Основна література

1. Плющ, М. Я. Сучасна українська літературна мова/ М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас. – К.: Вища школа, 2009. – 430 с.

2. Ющук, І. П. Українська мова/ І.П. Ющук. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Додаткова література

1. Жовтобрюх, М.А. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник / За ред. М. А. Жовтобрюх. – К.: Наукова думка, 1973. – 724 с.

2. Тоцька, Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфоепія, графіка, орфографія. Підручник/ Н.І. Тоцька. – К.: Вища школа, 1981. – 260 с.

3. Тоцька, Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Завдання і вправи/ Н.І. Тоцька. – К.:Вища школа, 1995. – 151 с.

4. Тоцька, Н.І. Засоби милозвучності української мови/ Н.І. Тоцька // Українське мовознавство. – К., 2000. – Вип. 22. – С.3

5. Шевченко, Л. Ю. Сучасна українська мова/ Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

Практичне заняття № 5

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ОДНОЗНАЧНІ ТА БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Теоретичні питання до обговорення:

1. Лексикологія. Лексика. Слово.

2. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова.

3. Омоніми

4. Синонімія в українській мові

5. Антоніми в українській мові

6. Пароніми в українській мові.

Завдання для аудиторної роботи:

Вправа 54. Із поданих речень випишіть багатозначні та однозначні слова. Поділіть їх на дві групи.

1. На виду у діда старечий спокій, а проте — гострий, огняний погляд (П. Мирний). 2. Любіть Україну.. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (В. Сосюра). 3. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (М. Стельмах). 4. Лист за листом опадає, рік за роком упливає. Назад не вертає! (С. Руданський). 5. Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Нечуй-Левицький). 6. Цар цвенькає; А диво-цариця, мов та чапля меж птахами, скаче, бадьориться (Т. Шевченко). 7. І сонечко серед неба опинилось-стало, мов жених той молодую, землю оглядало (Т. Шевченко). 8. Горобці стрибали по тинах, по оселях, осідали на землю, цвірінькали кругом зеленого саду (П. Мирний). 9. На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці (Нечуй-Левицький). 10. У неділеньку та ранесенько, ще сонечко не зіходило, а я, молоденька, на шлях, на дорогу невеселая виходила (Т. Шевченко). 11. Ти — змія люта, а не свекруха! — кричала Мотря (Нечуй-Левицький).

Вправа 55. Зазначте якого конкретного значення набуває слово далекий у поданих реченнях.

1.Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з'єднає острів з далеким і невідомим (М. Коцюбинський). 2. Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Ю. Яновський). 3. Він мені й родич далекий (М. Вовчок). 4. Людство з безмірним трудом розорало [поле] під засів добра і правди, для таємних, далеких, прийдешніх часів (І. Франко). 5. Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (М. Коцюбинський). 6. Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (В. Сосюра). 7. Щось охолонув молодець… Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Л. Українка). 8. Десь підвода далека в полях гуркотить (М. Рильський).

Вправа 62. Проаналізуйте уривок, як у ньому використано переносне значення слів.

Тонкий промінь торкнувся зголубілого вікна, й на склі наче накипіли шротинки золотого сяйва. Я спав, але цей промінь постукав у мої очі, постукав у мою душу — і тепер пробуджені очі пильно приглядаються до тієї вузької калюжки, якою стала шибка, а душа все більше сповнюється певністю, що вона теж поступово золотіє, заквітаючи жовточолим соняхом.

Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо, те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя, живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де тхне мурашниками і струпішілим опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг — як почуваються капітан Немо та Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю компрачикоси, алхіміки, Пісарро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець ледь-ледь жовтіє: ніби місячний промінь присів на ньому спочити.

Голова стала безхмарна, світла й безмежна — либонь, уміститься в ній увесь світ, про який можна лише здумати. Поволеньки зводжусь, поволеньки сідаю до вікна. Кругле днище місяця, натерте до блиску, хворо світиться в чистому небі. А небо — наче велетенська стіна провалля, покатий бік бескеття, на якому той місяць блищить великим та неживим оком. Хто це приглядається — з мороку всесвіту та з глибини ночі — до нашої землі, хто це так уважно дивиться в мою душу, наче хоче вивідати про мене те, що я забув або зовсім не знаю? (Є.Гуцало).

