Тема 4 Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі Зміст лекції

1. Педагогічний процес у вищому навчальному закладі та особливості його організації.

Педагогічний процес – це внутрішньо-логічно пов'язана сукупність процесів, які у своїй багатогранності й складності трансформують досвід людства, його знання, цінності, надбання в особистісні якості, установки та риси студентів, а також їх освіченість та ідейність, культуру й здібності, звички й характер.

Основні структурні компоненти педагогічного процесу як системи: мета педагогічного процесу, суб'єкти та об'єкти системи, завдання, змістова складова (виховання, навчання (самоосвіта), професійна підготовка, розвиток), організаційна структура, педагогічна діяльність, а також результат.

У процесі навчання у вищій школі беруть участь два діючі суб'єкти – викладачі і студенти, отже, складовими навчання є викладання і учіння.

Викладання – діяльність викладача, спрямована на управління навчально-пізнавальною діяльністю студента на основі врахуван­ня об'єктивних і суб'єктивних закономірностей, принципів, ме­тодів, організаційних форм і засобів навчання.

Учіння – цілеспрямований процес засвоєння студентами знань, умінь і навичок, регламентований навчальними планами і програ­мами.

Навчальний процес, забезпечуючи реалізацію завдань, що стоять перед вищою школою, реалізує чотири основні функції: освітню, виховну, розвивальну, професійну.

Основні завдання педагогічного процесу у вищому навчальному закладі:

• підготовка молодих громадян до суспільно корисної діяльності;

• цілеспрямоване формування особистості громадянина, який має високі моральні й громадянські якості;

• озброєння студентів такою системою професійних знань, навичок і вмінь, які забезпечили б ефективну практичну діяльність у певній галузі діяльності;

• забезпечення цілеспрямованого розвитку духовних сил, інтелектуальних, фізичних і моральних якостей кожного студента.

У конструюванні педагогічного процесу у вищому навчальному закладі необхідно дотримуватися відповідних етапів. Традиційно виокремлюють три етапи: підготовчий, основний і завершальний.

2. Закони, закономірності і принципи навчання.

Навчальна діяльність у вищому навчальному закладі має свої закономірності і підпорядкована певним принци­пам, від чого залежить її ефективність.

Закономірності навчання – об'єктивні, стійкі та істотні зв'язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.

Загалом закономірності навчання у вищому навчаль­ному закладі відповідають закономірностям навчання в за­гальноосвітній школі чи будь-якому навчальному закладі. їх поділяють на об'єктивні і суб'єктивні.

Об'єктивні закономірності навчання:

• Виховний і розвивальний характер навчання.

• Зумовленість навчання суспільними потребами.

• Залежність результатів навчання від умов, в яких відбувається навчальний процес.

• Врахування реальних навчальних можливостей сту­дентів.

• Рівень активності студента.

• Цілеспрямована взаємодія викладача, студента і ви­учуваного об'єкта.

Суб'єктивні закономірності навчання. Вони зале­жать від особливостей діяльності викладача, його харак­теру тощо.

Процес навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидак­тичних принципів, зумовлених закономірностями і за­вданнями освіти.

Принципи (лат. рrіпсіріит – початок, основа) навчання – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи.

У навчальному процесі вищої ніколи дотримуються загальнодидактичних принципів навчання, а також специ­фічних, характерних для процесу навчання у вищій школі.

До загальнодидактичних принципів належать:

• принцип науковості,

• принцип системності і послідовності навчання,

• принцип доступності навчання,

• принцип зв'язку навчання з життям,

• принцип свідомості і активності у навчанні,

• принцип наочності у навчанні («золоте правило» ди­дактики),

• принцип міцності засвоєння знань, умінь і нави­чок,

• принцип індивідуального підходу,

• принцип емоційності навчання.

Специфічні принципи навчання:

• принцип єдності наукової і навчальної діяльності кафедр і викладачів,

• принцип участі студентів у науково-дослідній ро­боті,

• принцип органічної єдності теоретичної і практич­ної підготовки студентів,

• принцип врахування особистих можливостей кож­ного студента.

Принципи навчання тісно взаємопов'язані, зумовлю­ють один одного, жоден з них не може бути використаний без урахування інших. Тому в процесі навчання викладач повинен керуватися всіма принципами.