Домашнє завдання:

Вправа 7. Проаналізуйте голосні звуки за трьома критеріями: за місцем утворення, ступенем підйому язика до піднебіння та наявністю лабіалізації.

Сонце, небо, зима, сила, сова, літо.

Вправа 8. З’єднайте звук та його характеристику.

[і]	1. Задн. ряду, верх. піднесення, лабіалізов.
[и]	2.Задн. ряду, нижн. піднесення, нелабіалізов.
[е]	3.Передн. ряду, верх. піднесення, нелабіалізов.
[у]	4.Задн. ряду, середн. піднесення, лабіалізов.
[о]	5.Передн. ряду, середн. піднесення, нелабіалізов.
[а]	6.Передн. ряду, верх. піднесення, нелабіалізов.

Вправа 12. Із наведеного уривка випишіть всі групи звуків за способом творення: проривні, щілинні, зімкнено-прохідні, африкати. Вкажіть, яких звуків не вистачає.

Початкова школа - це перш за все творча праця одного вчителя… Бути людиною - означає, не тільки бачити, відчувати, як дитина пізнає добро і зло, а й захищати ніжне дитяче серце від зла…

У сім’ях, де батько і мати віддають частку своєї душі іншим, беруть близько до серця радощі й прикрощі людей, діти виростають добрими і чуйними.

Дитина - дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

(В. Сухомлинський «Серце віддаю дітям»)

Основна література

1. Плющ, М. Я. Сучасна українська літературна мова/ М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас. – К.: Вища школа, 2009. – 430 с.

2. Ющук, І. П. Українська мова/ І.П. Ющук. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Додаткова література

1. Білодід, І. К. Сучасна українська літературна мова: Стилістика/ І. К. Білодід. – К.:Наукова думка, 1973. – 588 с.

2. Журавлев, А. П. Звук и смысл/ А. П. Журавлев. – М.:Просвещение,1991. – 173 с.

3. Тоцька, Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфоепія, графіка, орфографія. Підручник/ Н.І. Тоцька. – К.: Вища школа, 1981. – 260 с.

4. Тоцька, Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Завдання і вправи/ Н.І. Тоцька. – К.:Вища школа, 1995. – 151 с.

5. Тоцька, Н.І. Засоби милозвучності української мови/ Н.І. Тоцька // Українське мовознавство. – К., 2000. – Вип. 22. – С.3

6. Шевченко, Л. Ю. Сучасна українська мова/ Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

Практичне заняття № 3

ТРАНСКРИПЦІЯ. СКЛАД. НАГОЛОС

Теоретичні питання до обговорення:

1. Фонетична транскрипція

2. Склад. Поділ на склади

3. Наголос

Завдання для аудиторної роботи:

Вправа 14. Запишіть затранскрибоване речення за допомогою орфографічного запису.

[знанʹ: м скарбʼі ǀ в ликий кулʹ рни здоб ток лʹуд ни ǀ показн к jіjі дух ного р звитку ǁ але вон н прих дитʹ само соб у ǁ цʹому тр ба уч тисʹа ǀ цʹого тр ба на ч ти ǁ] (І. Білодід)

Вправа17. Поясніть за якими правилами слова поділені на склади. Установіть яких складів більше: відкритих чи закритих.

Друж-ба, жи-ття, рід-ко, ста-ття, біль-ший, без­зубий, мі-тла, мо-ва, бон-дар, мі-сти-ти, зна-ння, пар-та, го-роб-чик, чай-ний, вов-ки, бо-ро-тьба, , прий-ма-ти, місь-кий, пи-сьмо, ганд­бол, ві-дділ, ков-ба-са, гір-кий, лін-гві-сти-ка, прав­да.

Вправа 18. Поділіть текст вертикальними лініями на склади.

Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались... Скілько-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скілько-то на твоїх улицях, на тих старосвітських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської! Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови безбожна татарва, як уломився Батий у твої Золоті ворота. Буде з нас і недавніх споминок про твою руїну…Тільки й краси було в Києві, що церкви божії, да городи з червоними маками, да ще тії гори крутоярі, з зеленими покотами.

Тоді ще трохи не весь Київ містився на Подолі; Печерського не було зовсім, а Старий, або Верхній город після Хмельнищини безлюдовав. Де-не-де стояли по Подолу кам'яниці: а то все було дерев'яне: і стіни з баштами круг Подолу, і замок на горі Киселівці. Улиці були узенькі, плутались то сюди, то туди; а інде замість улиці майдан, і ніхто його не забудовує, і нічого на йому нема, тілько гуси пасуться (П. Куліш «Чорна рада»)

Вправа 25. Поставте іменники у називному відмінку множини. Означте роль наголосу у розрізненні граматичних форм.

Земля, коса, село, стіна, ціна, поле, озеро, вода, право, біда, голова, дочка, борода, море, рука, вікно.

Вправа 27. Відшукайте у тексті слова, на які падає логічний наголос.

Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу (Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»)