Вправа 63. Знайдіть у поданих реченнях омоніми. Вкажіть їхнє значення.

1.Якраз під старою вишнею.. стояла дівчина, хороша, як зоря ясна; руса коса нижче пояса (М. Вовчок). 2. Косарі косять, а вітер повіває, шовкова трава на коси полягає (М. Кропивницький). 3. Вербовий корч майже не тримався на воді. Але те не злякало Фреда. Він десь роздобув зручного кілка і.. сміливо всівся в розкаряці (Ю. Збанацький). 4. В горлі корч хапав; я затиснула зуби сильно, бо мені виривався зойк з уст (О. Кобилянська). 5. Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. Ще й тепер можна рублів із п'ять зачепити.. Хіба однести шинкареві в заставу! (П. Мирний). 6. Граф поставив по дорогах скрізь застави та рогатки, почалися нескінченні мита, панщина, податки (Л. Українка). 7. Вони [пани] дрова возили, в болотах очерет косили, носили в пекло на підпал (І. Котляревський). 8. Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий (Ю. Смолич).

Вправа 71. Наведіть якомога більшу кількість синонімів до поданих слів. Складіть речення (словосполучення) з поданими синонімами.

Говорити - ..., сміятися - ..., радіти - ..., сумувати - ..., жити - ..., померти - ..., особа - .... , голова - ..., приятель - .... кохана - ..., чоловік - ...; спритний - ..., розумний - ..., дурний - ..., зрозумілий - ..., далекий - ..., дикий - ..., гарний - ...; швидко - ..., повільно - ..., добре - ..., погано - ..... акуратно - ..., серйозно - ...

Вправа 72. Перепишіть уривок, вставляючи з поданої довідки синонім. Синонім поставте у відповідній формі.

Слава богу, справився з ділами: совершив купчу, і земельки прибавилось. І бумага зелена, мов земля, укритая рястом!… Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати ___, в одні руки… Приобрітав би тебе ____. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо - усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито; і все то ____… Кусочками, шматочками купував, а вже і у мене набралося: тепер маю двісті десятин - _____ кругленький! Але що ж це за шматочок! Он у Жолудя шматочок - так-так, - однієї шпанки ходить дванадцять тисяч, чотири чи п'ять гуртів випасається скоту. Та що? Свиней одних, мабуть, з тисяча, бо то ж зимою тілько біля свиней шість чоловіка день при дні працює!… І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей - не _____… Я сам пам'ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував мнясом у різницях, а тепер - _____. Де ж воно набралося? (І. Карпенко Карий «Сто тисяч»)

Довідка.

1. Дуже багато, без ліку, купа, море, сила силенна.

2. Валюта, гроші, фінанси, капітал.

3. Шмат, клапоть, шматок, ділянка, кусок.

4. Заможний, маєтний, грошовитий, багатий, забезпечений.

5. До гурту, в одне ціле, докупи, воєдино, разом.

6. Брати до тями, усвідомлювати, розуміти, осягати розумом.

Вправа 74. Прочитайте народні прислів’я та приказки. Назвіть антоніми.

1.Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.2. Ситий голодного не розуміє. 3. М'яко стелять, та твердо спати. 4. Багатому щастя, а вбогому трясця. 5. Сміх крізь сльози. 6. Мала праця краща за велике безділля. 7. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 8. Правда та кривда – як вогонь та вода. 9. Добро пушить, а лихо сушить. 10. Багатому свято, а вбогому діла багато. 11. На чорній землі білий хліб родить. 12. Добре говорить, але зле робить.

Вправа 79. Вкажіть тип паронімів. Поясніть значення слів.

Швидкий – швидкісний, абонемент – абонент, адрем – адреса, анотація – нотація, бережливий – бережний, білити – біліти, боцман – лоцман, виборний – виборчий, вимисел – домисел, винахідливий – винахідницький, виплата – оплата, вихований – виховний, відчуття – почуття.