогічні вміння представляють собою сукупність різноманітних дій учителя. Вони виявляють індивідуальні особливості вчителя і свідчать про його предметно-професійну компетенцію.
Всю різноманітність педагогічних умінь можна об’єднати в дев’ять груп. До першої групи відносяться вміння:
формувати педагогічні завдання;
орієнтуватись на учня як на активного співучасника навчально-виховного процесу, що розвивається, має власні мотиви і цілі;
передбачати і при потребі трансформувати педагогічні ситуації;
гнучко міняти педагогічні завдання відповідно до змін педагогічної ситуації;
з гідністю виходити із складних педагогічних ситуацій;
передбачати близькі і далекі результати вирішення педагогічних завдань.
Друга група педагогічних умінь включає три підгрупи.
Підгрупа “чого навчати” включає:
уміння формувати навчальну програму, виділяти в ній ключові ідеї навчального предмета, оновлювати його зміст;
здатність формувати в учнів спеціальні вміння і навички, здійснювати міжпредметні зв’язки.
Підгрупа “кого навчати” передбачає вміння:
вивчати індивідуальні можливості учнів;
виявляти зону можливого розвитку учнів, умови їх переходу з одного рівня розвитку на другий, враховувати можливі труднощі учнів;
плануючи й організовуючи навчально-виховний процес, виходити із мотивації учнів;
розширювати простір для самоорганізації учнів;
працювати з учнями, що мають різні здібності, формувати для них індивідуальні програми.
Підгрупа “як навчати” включає вміння:
підбирати і застосовувати комплекси прийомів і форм навчання та виховання, враховувати при цьому затрати сил і часу учнів та вчителя;
порівнювати й узагальнювати педагогічні ситуації та комбінувати їх;
здійснювати індивідуальний підхід до учнів та організовувати їхню самостійну навчальну діяльність;
варіативно вирішувати педагогічні завдання.
Третя група включає педагогічні вміння:
використовувати набуті знання та передовий педагогічний досвід;
хронометрувати і фіксувати процес і результати своєї праці;
зіставляти труднощі учнів і якість своєї праці;
бачити сильні і слабкі сторони своєї праці, оцінити свій стиль, аналізувати свій досвід, порівнювати його з досвідом інших учителів.
Четверта група включає вміння вчителя створювати умови психологічної безпеки в спілкуванні і реалізації внутрішніх резервів учнів.
П’ята група включає вміння:
зрозуміти позицію учня, “читати” його внутрішній стан, проявити інтерес до його особи та орієнтуватись на його розвиток;
володіти засобами невербального спілкування (міміка, жести тощо);
стати на позиції учня;
створити обстановку довіри і терпимості;
використовувати переважно організаційний вплив, а не дисциплінарний;
користуватись демократичним стилем керівництва;
подякувати учневі, а за необхідності попрохати вибачення у нього;
однаково ставитись до всіх учнів;
відмовитись від корпоративного стереотипу “вчитель завжди правий”;
з гумором поставитись до окремих моментів педагогічної ситуації, не зауважувати деяких негативних моментів, бути готовим посміхнутись, володіти тонами і півтонами, слухати і чути учнів, не перебивати їх мови і навчальних дій.
Шоста група — це, перш за все, вміння:
утримувати стійку позицію педагога, який розуміє значущість своєї професії, може долати труднощі заради її соціальної цінності;
реалізувати і розвивати свої педагогічні здібності;
управляти своїм емоційним станом;
здійснювати творчий пошук.
Сьома група об’єднує вміння:
створювати перспективу свого професійного розвитку, визначати особливості свого індивідуального стилю, використовувати все позитивне із своїх природних даних;
удосконалювати свої сильні сторони й усувати слабкі, бути відкритим у пошуку нового, переходити з рівня майстерності на рівень творчості, новаторства.
Восьма група передбачає вміння:
виявляти знання, вміння і навички учнів на початку і в кінці навчального року та оцінювати їх;
оцінювати навчальну діяльність учнів та їх здатність до самооцінки і самоконтролю;
виявляти педагогічні відставання й усувати іх;
стимулювати готовність учнів до самонавчання і безперервного самовдосконалення.
Дев’ята група — це уміння:
побачити особистість учня загалом у взаємозв’язку того, про що він говорить, думає і які його вчинки;
створювати умови для вдосконалення недорозвинених рис особи окремих учнів.
Названі уміння піддаються свідомому вихованню і самовихованню. Залежно від їх співвідношення, рівня розвитку і конкретного поєднання формується індивідуальний стиль діяльності вчителя.
Формування індивідуального стилю значною мірою детерміноване особистими якостями людини, її здібностями. Є. Клімов38 вважав, що людям професійної схеми “Людина — Людина” (а саме до неї він відносить педагогічну професію) притаманні такі здібності.
керувати, вчити, виховувати, здійснювати корисні дії з обслуговування різних потреб людей;
слухати, вислуховувати, спостерігати і співчувати;
мовна (комунікативна) культура;
спостережливість до проявів почуттів, розуму і характеру людини, до її поведінки, моделювання її внутрішнього світу;
оптимістично підходити до людини з упевненістю, що вона завжди може бути кращою;
глибока й оптимістична переконаність у правильності ідеї служіння народові;
приймати рішення в нестандартних ситуаціях;
високий рівень саморегуляції.
Водночас протипоказаннями для вибору професій цього типу автор (там же, с. 36-40) вважає:
дефекти мови, невиразну мову;
замкнутість;
виражені фізичні вади;
надмірна млявість, повільність;
байдужість до людини.
Про роль особистих якостей у діяльності вчителя фізичної культури гімназії № 32 м. Києва заслуженого вчителя України І. Козєтова, читай у журналі “Фізичне виховання в школі” №3, 1999 року — “Здорові люди — сильна держава”.
