Основна література

1. Плющ, М. Я. Сучасна українська літературна мова/ М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас. – К.: Вища школа, 2009. – 430 с.

2. Ющук, І. П. Українська мова/ І.П. Ющук. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Додаткова література

1. Бодик О. П. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Посібник/ О. П. Бодик, Т. М. Рудакова. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 416 с..

2. Караванський, C. Російсько-український словник складної лексики / С. Караванський. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998. – 712 с.

3. Кочерган, М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів/ М. Кочерган. – К.: Видавничий центр "Академія", 1997. – 400 с.

4. Мойсієнко, А.К. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: Підручник/ А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко. – К.: Знання, 2010. – 270 с.

5. Пазяк, О.Л. Українська мова. Практикум/ О.Л. Пазяк, О.А. Сербенська, М.І. Фурдуй, Л.Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.

6. Полюга, Л.М. Словник антонімів/Л.М. Полюга. – К.: Радянська школа, 1987.– 172с.

7. Шевченко, Л. Ю. Сучасна українська мова/ Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

Практичне заняття № 6

АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА. ЗАПОЗИЧЕННЯ. СТИЛІСТИЧНЕ РОЗШАРУВАННЯ МОВИ. ЛЕКСИКА ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА ТА ОБМЕЖЕНОЇ СФЕРИ ВЖИВАННЯ

Теоретичні питання до обговорення:

1. Активна і пасивна лексика української мови

2. Запозичення в українській мові, зміни словникового складу

3. Стилістичне розшарування української лексики

4. Лексика загальновживана і обмеженої сфери вживання

Завдання для аудиторної роботи:

Вправа 85. У поданому тексті знайдіть архаїзми. Значення невідомих архаїзмів з’ясуйте, використовуючи словник української мови.

Одразу ж пiсля цього на Горi - у теремах княжих, на дворах воєвод, бояр, тисяцьких i тiунiв, що стояли посеред Гори, i в землянках i хижах гриднiв, смердiв, ремiсничого люду, що тулились до внутрiшнiх стiн города, - запалювались жовтi вогники, чулись голоси, iржали конi, ревла худоба.

Тодi ж опускали мiст, через який з Гори iшов шлях до Подолу. Довго рипiли жеравці, щось вигукувала в пiтьмi сторожа, нарештi, торкаючись протилежного кiнця рову, гупав мiст. По той бiк рову вже ждали, бо на дерев'яному настилi мосту одразу ж тупотiли конi, лунали кроки багатьох людей - то сюди, на Гору, з Оболонi й княжих садiв i городiв холопи везли молоко, овочi й зiлля, поспiшали на роботу здателi, всiлякi кузнецi, яким не було де жити на Горi i якi тулились у хижах i землянках передграддя.

Гора оживала. Вже бряжчала ключами й ходила, присвiчуючи лiхтарем, з своїми дворянами, одмикала клiтi й медушi ключниця княжа Ярина; ремiсники й кузнецi запалювали й роздмухували горна, скрiзь над димарями вставали й вились до неба димки; пахло свiжим печеним хлiбом, рибою, м'ясом; жерцi розпалювали вогонь на требищi, i на тлi чорного неба вирiзувався тесаний з товстелезного дуба Перун. Поблискуючи срiбними вусами й бородою, вiн, здавалося, пiдiймається навшпиньки й дивиться через стiну Гори на Подол, Днiпро i далекий, темний ще берег.

(С. Скляренко «Святослав»)

Вправа 86. У поданих реченнях знайдіть архаїзми, подайте сучасний відповідник.

1. В задумі я іду до гаю через баштан, що на путі, і соняшники повертають за сонцем чола золоті (В. Сосюра). 2. Огорнутий багрянцем опанчі, Тримаючи десницю на мечі, Данило їхав (М. Бажан). 3. І плаче, плаче Ярославна В Путивлі городі. Її рече: — Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш..? (Т. Шевченко). 4. В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає (Т. Шевченко). 5. Напала ти [фашистська Німеччина] на нас як тать. Вночі (П. Тичина). 6. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Т. Шевченко). 7. Молодії Ланіти, очі і уста [у Марії] Марніють зримо (Т. Шевченко). 8. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко).

Вправа 93. Знайдіть у реченнях слова іншомовного походження. За допомогою словника іншомовних слів визначте значення цих слів.

1. Я й забув представити мосьє Діденка в новому його амплуа, як молодого дипломата (А. Головко). 2. Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах). 3. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняс скриньку, виймає палітру й пензлі, набирає красок і починає малювати на дощечці (Л. Українка). 4. Коли він [сталевар] своєю п'ятиметровою ложкою шугав у розтоплений метал, здавалося, що цей вусатий, сивобородий велетень дістає розпеченої магми аж із самого земного ядра (М. Руденко). 5. Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему... (О. Гончар). 6. Це клерки ідуть по домах, мов правлять безмовний обряд У час, як замкнулись бюро і лампи загасли в конторах (М. Бажан). 7. Враз Юра схоплюється. В руці в нього смертоносна шаблюка. В другій — ласо (Ю. Смолич). 8. Досьє доктора Чарльза Томаса.. свідчило, що біографія дослідника без плям (Н. Рибак).

Вправа 95. Доберіть слова, утворені за допомогою поданих словотворчих елементів. З’ясуйте значення лексичних новотворів.

Мікро – (гр. mikros – малий), агро – (гр. agros – поле), анти – (гр. anti – проти), біо – (гр. bios – життя), гум – (лат. humanus – людяний), дем – (гр. demos – народ), аеро (гр. aér – повітря), полі – (гр. poly – багато), лабор – (лат. labor – праця), псевдо – (гр. pseudos – неправда, брехня), архео – (гр. archaios – давній), авто – (гр. autos – сам), сан – (лат. sanare – лікувати, зціляти), гео – (гр. gë – земля), фот – (гр. phös – світло), архі – (гр. arche – початок), теле – (гр. tële – далеко), ауди – (лат. audire – слухати), філ. – (гр. philos – друг, люблячий).

