Основна література

1. Плющ, М. Я. Сучасна українська літературна мова/ М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас. – К.: Вища школа, 2009. – 430 с.

2. Ющук, І. П. Українська мова/ І.П. Ющук. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Додаткова література

1. Безпояско, О.К. Граматика української мови. Морфологія : підручник / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

2. Горпинич, В. О. Морфологія української мови : підручник / В. О. Горпинич. - К. : Академія, 2004. - 336 с.

3. Грищенко, А. П. Сучасна українська літературна мова : підручник. – 6-те вид., стер. / А.П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, Н. І. Тоцько, І. М. Уздиган. – К. : Вища школа, 1997. – 493 с.

4. Леонова, М. В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / М. В. Леонова. – К.: Вища школа, 1983. – 264 с.

5. Пазяк, О.Л. Українська мова. Практикум/ О.Л. Пазяк, О.А. Сербенська, М.І. Фурдуй, Л.Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.

6. Шевченко, Л. Ю. Сучасна українська мова/ Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

Практичне заняття № 9

ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК

Теоретичні питання до обговорення:

1. Числівник.

2. Займенник.

Завдання для аудиторної роботи:

Вправа 250. Випишіть у три колонки слова з кількісним значенням: 1) числівники, 2) іменники, 3) прислівники. З’ясуйте їх лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні.

1. З давнього давна у гаї, над ставом, удвох собі на хуторі жили, як діточок двоє — усюди обоє (Т. Шевченко). 2. Майнули в повітрі десятки крил — і голубина зграя знялася в блакить (О. Донченко). 3. Сотні людей з великою гордістю й любов’ю дивились на димар, що оживав з допомогою їхніх рук (Б. Бойчук). 4. На якусь мить він... знову побачив небо. Воно розділилось на дві половини: одна була чорна, друга — в зорях (Гр. Тютюнник). 5. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Народна творчість). 6. Стрілка наближалася до пів на одинадцяту. Через кілька хвилин на ґанок хтось зайшов легкими кроками. Постукав: раз, два... Інтервал — раз, два, три... (О. Донченко). 7. Я дочекалася свята: В гості приїхала мати.— Очі — веселі, мова — сумна: «Як ти, дитино, Вдвох чи одна?» (Г. Чубач).8. Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (О. Донченко). 9. Довго служив Микола в забродській ватазі і заробив чимало грошей (Нечуй-Левицький). 10. Потім дружним хором почали мурли кати дев’ятеро котів (Ю. Смолич).11. Він міг би існувати без людини, безмежний всесвіт, міліарди літ, і згинути він міг, як притьмом гине в просторах ночі метеора слід, і знову вийти на шляхи забуті В космічних перетвореннях нових,— але себе в своїй таємній суті Пізнати без людини він не міг (Л. Первомайський).

Вправа 251. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з числівниками. Схарактеризуйте числівники за значенням, будовою й граматичними ознаками.

Двадцять другого січня ми святкуємо річницю Четвертого Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено відродження нашої державності — створення незалежної Української Народної Республіки. Через сім днів після проголошення незалежності України відбувся бій під Крутами. Близько шестисот українських вояків протистояли тут шеститисячній московсько-більшовицькій навалі.

Бій під Крутами — станцією залізниці Київ — Москва, між Ніжином і Бахмачем — стався двадцять дев’ятого січня тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року. Українські сили складалися з чотирьох сотень: понад п’ятсот юнкерів Київської військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького (переважно недавні студенти) і близько ста п’ятнадцяти — ста тридцяти вояків Студентського куреня Січових Стрільців. Бій тривав протягом десяти годин. Українці були озброєні рушницями, мали двадцять кулеметів і одну саморобну гармату. Юнаки відбивали атаки більшовиків, яких було більше шести тисяч.

Одна чота студентської сотні з двадцяти семи осіб під час відступу збилася вночі з дороги і була захоплена більшовиками. Полонених ворог не взяв — усіх студентів-вояків закололи багнетами. Саме їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Основний тягар бою взяли на себе юнаки військової школи. Їх загинуло двісті п’ятдесят осіб, у тому числі десять командирів. Жертви бою під Крутами становлять близько трьохсот молодих людей — кращих синів України.

Святкування цієї дати — двадцять дев’ятого січня — було започатковано в тридцятих роках у Львові гуртком старших пластунів імені Бою під Крутами (З газети).

Вправа 267. З поданого тексту випишіть займенники, визначте, із якою частиною мови вони співвідносяться за значенням і морфологічними ознаками — з іменником, прикметником чи числівником.

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...

Тих відлітань сюїта голуба...

Натягає дощ свої осінні струни,

Торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко,— рученьки вербові!

По самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

Ту, без якої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.

Зіграй усе, ідо я тебе прошу.

Я не екрипичний ключ, а журавлиний

Тобі над полем в небі напишу.

Л. Костенко

Вправа 268. У поданих реченнях визначте, де займенники, а де — їхні омоніми з інших частин мови. Займенники схарактеризуйте за їхнім лексичним і граматичним значенням.

1. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує (Нар. творчість). 2. Горе тим, що йдуть одважно у нерівний бш на згубу, гірше тим, що від отрути на безслав’ї погибають (Л. Українка). 3. Придбав Максим собі сина на всю Україну (Т. Шевченко). 4. Улітку наша річка обміліла, пливе собі ліниво (М. Рильський). 6. Ущелина все вужчає (М. Бажан). 5. Де те все поділось, що тоді нам мрілось — ясне, урочисте? (Л. Українка). 6. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, шо виросли крила, що неба достане, коли полетить. (Т. Шевченко). 7. Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко).