- •Тема 1.
- •1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками.
- •3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи.
- •Тема 2 Вища освіта України. Система вищої освіти в Україні та управління нею. Зміст лекції
- •1. Вища освіта України:освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти.
- •Тема 3 Дидактика вищої школи. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Зміст лекції
- •1. Сутність поняття дидактика вищої школи, її мета функції та завдання.
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •Тема 4 Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі Зміст лекції
- •1. Педагогічний процес у вищому навчальному закладі та особливості його організації.
- •2. Закони, закономірності і принципи навчання.
- •3. Методи і засоби навчання у вищій школі
- •Тема 5 Форми організації навчального процесу у вищій школі Змістлекції
- •1. Загальна характеристика форм організації навчального процесу у вищій школі.
- •Тема 6 Сучасні технології навчання у вищій школі Зміст лекції
- •Поняття про педагогічні технології.
- •Проблемне навчання у вищій школі.
- •Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі внз.
- •Інформаційні технології навчання у внз.
- •Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі.
- •Тема 7 Контроль навчальної діяльності студентів у вищій школі та оцінювання її результатів Зміст лекції
- •1. Контроль як складова навчального процесу у вищій школі, його функції та види.
- •2. Методи та форми контролю навчальних досягнень студентів.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів; критерії та норми оцінювання успішності студентів за традиційною шкалою та шкалою єктс.
- •Тема 8 Виховання студентської молоді у вищому навчальному закладі Зміст лекції
- •1. Теоретичні основи виховання студентської молоді (мета, завдання, принципи, напрями виховання у вищій школі).
- •2. Роль куратора у виховній роботі з академічною групою.
- •Студент як обёєкт і субёєкт навчально-професійної діяльності
- •У вищому навчальному закладі
- •Зміст лекції
- •Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості.
- •2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •3. Проблема соціалізації особистості студента та його адаптації до навчання у вищій школі.
- •Тема 3 Викладач вищого навчального закладу – суб’єкт управління навчально-професійною діяльністю студентів Зміст лекції
- •1. Психолого-педагогічні особливості науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи.
- •Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •Протиріччя і конфлікти у педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.
- •Тема 4 Студентство як соціальна група та її психологічні особливості Зміст лекції
- •Психологічні особливості студентської групи, її структура.
- •Тема 5 Психологічний аналіз учіння студентів Зміст лекції
- •1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.
- •Становлення особистості студента як майбутнього фахівця
- •З вищою освітою у навчально-професійній діяльності
- •Зміст лекції
- •1. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку.
- •2. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
Інформаційні технології навчання у внз.
Інформатизація (лат. informatio – пояснення, викладення) є одним із головних напрямів сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Це процес перебудови життя суспільства на основі використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільне значущих видах діяльності. Інформатизація охоплює три взаємопов'язаних процеси:
а) медіатизацію (лат. mediatus – посередник) – удосконалення засобів збирання, збереження і поширення інформації;
б) комп'ютеризацію – удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації;
в) інтелектуалізацію – розвиток здібностей, сприйняття і продукування інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, в т. ч. використання засобів штучного інтелекту.
Однією із найістотніших складових інформатизації вищих навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп'ютерне орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Головною її метою е підготовка фахівця до повноцінного життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова педагогічного процесу, підвищення його якості та ефективності.
Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Кредит (лат. credit – він вірить) – це числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (1 кредит – 24 год.), яка спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним із критеріїв порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить в кредит. Заліковий кредит є одиницею виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.
Тема 7 Контроль навчальної діяльності студентів у вищій школі та оцінювання її результатів Зміст лекції
1. Контроль як складова навчального процесу у вищій школі, його функції та види.
Контроль як дидактичний засіб управління навчанням спрямований на забезпечення ефективності формування знань, умінь і навичок, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Складовими контролю за навчальною діяльністю студентів є: перевірка (виявлення рівня знань, умінь і навичок); оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок); облік (фіксація результатів у вигляді оцінок у журналі, заліковій книжці, екзаменаційній відомості).
Головною метою контролю є визначення якості засвоєння студентами навчального матеріалу, ступеня відповідності умінь і навичок цілям і завданням навчального предмета. Контроль виконує такі функції:
1) освітню (навчальну): контроль сприяє поглибленню, розширенню, вдосконаленню знань студентів. 2) діагностичну: виявлення знань, умінь і навичок студентів, а також наявних у них недоліків, з'ясування їх причини і віднайдення шляхів усунення;
3) стимулюючу: схвалення успіхів сприяє розвитку у молодої людини мотивів до навчання, до систематичної праці, кращих результатів;
4) розвивальну: розвивається логічне мислення студентів, зокрема вміння аналізувати і синтезувати, порівнювати й узагальнювати, абстрагувати й конкретизувати, класифікувати й систематизувати, а також мовлення, увага, уява, пам'ять тощо;
5) управлінську (прогностично-методичну): у процесі контролю визначається стан успішності студентів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. 6) виховну: очікування перевірки спонукає студента регулярно готуватися до занять; перевірка і оцінювання знань допомагають студентові самому оцінювати свої знання і здібності, що сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання; виховання моральних якостей, адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності;
7) оцінювальну: передбачає зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми, що забезпечує об'єктивне оцінювання, сприяє кращому навчанню;
8) самооцінювальну: студенти в процесі навчання розвивають уміння самостійно оцінювати власні досягнення, можливості, життєві перспективи, недоліки та проблеми, що є важливою складовою самостійного навчання і самоактуалізації особистості.
Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяльності студентів виокремлюють міжсесійний і підсумковий контроль.
Міжсесійний контроль. Він полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Йдеться про попередню, поточну і тематичну перевірку.
Попередню перевірку здійснюють з метою виявлення рівня підготовленості студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю. Поточна перевірка має на меті отримання оперативних даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях розв'язання завдань управління навчальним процесом
Тематична перевірка передбачає виявлення й оцінювання засвоєних на кількох попередніх заняттях знань з певної теми. Здійснюється вона на семінарських, лабораторних і практичних заняттях, колоквіумах та консультаціях.
Підсумковий контроль. Він має на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи і структури знань студентів. Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію.
Семестровий контроль згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах проводиться як семестровий іспит (форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр); диференційований залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо); він планується за відсутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студента); семестровий залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях; планується за відсутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студентів).
Відповідно до кредитно-модульної системи підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний контроль); оцінку (бали) за виконання лабораторних досліджень; за практичну діяльність під час практик, за ІНДЗ, за курсову роботу, за участь у наукових конференціях, олімпіадах, за наукові публікації.
Державна атестація студентів здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або якомусь його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