Вправа 102. Проаналізуйте зразки поданих ділових паперів. З’ясуйте особливості адміністративно-ділової лексики (точність змісту слів, лаконічність висловлення) та стандартне оформлення ділових паперів.

а) Деканові природничо-географічного факультету Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова доц. Командишку В. К. студента II курсу відділення «Географія й фізкультура» Возного Петра Миколайовича

Заява

Прошу допустити мене до складання іспитів. 4 січня. Я ліквідував академзаборгованість: склав залік з практичного курсу української мови.

дата                                                                                                              підпис

б) Ректорові Чернігівського педагогічного інституту проф. Власенку С. С. студента Харківського державного університету Шевченка Сергія Івановича

Заява

У зв'язку з переїздом моїх батьків до м. Чернігова на постійне проживання прошу зарахувати мене студентом III курсу фізико-математичпого факультету зі спеціальності «Математика й фізика». Додаток: 1) витяг із залікової книжки на 2 арк. в 1 пр.; 2) характеристика, видана Харківським державним університетом на І арк. в 1 пр.: 3) свідоцтво про народження на 1 арк. в 1 пр.; 4) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.

дата                                                                                                          підпис

Вправа 99. Прочитайте текст. З’ясуйте, які слова належать до книжної лексики і які до розмовно-побутової.

Почалися дощі. Зранку, в обід, увечері, вночі — щодня хлющить. Видно, за все літо провину спокутували. Шинелі наші не встигають просохнути наскрізь, тільки нагріваються за ніч у хаті, а вранці, як ідемо, парують до першої десь або до другої станції — і знову дощ.

Ходити стало важко. Грейдер розгас, трави на узбіччях немає, там було б твердіше. Сковзаємося, падаємо разів по три, доки до околиці містечка доплуганимося. А там уже кам'янка, там легше.

Інколи нам трапляється машина — з Харкова, Полтави або з Лютенської МТС: «шевролети», ЗІСи, півторатонки, «студебеккери». Ми піднімаємо руки, «голосуємо». Зупиняють — сідаємо, і коли машина починає десь буксувати, найчастіше супроти середньої нашої станції Осика, у крутому видолинку — пхаємо її, доки виїде; не зупиняється — чіпляємося. Військові шофери завжди беруть нас: мо' жаліють, а мо' за форму. Вона ж майже однакова з їхньою, тільки ми в черевиках і з «кльошем», а вони в чоботях і галіфе. (Гр. Тютюнник «Вогник далеко в степу»)

Вправа 100. З поданих уривків виділіть науково-професійну лексику. З’ясуйте її значення.

а) Гончарний круг - верстат для формування посуду та керамічних виробів, що дозволяє використовувати інерцію обертання для створення форми виробів і підвищення продуктивності праці. Ручний гончарний круг однією рукою обертають на вертикальній осі і формують виріб іншою рукою. Ножний гончарний круг приводять в рух за допомогою махового колеса, розташованого внизу, яке обертають ногами. При цьому обидві руки гончара залишаються вільними, що дозволяє формувати вироби не тільки спіральною ліпкою джгута, як на ручному гончарному крузі, а й витягати з цілого шматка глини. Винахід і поширення гончарного кола привело до появи та відокремлення фахівців-гончарів. У різних країнах гончарний круг використовувався у різні часи. (А. В. Кудрявцев)

б) Чистотіл звичайний - багаторічна трав'яниста рослина (30-100 см заввишки) з коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Стебло прямостояче, слаборебристе, як і листки, рідко вкрите волосками, вгорі розгалужене. Листки чергові, ясно-зелені, зісподу сизуваті, непарно-перисторозсічені з 3-11 сидячими зарубчастими частками. Частки округло-яйцеподібні або видовжено-оберненояйдеподібні, при основі часто збіжні. Прикореневі листки більші, довгочерешкові, стеблові сидячі. Квітки (близько 20 мм у діаметрі) на довгих квітконіжках, правильні, широкорозкриті, зібрані по 4-5 у зонтикоподібні суцвіття, які виходять із пазух верхівкових листків.

(Довідник лікарських рослин)

в) Нанотехнології вивчають закономірності фізичних і хімічних систем протяжністю порядку декількох нанометрів або часток нанометра (нанометр — це одна мільярдна частка метра або, що те ж саме, одна мільйонна частка міліметра - діаметр людської волосини становить близько 80 тис. нанометрів).

Нанотехнології, нанонауки — це наука і технологія колоїдних систем, це колоїдна хімія, колоїдна фізика, молекулярна біологія, вся мікроелектроніка. Принципова відмінність колоїдних систем, до яких належать: кров людини, молекули ДНК і білків, транзистори, з яких складаються мікропроцесори, в тому, що поверхня таких частинок або величезних молекул в мільйони разів перевершує обсяг самих частинок. Такі частки займають проміжне положення між справжніми гомогенними розчинами, сплавами, і звичайними об'єктами макросвіту як то стіл, книга, пісок. Поведінка таких систем сильно відрізняється від поведінки істинних розчинів і розплавів і від об'єктів макросвіту завдяки високорозвиненій поверхні. Як правило такі ефекти починають відігравати значну роль тоді, коли розмір частинок лежить у діапазоні 1-100 нанометрів, звідси прийшло заміщення слова колоїдна фізика, хімія, біологія на нанонауки і нанотехнології, маючи на увазі розмір об'єктів, про які йде мова.

(із наукового журналу)