- •Генетичне консультування
- •Визначення поняття та критерії здоров’я
- •Проблеми охорони навколишнього середовища
- •Законодавчі документи про охорону навколишнього середовища
- •Роль медичної сестри в проведенні санітарно- гігієнічних заходів у лікувальних закладах
- •Позитивний оздоровчий вплив сонячного випромінювання
- •Клімат, акліматизація, його вплив на організм людини
- •Вплив забруднення ґрунту на здоров’я людини
- •Гігієнічне значення житла
- •Санітарна охорона ґрунту
- •Фізіологічне та гігієнічне значення води. Вимоги до якості води
- •Значення режиму дня
- •Переваги грудного вигодовування
- •Переваги грудного вигодовування представлені на схемі.
- •Харчування вагітних і матерів, які годують груддю
- •Порушення лактаційної функції у матерів, які годують груддю
- •Чому ми рекомендуємо малюкам консервовані продукти?
- •Загальний стіл харчування. Санаторно-курортне та лікувальне харчування
Вплив забруднення ґрунту на здоров’я людини
Ґрунт складається з мінеральних, органічних сполук, повітря, ґрунтових вод, мікроорганізмів. З давніх часів люди розрізняли здорові та нездорові ґрунти. Здорові ґрунти були в сухих, підвищених над рівнем моря, сонячних місцевостях. Нездорові ґрунти — у вологому холодному кліматі, затопленій місцевості.
Ґрунт є кінцевим накопичувачем практично всіх шкідливих речовин. Основними джерелами забруднення ґрунтів є велика і мала промислівость, транспорт, від яких у ґрунти через атмосферу потрапляють пил, сажа і кислоти. Рекордні площі забруднення ґрунтів належать інтенсифікованому і хімі30ваному сільському господарству. Найнебезпечнішими із сполук, які використовуються, є пестициди і нітрати. Метою застосування пестицидів є винищення лише 0,2 % усіх видів живих організмів, а шкідливий ефект від них поширюється на всі 100 % видів і на саму людину. Небезпека цих речовин для людини зумовлюється гонадотоксичною, ембріотропною, тератогенною, мутагенною, канцерогенною дією. Потрапляючи у питну воду, продукти харчування, пестициди спричинюють порушення діяльності центральної нервової, серцево-судинної та інших систем організму, аномалії новонароджених та послаблення імунної системи.
Фосфорорганічні сполуки потрапляють в організм через органи дихання, неуражену шкіру і травний канал, спричинюючи посилення секреції сльо30вих, бронхіальних і потових залоз, системи травлення, уповільнення пульсу і розширення кровоносних судин, посилення скорочення м’язів очей, бронхів, кишок, жовчних і сечових шляхів. Згодом спостерігаються посмикування у різних групах м’язів, ураження ЦНС, зміни у психіці.
Високий рівень концентрації нітратів у питній воді чи продуктах харчування можуть спричинити гострі отруєння. Нітрити (це відновлені в крові нітрати) взаємодіють з оксигемоглобіном, утворюється метгемоглобін, який не має змоги зв’язувати та доставляти до тканин кисень. Смерть може настати вже після прийняття всередину 3,5 Гр нітрату натрію. У разі виявлення нітратів у харчових продуктах спостерігаються клінічні прояви з боку травного каналу, серцево-судинної системи, ЦНС; у разі виявлення нітратів у воді — з боку серцево-судинної, дихальної систем та ЦНС. Важливою ознакою є синюшність шкірних покривів та похолодання кінцівок, унаслідок зниження артеріального тиску та нестачі кисню. Перші ознаки отруєння серед дітей спостерігаються вже за концентрації 100 мг на 1 л води або соку.
Наукові дані останніх десятиліть свідчать про те, що ґрунт відіграє активну роль у виникненні та поширенні багатьох інфекційних захворювань. Основними джерелами потрапляння збудників цих захворювань у ґрунт є теплокровні тварини, у травному каналі яких вони розмножуються. Домашні тварини та птахи значною мірою заражені збудником правця (26—64 %) і інфікують ґрунт екскрементами. Захворюваність людей через безпосередній контакт із забрудненим ґрунтом спостерігається у 4,7—15 % випадків. Опосередкованим чинником поширення сибірки, кишкових інфекцій, насамперед дизентерії, тифо- паратифозних захворювань та гельмінтозів. Не розмножуючись, ці збудники можуть довгий час зберігатися у ґрунті, не втрачаючи патогенних властивостей від декількох днів до 3-х років і більше. У ґрунті також зберігаються яйця гельмінтів, спори патогенних грибів.
