- •Тема 1.
- •1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками.
- •3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи.
- •Тема 2 Вища освіта України. Система вищої освіти в Україні та управління нею. Зміст лекції
- •1. Вища освіта України:освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти.
- •Тема 3 Дидактика вищої школи. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Зміст лекції
- •1. Сутність поняття дидактика вищої школи, її мета функції та завдання.
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •Тема 4 Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі Зміст лекції
- •1. Педагогічний процес у вищому навчальному закладі та особливості його організації.
- •2. Закони, закономірності і принципи навчання.
- •3. Методи і засоби навчання у вищій школі
- •Тема 5 Форми організації навчального процесу у вищій школі Змістлекції
- •1. Загальна характеристика форм організації навчального процесу у вищій школі.
- •Тема 6 Сучасні технології навчання у вищій школі Зміст лекції
- •Поняття про педагогічні технології.
- •Проблемне навчання у вищій школі.
- •Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі внз.
- •Інформаційні технології навчання у внз.
- •Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі.
- •Тема 7 Контроль навчальної діяльності студентів у вищій школі та оцінювання її результатів Зміст лекції
- •1. Контроль як складова навчального процесу у вищій школі, його функції та види.
- •2. Методи та форми контролю навчальних досягнень студентів.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів; критерії та норми оцінювання успішності студентів за традиційною шкалою та шкалою єктс.
- •Тема 8 Виховання студентської молоді у вищому навчальному закладі Зміст лекції
- •1. Теоретичні основи виховання студентської молоді (мета, завдання, принципи, напрями виховання у вищій школі).
- •2. Роль куратора у виховній роботі з академічною групою.
- •Студент як обёєкт і субёєкт навчально-професійної діяльності
- •У вищому навчальному закладі
- •Зміст лекції
- •Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості.
- •2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •3. Проблема соціалізації особистості студента та його адаптації до навчання у вищій школі.
- •Тема 3 Викладач вищого навчального закладу – суб’єкт управління навчально-професійною діяльністю студентів Зміст лекції
- •1. Психолого-педагогічні особливості науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи.
- •Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •Протиріччя і конфлікти у педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.
- •Тема 4 Студентство як соціальна група та її психологічні особливості Зміст лекції
- •Психологічні особливості студентської групи, її структура.
- •Тема 5 Психологічний аналіз учіння студентів Зміст лекції
- •1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.
- •Становлення особистості студента як майбутнього фахівця
- •З вищою освітою у навчально-професійній діяльності
- •Зміст лекції
- •1. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку.
- •2. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
Становлення особистості студента як майбутнього фахівця
З вищою освітою у навчально-професійній діяльності
Зміст лекції
1. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку.
Навчально-професійна діяльність – це провідна діяльність у студентські роки. Саме в процесі навчально-професійної діяльності досягаються основні цілі підготовки фахівців.
Мета навчально-професійної діяльності – засвоєння наукового знання у формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв'язанні професійних завдань. Особливість навчально-професійної діяльності у вищому навчальному закладі полягає в тому, що вивчаються не основи наук (як у школі), а самі науки в їх розвитку, самостійна робота студентів зближується з науково-дослідною роботою викладачів, тобто забезпечується єдність навчальної та наукової роботи студентів, викладання майже всіх наук професіоналізовано, навчання має проблемний характер.
Таким чином, головна відмінність навчально-професійної діяльності полягає в тому, що вона професійно спрямована, підпорядкована засвоєнню способів і досвіду професійного розв'язання тих практичних завдань, з якими можна зіткнутися в майбутньому, оволодіння професійним мисленням і творчістю. Суттєвим для неї є також посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання, які є найважливішою умовою розкриття можливостей особистості студента, його професійного розвитку.
Суттєвим у навчально-професійній діяльності студента є посилення професійної самоосвіти, самовиховання, професійного розвитку – здійснення професіоналізації.
Основні напрями професіоналізації:
професіоналізуються всі пізнавальні процеси: професійне сприймання і професійна спостережливість, професійна пам'ять, професійна уява, професійне мислення тощо;
фахівець із вищою освітою повинен оволодіти не тільки знаннями, уміннями й навичками, а й самостійно виробляти засоби досягнення поставлених професійних цілей.
Особистість студента набуває професійної спрямованості, проявом чого є (професійна мотивація, позитивне ставлення, інтерес до професійної діяльності, розуміння та прийняття професійних завдань, бажання вдосконалити свою підготовку).
Успішність професіоналізації студента залежить від власної активності студента, від наявності відповідних мотивів (бажання, потреби реалізувати свій внутрішній потенціал в оволодінні професією; потреби реалізувати свої життєві цінності відповідно до цілей професійної діяльності), від самовиховання.
Професійна спрямованість особистості передбачає розуміння і внутрішнє прийняття нею цілей і завдань професійної діяльності, а також співзвучних із нею інтересів, настанов, переконань і поглядів.
Студентський вік є сенситивним для утворення професійних, світоглядних і громадянських якостей, для формування творчих рис, що має важливе значення у подальшій професійній діяльності.
Позитивні зміни в змісті професійної спрямованості студента виявляються в зміцнені мотивів, пов'язаних із майбутньою професією (прагнення добре виконувати свої ділові обов'язки, демонструвати себе знаючим і вмілим фахівцем); у зростанні рівня домагань стосовно успішного розв'язання складних навчальних завдань; у посиленні почуття відповідальності, бажанні добитися успіхів у професійній кар'єрі тощо.
Розкриттю та реалізації внутрішніх можливостей студента в напрямку його успішної професійної підготовки сприяє позитивна «Я-концепція.
Позитивна «Я-концепція» студента характеризується такими емпіричними показниками: висока когнітивна складність і диференційованість «Образу-Я»; професійно-рольова ідентифікація («Я -майбутній педагог», «Я – вихователь-практикант» тощо); наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе (любов до дітей, їх прийняття і розуміння, повага іншого тощо); внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями «Я-реальне», «Я-ідеальне», «Я-дзеркальне»; відносна стійкість, стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього педагога; переважання серед них моральних суджень і загальний позитивний їх характер.
