4. Інформаційні технології навчання у внз.

Інформатизація (лат. informatio – пояснення, викла­дення) є одним із головних напрямів сучасної науково-тех­нічної революції, на якому ґрунтується перехід від індус­тріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Це процес перебудови життя суспільства на основі вико­ристання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільне значущих видах діяльності. Інформатиза­ція охоплює три взаємопов'язаних процеси:

а) медіатизацію (лат. mediatus – посередник) – удос­коналення засобів збирання, збереження і поширення ін­формації;

б) комп'ютеризацію – удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації;

в) інтелектуалізацію – розвиток здібностей, сприй­няття і продукування інформації, тобто підвищення інте­лектуального потенціалу суспільства, в т. ч. використання засобів штучного інтелекту.

Однією із найістотніших складових інформатизації ви­щих навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток ком­п'ютерне орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Го­ловною її метою е підготовка фахівця до повноцінного життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова педагогічного процесу, підвищен­ня його якості та ефективності.

5. Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєд­нанні модульних технологій навчання та залікових освітніх оди­ниць (залікових кредитів).

Кредит (лат. credit – він вірить) – це числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (1 кредит – 24 год.), яка спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним із критеріїв порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить в кредит. Заліковий кредит є одиницею виміру навчального наван­таження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Тема 7 Контроль навчальної діяльності студентів у вищій школі та оцінювання її результатів Зміст лекції

1. Контроль як складова навчального процесу у вищій школі, його функції та види.

Контроль як дидактичний засіб управління навчанням спрямований на забезпечення ефективності формування знань, умінь і навичок, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Складовими контролю за навчальною діяльністю сту­дентів є: перевірка (виявлення рівня знань, умінь і нави­чок); оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і на­вичок); облік (фіксація результатів у вигляді оцінок у журналі, заліковій книжці, екзаменаційній відомості).

Головною метою контролю є визначення якості засво­єння студентами навчального матеріалу, ступеня відповід­ності умінь і навичок цілям і завданням навчального пред­мета. Контроль виконує такі функції:

1) освітню (навчальну): контроль сприяє поглиблен­ню, розширенню, вдосконаленню знань студентів. 2) діагностичну: виявлення знань, умінь і навичок сту­дентів, а також наявних у них недоліків, з'ясування їх причини і віднайдення шляхів усунення;

3) стимулюючу: схвалення успіхів сприяє розвитку у молодої людини мотивів до навчання, до систематичної праці, кращих результатів;

4) розвивальну: розвивається логічне мислення сту­дентів, зокрема вміння аналізувати і синтезувати, порів­нювати й узагальнювати, абстрагувати й конкретизувати, класифікувати й систематизувати, а також мовлення, ува­га, уява, пам'ять тощо;

5) управлінську (прогностично-методичну): у процесі контролю визначається стан успішності студентів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. 6) виховну: очікування перевірки спонукає студента регулярно готуватися до занять; перевірка і оцінювання знань допомагають студентові самому оцінювати свої знання і здібності, що сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання; виховання моральних якостей, адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійнос­ті, почуття відповідальності;

7) оцінювальну: передбачає зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної прог­рами, що забезпечує об'єктивне оцінювання, сприяє кра­щому навчанню;

8) самооцінювальну: студенти в процесі навчання роз­вивають уміння самостійно оцінювати власні досягнення, можливості, життєві перспективи, недоліки та проблеми, що є важливою складовою самостійного навчання і самоактуалізації особистості.

Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяль­ності студентів виокремлюють міжсесійний і підсумковий контроль.

Міжсесійний контроль. Він полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Йдеться про по­передню, поточну і тематичну перевірку.

Попередню перевірку здійснюють з метою виявлення рівня підготовленості студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю. Поточна перевірка має на меті отримання оператив­них даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях розв'язання завдань управління навчальним процесом

Тематична перевірка передбачає виявлення й оціню­вання засвоєних на кількох попередніх заняттях знань з певної теми. Здійснюється вона на семінарських, лабора­торних і практичних заняттях, колоквіумах та консульта­ціях.

Підсумковий контроль. Він має на меті перевірку рів­ня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи і структури знань студентів. Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію.

Семестровий контроль згідно з Положенням про ор­ганізацію навчального процесу у вищих навчальних зак­ладах проводиться як семестровий іспит (форма підсум­кового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр); диференційований залік (форма підсумково­го контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студен­том навчального матеріалу з певної дисципліни на під­ставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо); він планується за від­сутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студента); семестровий залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюван­ні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях; планується за відсутності модульного контролю та іспи­ту і не передбачає обов'язкової присутності студентів).

Відповідно до кредитно-модульної системи підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний кон­троль); оцінку (бали) за виконання лабораторних дослі­джень; за практичну діяльність під час практик, за ІНДЗ, за курсову роботу, за участь у наукових конференціях, олімпіадах, за наукові публікації.

Державна атестація студентів здійснюється держав­ною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після за­вершення навчання на певному освітньому (кваліфікацій­ному) рівні або якомусь його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характе­ристики.